
— Уважно вичитавши проєкт Ліцензійних умов, який оприлюднено на сайті, я був вражений наступним. Розробниками даного проєкту не взято за основу європейський та світовий досвід аптечної інтернет-політики. Так, торгівля лікарськими засобами через мережу Інтернет має здійснюватися лише через аптеку за місцем фактичної діяльності, а не через її структурні підрозділи, аптечні пункти.
Також обмеження ведення інтернет торгівлі ліками в межах однієї об’єднаної територіальної громади, як це пропонує даний проєкт, суперечить чинному законодавству, а саме Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», в якому відсутня норма, що обмежує ведення ліцензійної діяльності за територіальною ознакою.
Не кажучи вже про те, що запропонована редакція містить обмеження у вигляді наявності у суб’єкта не менше 10 аптек, що суперечить самій суті ліцензування.
— На наше переконання, повернення ліків замовником може відбуватися у разі:
- відсутності копії сертифіката якості лікарського засобу;
- відсутності у кур’єра, що займається доставкою ліків, копій документів, що уповноважують його на виконання таких послуг;
- відсутності у кур’єра документів, що підтверджують повірку обладнання, яке забезпечує холодовий ланцюг;
- невідповідності строків придатності ліків тим, що обговорювалися під час оформлення замовлення;
- порушення цілісності упаковки, яка може викликати сумнів у замовника (але цей вид повернення необхідно відповідним чином оформити).
В усіх інших випадках це протизаконно.
Цікаво, скільки фактично заплатить замовник, враховуючи аптечну ціну та вартість послуг з доставки? Таке відчуття, що ліки стануть тільки дорожчими та ще й будуть при цьому «віртуально якісними».
— З точки зору забезпечення необхідною «макулатурою» кур’єра, це можливо. З точки зору реального контролю, враховуючи менталітет і освітній рівень «кур’єрів», відсутність законодавчо затвердженої норми — необхідності забезпечення кур’єра GPS-навігатором — унеможливить відслідковування як часу, так і місця його знаходження; проконтролювати цей процес неможливо (підміна ліків, невиконання вимог Належної практики дистрибуції (Good Distribution Practice — GDP) та ін.).
Тобто де-юре усе це приведе до «узаконення» інтернет-реалізації лікарських засобів безрецептурної форми відпуску, а що робити з відкритою торгівлею рецептурними лікарськими засобами, у тому числі й сильнодіючими, наркотичними та незареєстрованими в Україні? Усе, що забажаєте, можна купити в інтернеті. Хто має за цим слідкувати? Усі, хто працюють у відповідних державних органах та на кого покладено за це відповідальність. Чи буде так відбуватись? Побачимо. Але, як кажуть в Одесі, «якщо мовчать та не бачать — усі в долі та всі в темі…»
— Враховуючи те, що лікарські засоби безрецептурної форми відпуску застосовуються в основному для профілактики застудних захворювань, для зменшення вираженості симптомів, вони можуть призначатися без огляду лікарем, та інформація про їх механізм дії знаходиться у вільному доступі. На наш погляд, у цьому випадку на запитання замовника фармацевт має надати поглиблену інформацію про протипоказання під час прийому лікарського засобу та звернути увагу на застереження щодо взаємодії з іншими ліками, особливо на наявність впливу на здатність до керування транспортними засобами.
Алгоритм даних консультацій прекрасно викладено в протоколах провізорів та фармацевтів, які мають бути настільною книгою фармацевтичного працівника — практика.
Підсумовуючи, приходимо до невтішного висновку, що розробниками представленого до обговорення варіанту Ліцензійних умов не враховані зобов’язання України як Асоційованого члена ЕС — про обов’язкову імплементацію до українського законодавства Європейських директив. Це вже не кажучи про те, що не взято до уваги низку публікацій, що було розміщено на шпальтах «Щотижневика Аптека», підготовлених ГО «ВФП» на основі матеріалів, які було надано FIP стосовно міжнародної аптечної політики в мережі Інтернет та презентацій провідними фахівцями — експертами фармацевтичного ринку на міжнародному форумі «АПТЕКИ СВІТУ–2020».
Натомість розробниками представленого варіанту змін лобіюється монополізація аптечного ринку та знищення соціально спрямованих та сільських аптечних закладів.
Та насамкінець виникає слушне запитання до розробників: чому ви не надаєте письмових відповідей професійним громадським організаціям про причину неврахування їх пропозицій, які присвячували свій час та професійні знання підготовці пропозицій зі створення рівноправних та професійних умов ведення фармацевтичної справи та фармацевтичного бізнесу, побудованого на основі постулатів охорони здоров’я?
До якого часу будуть обслуговуватися лише гаманці монополістів аптечного бізнесу? Коли ваші серця відчують біль та страждання доведених до зубожіння українців?
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим