Програма «Доступні ліки»: про що говорять цифри

ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Нагадаємо, що на сьогодні перелік препаратів, включених до системи відшкодування, налічує 23 МНН, з яких 17 МНН — для лікування серцево-судинних захворювань, та по 3 МНН для лікування цукрового діабету II типу та бронхіальної астми. У свою чергу, в Реєстрі налічується 239 торгових назв препаратів.

Впровадження програми «Доступні ліки» суттєво вплинуло на споживання препаратів, вартість яких відшкодовується державою (рис. 1). Так, у травні 2017 р. споживання відшкодовуваних препаратів у натуральному вираженні (DDD) збільшилося на 96%, а в травні 2018 р. — на 19% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Загалом же в порівнянні з періодом до запровадження програми реімбурсації (травень 2018 р. до травня 2016 р.) споживання відшкодовуваних лікарських засобів підвищилося більше ніж у 2 рази. У той же час споживання невідшкодовуваних, навпаки, знизилося.

Рис. 1

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, включених до Переліку МНН, у натуральному вираженні (DDD) у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

У грошовому вираженні темпи зростання споживання препаратів, включених до Переліку МНН, в травні 2018 р. порівняно з травнем 2016 р. становили 56%. Для препаратів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник підвищився на 122%, а для препаратів, вартість яких не відшкодовується, знизився майже на 8% (рис. 2).

Рис. 2

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, включених до Переліку МНН, у грошовому вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

Однією з цілей запровадження програми реімбурсації було зниження цін на препарати, які включено до неї. Цього вдалося досягти завдяки застосуванню механізму референтного ціноутворення, а також обмеженню націнок. Динаміка середньозваженої вартості свідчить, що з початку реалізації програми середньозважена вартість препаратів, включених до Переліку МНН, знизилася та в подальшому майже не змінюється. Зниження середньозваженої вартості фіксується для препаратів, вартість яких відшкодовується. Для невідшкодовуваних відмічається її зростання (рис. 3).

Рис. 3

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, включених до Переліку МНН, у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

Аналіз споживання препаратів, включених до Переліку МНН, у розрізі нозологій демонструє суттєве зростання споживання в натуральному вираженні. При цьому запровадження системи реімбурсації майже не вплинуло на споживання в грошовому вираженні (рис. 4–6). Фактично спостерігається перерозподіл споживання в бік препаратів, вартість яких відшкодовується державою. Отже, з точки зору бізнесу, запровадження системи реімбурсації не сприяє збільшенню прибутку, оскільки підвищення споживання нівелюється зниженням цін.

Рис. 4

Динаміка роздрібної реалізації лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, включених до Переліку МНН, в розрізі відшкодовуваних та невідшкодовуваних за період з січня 2016 по травень 2018 р.

Рис. 5

Динаміка роздрібної реалізації лікарських засобів для лікування цукрового діабету II типу, включених до Переліку МНН, в розрізі відшкодовуваних та невідшкодовуваних за період з січня 2016 по травень 2018 р.

Рис. 6

Динаміка роздрібної реалізації лікарських засобів для лікування бронхіальної астми, включених до Переліку МНН, в розрізі відшкодовуваних та невідшкодовуваних за період з січня 2016 по травень 2018 р.

Щодо средньозваженої вартості 1 DDD відшкодовуваних препаратів у розрізі нозологій слід відзначити, що вона знизилася на початку реалізації програми, за винятком препаратів для лікування бронхіальної астми. Подальше зниження середньозваженої вартості 1 DDD фіксується для препаратів для лікування цукрового діабету II типу (рис. 7). Це обумовлено включенням до Переліку МНН з 1 січня 2018 р. препаратів глібенкламіду, середньозважена вартість яких більше ніж у 4 рази нижча за таку для препаратів метформіну та гліклазиду.

Рис. 7

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, в розрізі нозологій за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

ЛІКАРІ ТА ПАЦІЄНТИ

Запровадження системи реімбурсації вплинуло і на структуру призначень лікарями препаратів для лікування захворювань, включених до програми «Доступні ліки». Аналіз свідчить, що для більшості МНН, включених до програми реімбурсації, відмічається збільшення кількості призначень (рис. 8–10). Таким чином, у структурі призначень відбувається перерозподіл в бік препаратів, включених до системи реімбурсації.

Рис. 8

Топ-15 МНН за кількістю призначень лікарів препаратів АТС-груп С02, С07, С08, С09 за діагнозом по коду МКХ-10 І10-І15 («Хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском») в І кв. 2018 р. із зазначенням підвищення/зниження порівняно з аналогічним періодом 2017 р.

Рис. 9

Топ-15 МНН за кількістю призначень лікарів препаратів АТС-групи А10В за діагнозом по коду МКХ-10 Е11 («Цукровий діабет II типу») в І кв. 2018 р. із зазначенням підвищення/зниження порівняно з аналогічним періодом 2017 р.

Рис. 10

Топ-15 МНН за кількістю призначень лікарів препаратів АТС-групи R03 за діагнозом по коду МКХ-10 J45 («Астма») в І кв. 2018 р. із зазначенням підвищення/зниження порівняно з аналогічним періодом 2017 р.

ФІНАНСУВАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ КОШТІВ

Усім цікаво, за яким принципом відбувається розподіл коштів на відшкодування вартості лікарських засобів по регіонах. Отже, аналіз свідчить, що розподіл коштів відбувається пропорційно чисельності населення за даними Державної служби статистики України (ДССУ), що значно відрізняється від структури споживання препаратів, включених до програми реімбурсації (табл. 1). Вочевидь, це наслідок того, що у великих містах проживає значно більше населення, ніж зареєстровано в ДССУ.

Щодо відшкодування вартості, то, як відомо, в 2017 р. на реалізацію програми «Доступні ліки» з бюджету виділено 700 млн грн. При цьому, за даними Державної казначейської служби України (ДКСУ), станом на 1 січня 2018 р. аптечним закладам компенсовано 627,2 млн грн. У 2018 р. на відшкодування вартості препаратів в бюджеті передбачено 1 млрд грн. або 83,3 млн грн. на місяць. За 5 міс 2018 р., за даними ДКСУ, аптекам компенсовано 369,2 млн грн. (рис. 11).

Рис. 11

Динаміка обсягу компенсованих аптекам коштів за відпущені препарати в рамках програми «Доступні ліки» за період з квітня 2017 по травень 2018 р.

При цьому слід відзначити, що в 2017 р. обсяг компенсованих аптекам коштів активно збільшувався щомісяця та в грудні сягнув 140 млн грн. У 2018 р. спостерігається зовсім інша ситуація. Не враховуючи січня, коли реа­лізація програми дещо загальмувала внаслідок затримки в розподілі бюджетних коштів на регіональному рівні, у подальші місяці аптекам щомісяця компенсується близько 90 млн грн. Тобто виділений 1 млрд грн. пропорційно розділено на 11 міс до кінця року. Це свідчить про те, що кош­тів на реалізацію програми в 2018 р. недостатньо.

Даний факт підтверджується і суб’єктами господарювання, які наголошують на проблемах з відшкодуванням вартості відпущених у рамках програми реімбурсації препаратів. Зокрема, Громадська спілка «Працівники фармації» звернулася до Прем’єр-міністра України з проханням дати доручення відповідним органам перевірити та контролювати механізм розподілу коштів по областях з метою налагодження безперебійного процесу відшкодування вартості відпущених рецептів за поданими звітами аптечним закладам у межах діючого законодавства. Окрім того, компанія «Фармастор» звернулася до Господарського суду міста Київ з позовною заявою до Управління охорони здоров’я Дарницької районної в місті Київ державної адміністрації про стягнення коштів за відпущені ліки.

Також з 1 липня 2018 р. набула чинності постанова КМУ від 27.12.2017 р. № 1107, якою програма «Доступні ліки» розширюється 4 новими МНН препаратів, що застосовуються під час трансплантації в доопераційний та післяопераційний періоди — азатіоприн, циклоспорин, такролімус, мікофенолова кислота та її солі.

Проте МОЗ поки що ігнорує це та не включило дані препарати до реєстру граничних оптово-відпускних цін, затвердженого наказом МОЗ України від 02.07.2018 р. № 1224. Натомість 21 червня на сайті МОЗ для громадського обговорення оприлюднено проект постанови КМУ, яким пропонується відтермінування розширення програми «Доступні ліки» зазначеними препаратами на 1 січня 2020 р. Цей факт ще раз підтверджує недостатнє фінансування програми в 2018 р.

РЕЄСТР ГРОВЦ

Як уже повідомлялося, наказом МОЗ Украї­ни від 02.07.2018 р. № 1224 затверджено оновлений Реєстр граничних оптово-відпускних цін (ГрОВЦ) на лікарські засоби. У порівнянні з попередньою редакцією документа відзначається зниження ГрОВЦ для всіх препаратів у середньому на 12% (табл. 2). У першу чергу це пов’язано зі зміцненням гривні по відношенню до іноземних валют (рис. 12). Зниження ГрОВЦ може призвести до зменшення кількості препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню, оскільки деяким виробникам необхідно буде знижувати ціни, щоб потрапити до переліку відшкодовуваних препаратів.

Рис. 12

Динаміка офіційного курсу гривні по відношенню до долара США за період з 1 січня по 5 липня 2018 р.

ВИСНОВКИ

Наразі критерії оцінки успішності реалізації програми реімбурсації чітко не визначені. Тому можна лише констатувати, що суттєво збільшилося споживання відшкодовуваних препаратів у натуральному вираженні. Однак на розвиток сегменту в грошовому вираженні це майже не вплинуло.

Як свідчить аналіз, за час реалізації програми «Доступні ліки» споживання препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, суттєво збільшилося. Також фіксується зниження їх середньозваженої вартості.

Відмічається й збільшення кількості призначень лікарями препаратів, що включені до програми відшкодування.

Щодо відшкодування вартості препаратів аптечним закладам, то вже зараз можна зробити висновок, що коштів на реалізацію програми в 2018 р. недостатньо та вже зафіксовані випадки несвоєчасної компенсації коштів і навіть позови до суду про стягнення заборгованості.

Ці факти дискредитують програму в очах аптечних закладів, що може призвести до їх відмови від участі в програмі «Доступні ліки». Це, у свою чергу, дискредитує програму в очах пацієнтів. Отже, Уряду необхідно врегулювати питання відшкодування коштів аптечним закладам.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!