Рух епідеміологічних даних про COVID-19 у системі охорони здоров’я України

13 квітня 2021 р. відбувся вебінар про рух епідеміологічних даних щодо COVID-19 між електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) та електронною інтегрованою системою спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ), а також між закладами первинної медичної допомоги та обласними лабораторними центрами МОЗ України. Організаторами заходу виступили МОЗ України, Національна служба здоров’я України (НСЗУ), Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) та Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні.

Схему руху інформації в системі епіднагляду за COVID-19 представила Оксана Кошалко, завідувач відділу організації епіднагляду ЦГЗ. Так, першою ланкою цієї схеми є медичний працівник у закладі охорони здоров’я. Наступний крок — інформація передається до лабораторних центрів МОЗ України, далі — до ЦГЗ та МОЗ України, КМУ та Ради національної безпеки і оборони України, а також ВООЗ. Доповідач детально зупинилася на кожній ланці цього ланцюжка. Слід зазначити, що даний захід — перший з серії вебінарів, присвячених руху інформації в системі епіднагляду за COVID-19, оновлень нормативних документів та рекомендацій ВООЗ у цій сфері.

Заклад охорони здоров’я

Відповідно до наказу МОЗ України від 28 березня 2020 р. № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)» закладами охорони здоров’я здійснюється виявлення нових випадків коронавірусної хвороби, проводиться відбір зразків матеріалів для дослідження, реєстрація випадків та заповнення облікової форми документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженої наказом МОЗ України від 10 січня 2006 р. № 1.

Доповідач наголосила, що форми № 058/о та № 060/о «Журнал обліку інфекційних захворювань» заповнюються у разі відсутності відповідної технічної можливості. «Технічна можливість виникає з часу укладення закладом охорони здоров’я чи фізичною особою — підприємцем, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідного договору з оператором електронної медичної інформаційної системи, в якій наявні відповідні функціональні можливості, передбачені технічними вимогами, затвердженими НСЗУ, інформація про що оприлюднена на вебсайті електронної системи охорони здоров’я» — доповідач процитувала витяг з наказу МОЗ України від 7.01.2021 р. № 10.

Форма № 058/о передається до лабораторного центру МОЗ України за адміністративно-територіальною належністю у строк до 12 год з моменту виявлення випадку COVID-19. Інформація про контактних осіб зазначається у пункті 13 «Проведені первинні протиепідемічні заходи та додаткові відомості» форми № 058/о.

За наявності відповідної технічної можливості медичний працівник вносить записи до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів електронної системи охорони здоров’я. Паперова форма № 058/о не передається до лабораторного центру.

Лабораторні центри МОЗ України

Лабораторними центрами МОЗ України проводиться епідеміологічне розслідування випадків COVID-19 та внесення інформації про них, а також здійснюється дослідження відібраних зразків. Інформація про випадки COVID-19 генерується в системі ЕЛІССЗ.

«ЕЛІССЗ розроблена багатопрофільною системою. Наразі в Україні працює напрямок відстеження випадків захворювання людини, але функціонал цієї системи дозволяє також вести нагляд за ветеринарними та векторними загрозами, — зазначила спікер. — Реєстрація та облік всіх випадків COVID-19 відбувається саме через ЕЛІССЗ». Журнал захворювання людини містить ідентифікаційний номер випадку, дату введення даних, остаточний діагноз, класифікацію випадку, а також персональні дані пацієнта. До системи мають доступ лише лікарі-епідеміологи лабораторних центрів МОЗ України, у кожного користувача є свій логін і пароль, який не може бути переданий іншим особам.

Яка саме інформація має вноситися в ЕЛІССЗ для формування повноцінного звіту про випадок захворювання людини? Так, розділ «Екстрене повідомлення» включає загальну (дата повідомлення, назва установи, ким і куди передано), демографічну (ПІБ, вік, стать, адреса, телефон) та клінічну інформацію (дата появи симптомів, стан пацієнта на час повідомлення). Ці дані зазвичай заповнюються лікарем в ЕСОЗ та автоматично імпортуються в ЕЛІССЗ. Дані про «Дослідження випадку» (зібрані зразки, перелік контактів, класифікація випадку, епідеміологічні зв’язки та фактори ризику), а також «Результати тестування» (вид, дата та результат проведення дослідження) заповнюються лікарем-епідеміологом. «Саме працівник лабораторного центру має зібрати всю інформацію, якої не вистачає. Він може зв’язатися безпосередньо з пацієнтом або лікарем для уточнення тієї чи іншої інформації, яка є необхідною для пов­ноцінного проведення епідеміологічного розслідування», — зазначила спікер.

Стосовно експрес-тестів та того, який випадок вважається лабораторно підтвердженим. Якщо пацієнт має позитивний результат швидкого тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 та клінічні симптоми коронавірусної хвороби, такий випадок вважається лабораторно підтвердженим. За наявності позитивного швидкого тесту та відсутності клінічних симптомів випадок не може вважатися підтвердженим, пацієнт має пройти тестування методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Центр громадського здоров’я, Міністерство охорони здоров’я та інші відомства

ЦГЗ аналізує отримані через ЕЛІССЗ дані, а також здійснює технічний та адміністративний супровід. Вірусологічна референс-аудиторія виконує функцію верифікації результатів проведення лабораторних досліджень. На ЦГЗ також покладено обов’язки з розробки рекомендацій з покращення епіднагляду та протиепідемічних заходів, а також обмін інформацією щодо випадків COVID-19 з усіма зацікавленими відомствами, у тому числі МОЗ України, Радою націо­нальної безпеки й оборони України, КМУ, Сек­ретаріатом Президента України та ін. На основі отриманих даних здійснюється, зокрема, розробка законодавчих актів (постанов, наказів, розпоряджень) з питань протидії поширенню на території України COVID-19.

Важливим джерелом рекомендацій та настанов з протидії COVID-19 є ВООЗ. «Як відомо, найперші рекомендації з приводу протидії поширенню коронавірусної хвороби у світі були розроб­лені ВООЗ. ЦГЗ продовжує слідкувати за оновленнями», — прокоментувала доповідач.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!