

Важливість системи мікроорганізмів, що населяють шлунково-кишковий тракт, для здоров’я людини важко переоцінити. Однак баланс у кількісному і якісному складі мікрофлори є вельми чутливим і його порушення загрожує розвитком дисбактеріозу. Факторів, що його спричиняють, досить багато: практично всі запальні захворювання слизової оболонки кишечнику інфекційної і неінфекційної природи, нові умови проживання та харчування, фізичні та психічних навантаження.
Однак особливо несприятливий вплив на мікрофлору кишечнику справляє тривала та інтенсивна антибактеріальна терапія (Самсигіна Г.А., 2003). Особливо це актуально в період міжсезоння, коли відбуваються спалахи гострих респіраторних інфекцій, і організм, що ослаб під час холодів через часті застуди, нестачу сонця та вітамінів, легко піддається хворобі й тяжко її переносить.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту, часто з розвитком антибіотикоасоційованої діареї (ААД), є найчастішими побічними реакціями антибіотикотерапії. Відповідно до визначення ВООЗ, ААД — це непов’язана з іншими причинами діарея, що характеризується 3 і більше епізодами неоформлених випорожнень протягом мінімум 2 днів підряд, що виникли на тлі застосування антибіотиків або протягом 8 тиж після завершення курсу антибіотикотерапії. Важливо відмітити, що будь-який антибіотик може бути причиною виникнення ААД, незалежно від лікарської форми і способу застосування.
До факторів ризику розвитку ААД відносять застосування антибіотиків протягом більше 3 днів, недотримання режиму дозування і тривалості прийому, вік до 5 років і старше 65 років, наявність більше 1 супутнього захворювання та імунодефіцитні стани (Захаренко С.М., Андреева И.В. и соавт., 2019). Однією з найбільш розповсюджених причин виникнення ААД є те, що антибіотики можуть викликати загибель не тільки патогенних мікроорганізмів, а й нормальної мікрофлори кишечнику (Лузина Е.В., 2009).
Тож наразі провідну роль у профілактиці та лікуванні ААД займають пробіотики — живі мікроорганізми й речовини мікробного походження, які проявляють позитивні ефекти на фізіологічні, біохімічні та імунні реакції організму завдяки стабілізації та оптимізації функції нормальної мікрофлори (Бондаренко В.М., 2012).
Які бактерії допоможуть у подоланні ААД?
Оптимальною основою для сучасних пробіотиків, розроблених для попередження розвитку ААД, є лактобактерії та біфідобактерії. Адже саме ці мікроорганізми є домінуючою мікрофлорою (85–95%) нормального біоценозу тонкого і товстого кишечнику, вони невірулентні та нетоксичні.
Лакто- та біфідобактерії пригнічують розмноження клостридій, кишкової палички, золотистого стафілокока, протея, грибів роду Candida, а також синтезують бактерицидні речовини. Лакто- та біфідобактерії попереджають прикріплення та проникнення в слизову оболонку кишечнику патогенних мікроорганізмів, а також сприяють підвищенню рівня секреторного імуноглобуліну А та фагоцитозу в кишечнику (Hattori M., Taylor T.D., 2009; Yan F., Polk D.B., 2011).
Серед продуктів, що містять лакто- та біфідобактерії, на увагу заслуговує дієтична добавка ДАРИВІТ САН Форте. До її складу входять 3 штами корисних бактерій: Lactobacillus acidophilus HA-122, Lactobacillus casei HA-108 та Bifidobacterium bifidum HA-132, які сприяють підтриманню балансу мікрофлори кишечнику при порушеннях його транзиторної функції, що можуть виникати внаслідок застосування антибіотиків.
У даному контексті важливо зазначити, що Глобальні практичні рекомендації Всесвітньої гастроентерологічної Організації (World Gastroenterology Organisation Global Guidelines) включають огляд доказів ефективності пробіотиків і пребіотиків у дорослих і педіатричних пацієнтів, метою якого є підтвердження ефективності і безпеки включених до нього продуктів. Тож, щодо використання пробіотиків з метою профілактики ААД у дорослих було встановлено, що рівень доказовості для Lactobacillus acidophilus + Lactobacillus casei (≥10 млрд колонієутворюючих одиниць (КУО)/добу) становив 1**, у різних клінічних умовах (амбулаторні і стаціонарні пацієнти). Що стосується використання пробіотиків для попередження діареї, асоційованої з C. Difficile (або профілактики рецидиву), рівень доказовості для Lactobacillus acidophilus + Bifidobacterium bifidum (5 × 10 млрд КУО щодня; 4–10 • 10 млрд КУО щодня) становив 2***, а для Lactobacillus acidophilus + Bifidobacterium bifidum (2 • 10 млрд КУО, 1 раз на добу) — 3****.
Важливо зазначити, що високі дози пробіотиків (≥10 млрд КУО/добу) більш ефективні для профілактики ААД, ніж низькі (<5 млрд КУО/добу) (Gao X.W., Mubasher M., 2010). Ці наукові дані були враховані під час розробки ДАРИВІТУ САН Форте. Вміст життєздатних КУО мікроорганізмів в 1 капсулі ДАРИВІТУ САН Форте становить 10 млрд.Тож ДАРИВІТ САН Форте можна вважати «важкоатлетом» серед пробіотиків.
Ще одна ключова перевага продукту полягає в тому, що він проявляє свої властивості саме там, де це необхідно, — в кишечнику. Капсули ДАРИВІТ САН Форте мають виражену стійкість до кислотності шлункового соку й солей жовчі, завдяки чому забезпечується висока життєздатність живих культур.
Крім того, ДАРИВІТ САН Форте зручно використовувати — лише 1–2 капсули на добу — що збільшує прихильність пацієнтів до лікування. Починати вживання ДАРИВІТ САН Форте рекомендовано з першого дня і протягом усього курсу антибіотикотерапії та продовжувати вживання протягом 1 тиж після завершення прийому антимікробних препаратів.
ДАРИВІТ САН Форте рекомендується вживати як додаткове джерело життєздатних пробіотичних бактерій, що сприяє підтримці рівноваги імунної системи, балансу мікрофлори шлунково-кишкового тракту в період прийому антибіотиків, у разі можливих порушень режиму харчування, зміни клімату й характеру харчування під час подорожей. Штами бактерій, що входять до складу ДАРИВІТУ САН Форте, можуть позитивно впливати на здоров’я людини при вживанні дієтичної добавки у встановлених дозах, а їх природна належність до нормальної мікрофлори кишечнику лежить в основі безпеки використання ДАРИВІТУ САН Форте.
ДАРИВІТ САН Форте: дарує легкість життя!
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим