Хто, де і скільки отримав та застосував вакцин від COVID-19 в Україні?

Хороші новини полягають, по-перше, у чималих обсягах травневих поставок, а по-друге — у тому, що наші медики непогано зорганізувалися для нарощування темпів вакцинації у найближчому майбутньому.

Вчасною ініціативою можна також вважати облаштування пунктів вакцинації у торговельно-розважальних центрах (ТРЦ), про що днями повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, зазначивши про необхідність підтримки з боку органів місцевої влади.

Тож з моменту першої поставки (Ковішелд від «AstraZeneca»/Індійського інституту сироваток (Serum Institute of India — SII)) — 23 лютого, у квітні та особливо у травні, їх інтенсивність суттєво зросла (рис. 1). Тобто у травні вакцин доставлено вдвічі більше, ніж у лютому.

Рис. 1

Поставки в Україну вакцин для профілактики COVID-19 залежно від дати та виробника (vaccination.covid19.gov.ua, станом на 27 травня)

До того ж окрім імунобіологічної продукції, отриманої за власні кошти, Україна долучилася до ресурсів міжнародного співробітництва COVAX (табл. 1).

Проте найближчі плани COVAX щодо поставок у нашу країну виконані ще далеко не в повному обсязі — лише на 34% (табл. 2). Завдяки країнам-донорам Україна вже отримала 958 тис. доз із загальної кількості 70 млн, що розповсюджені у 126 країн до цього часу. Запланованої для отримання через COVAX на першу половину 2021 р. кількості (2,8 млн доз) вистачить для щеплення двома дозами 1,4 млн українців, тобто лише 3,4% населення країни.

Додаткові кошти для придбання інших доз країні доведеться знаходити самотужки. Зокрема, вакцину постачає ДП «Медичні закупівлі України», що отримало першу партію ще у квітні (див. табл. 1) та міжнародна агенція «Crown Agents», яка закупила за кошти державного бюджету Ковішелд та Комірнаті. Перша партія вакцини індійського виробника надійшла до країни ще в лютому, «Pfizer»/«BioNTech» — 26 травня. Тож придбані власним коштом та за рахунок країн-донорів дози вакцин наразі розподіляються майже порівну: 1 317 000 та 958 050 (табл. 3).

При цьому більшість поставок припадає на останні тижні, тому розподіл вакцин на регіональному та місцевому рівні наразі триває, та у регіони наразі розподілено 55% вакцин. Занепокоєння щодо доступності певною мірою пов’язане із термінами введення другої дози, що вже надходять:

• першу дозу Ковішелд від «AstraZeneca»/SII введено переважно у березні–квітні, тож 12-тижневий строк настає вже у червні;
• щеплення КоронаВак від «Sinovac Biotech» почалося в квітні, тож вже наступного місяця почали вводити другу дозу (згідно з інструкцією інтервал становить 14–28 днів).

Проте на місцях в основному вчинили цілком слушно, залишивши певну кількість доз для повторного введення. Серед доз, розподілених у регіони, невикористаними залишилися в середньому 22% (табл. 4).

Враховуючи те, що введення другої дози вже триває, наявність залишків є виправданою. Проте у деяких областях залишається невикористаною досить значна частка доставлених доз, переважно — вакцини КоронаВак.

Так, станом на 26 травня Кіровоградська та Донецька області не використали 77 та 76% продукту китайського виробника, Закарпатська та Запорізька — 68 та 66%, Харківська та Івано-Франківська — 58 та 54%.

Готовність осіб із цільових груп вакцинуватися є одним з лімітуючих чинників кампанії, причому в усьому світі. Ось чому США та Польща, приміром, впроваджують лотереї та змагання для заохочення населення та місцевої влади.

Таким чином, протиковідні вакцини є в наявності в усіх регіонах, а найближчим часом можна очікувати на постачання нових партій у чималій кількості. Чи впораються на місцях із організацією щеплень у зростаючому темпі? Медики, яких ми запитали про це, впевнені, що так.

До речі, кампанія непогано зорганізована на місцях: щеплення проводять 254 мобільні бригади з імунізації та 1485 пунктів щеплення. Заклади охорони здоров’я первинного рівня готові працювати ще активніше: чергують у пунктах вакцинації, записують пацієнтів на щеплення особисто чи через кол-центр, планують запис так, щоб не залишалося невикористаних доз, щоденно на початку роботи пунктів зв’язуються із записаними, щоб своєчасно викликати пацієнтів з резервних списків, якщо записані з якоїсь причини відмовляються…

Маємо також надію, що після того, як щеп­ленням охоплять переважну більшість представників певних професійних груп (під час 1–3-го етапів, згідно з Дорожньою картою), поч­неться більш масштабне залучення представників цільових груп за віком, що наразі недостатньо охоплені вакцинацією.

На яку орієнтовну кількість представників професійних цільових груп розраховували, складаючи Дорожню карту? Після відповідного підрахунку маємо: 276 тис. — на 1-му, 669 тис. — на 2-му, 2,5 млн — на 3-му етапі.

Тобто перш ніж залучити представників сил безпеки та оборони (3-й етап), потрібно було охопити вакцинацією 87 560 осіб, що перебувають у спеціалізованих закладах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо), та 1 873 818 — віком старше 80 років.

Проте наразі щеплення отримали лише 63 тис. з-понад майже 2 млн осіб віком старше 80 років та 127 тис. з 2,9 млн осіб віком 70–79 років! У чисельному відношенні серед щеплених зараз переважають представники вікової групи 20–39 років (233 тис. осіб) (рис. 2).

Рис. 2

Віковий розподіл вакцинованих осіб за місяць (vaccination.covid19.gov.ua, станом на 26 травня)

Таким чином, у ситуації із розгортанням вакцинопрофілактики проти COVID-19 маємо позитивну динаміку, проте її темпи є вкрай повільними за європейськими мірками, бо наразі у країну доставлено кількість вакцин, якої вистачить на щеплення (однією дозою!) лише 5,5% населення — дуже малий з епідеміологічної точки зору прошарок.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!