
Наразі цілий ряд медичних організацій визнав, що ожиріння — це хронічне захворювання, що має прогресуючий і рецидивуючий перебіг. Його розвиток можуть зумовити численні фактори, серед яких навколишнє середовище, генетика і гормональний фон.
Залежно від ступеня ожиріння сучасні настанови щодо лікування цього захворювання пропонують низку втручань, які мають забезпечувати як зменшення маси тіла, так і зниження довгострокових ризиків для здоров’я пацієнта. Авжеж, основні рекомендації стосуються модифікації способу життя, а саме: зміни харчування і фізичної активності. Додавання фармакотерапії розглядається в осіб з індексом маси тіла (ІМТ) ≥27 кг/м2 і супутніми ускладненнями, а також при ІМТ ≥30 кг/м2 без ускладнень (Fitch A., Ingersoll A.B., 2021).
Однак зменшення маси тіла в результаті зміни способу життя часто супроводжується уповільненням швидкості метаболізму в спокої — метаболічною адаптацією. Справа в тому, що в осіб з ожирінням зменшення маси тіла призводить до зміни рівня гормонів, що впливають на апетит (Sumithran P., Prendergast L.A. et al., 2011). Після зменшення маси тіла організм намагається відновити втрачені кілограми, збільшуючи відчуття голоду та спалюючи менше калорій (Sumithran P., Proietto J., 2011; Rosenbaum M., Leibel R.L., 2010).
Як наслідок, навіть радикальна корекція способу життя людини не завжди сприяє значущому зменшенню маси тіла в довгостроковій перспективі. Наприклад, у дослідженні Look AHEAD 33% учасників не досягли зменшення маси тіла на ≥5% упродовж року. У даному контексті на увагу заслуговує включення до терапії аналога глюкагоноподібного пептиду‑1 (ГГП‑1) — ліраглутид 3,0 мг, що схвалений для контролю маси тіла в осіб з її надлишком або ожирінням.
ГГП‑1 є членом родини гормонів інкретинів і виробляється в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) у відповідь на надходження їжі. Він регулює апетит за допомогою посилення відчуття наповнення шлунка і насичення, одночасно послаблюючи відчуття голоду і зменшуючи передбачуване споживання їжі за рахунок впливу на центри харчової поведінки. Однак через короткий період напіввиведення нативний ГПП‑1 має обмежений терапевтичний потенціал.
Саме тому було розроблено аналог ГПП‑1 — ліраглутид, який на 97% гомологічний до натурального ГПП-1. За рахунок змін структури молекули ГПП-1 період напіввиведення ліраглутиду з циркулюючої крові збільшився з 1–2 хв до 13 год (Fitch A., Ingersoll A.B., 2021; Анциферов М.Б., Маркова Т.Н., 2021).
Єдиний рецептурний препарат ліраглутиду 3,0 мг, зареєстрований в Україні для застосування з метою зменшення маси тіла як доповнення до дієти і фізичних навантажень — це САКСЕНДА® від фармацевтичної компанії Novo Nordisk*.
САКСЕНДА®: світовий лідер у лікуванні ожиріння**
Подібно до натурального ГПП-1, САКСЕНДА® знижує апетит, дозволяючи людині споживати менше їжі, що призводить до зменшення маси тіла. Пацієнтам, які приймали препарат САКСЕНДА® (n=2437; середня вихідна маса тіла — 106,3 кг), вдалося знизити масу тіла й утримували результат під час дослідження, що тривало 1 рік:
- 9 із 10 пацієнтів досягли зменшення маси тіла;
- 81% хворих утримали масу тіла, знижену на ≥5%;
- у пацієнтів відмічали зменшення об’єму талії в середньому на 8,2 см порівняно з 3,9 см у осіб з групи плацебо (р <0,001);
- середнє зменшення маси тіла — 9,2% — близько 10 кг*** (Wadden Т.А., Hollander Р., Klein S. et al., 2013; Pi-Sunyer X., Astrup A., Fujioka K. et al., 2015).
Після середнього зменшення маси тіла на 6% за допомогою низькокалорійної дієти і фізичних навантажень (вступний період дослідження) пацієнти, які отримували препарат САКСЕНДА® у поєднанні з дієтою і фізичними навантаженнями, схудли в середньому на 6,2%, що призвело до середнього зменшення маси тіла на 12,2% (Wadden Т.А., Hollander Р., Klein S. et al., 2013).
Додатковими перевагами САКСЕНДА® є те, що, крім зменшення маси тіла, препарат дає змогу отримати й інші результати (Pi-Sunyer X., Astrup A., Fujioka K. et al., 2015) (рисунок). Так, у трирічному дослідженні за участю 2254 пацієнтів з переддіабетом та ІМТ >30 або >27 і як мінімум з 1 додатковим супутнім захворюванням, було встановлено, що препарат САКСЕНДА® знижує ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу приблизно на 80% (le Roux C.W., Astrup A., Fujioka К. et al., 2017). Крім того, у процесі досліджень SCALE було продемонстровано статистично значуще поліпшення різних кардіометаболічних і запальних показників на тлі застосування ліраглутиду в дозі 3,0 мг порівняно з плацебо (наприклад С-реактивного білка, активатора плазміногену, загального холестерину, ліпопротеїнів дуже низької щільності, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності і вільних жирних кислот). Також повідомлялося про статистично значуще зниження систолічного артеріального тиску і, меншою мірою, діастолічного (Fitch A., Ingersoll A.B., 2021).
Профіль ефективності та безпеки САКСЕНДА® є надійним та був встановлений у 4 клінічних дослідженнях SCALE (за участю 5358 пацієнтів), включаючи трирічне тривале дослідження. Випускається САКСЕНДА® у вигляді попередньо заповненої багатодозової одноразової шприц-ручки для підшкірного введення.
Коментарі