Суттєвим аргументом, що визначає медико-соціальну значущість хвороб органів травлення, є те, що їх виявляють в усіх вікових груп населення — осіб працездатного віку, літніх людей, дітей та підлітків (Степанов Ю.М. та соавт., 2019). Факторами ризику виникнення захворювань органів травлення можуть виступати низька якість харчування, його незбалансованість, незадовільна організація харчування вдома і на роботі, психоемоційне перенапруження, самолікування, пізнє звернення за кваліфікованою медичною допомогою.
Хвороби органів травлення часто характеризуються хронічним перебігом із частими рецидивами та ускладненнями, які можуть призводити до оперативних втручань.
Найбільш поширеними нозологіями серед захворювань органів травлення є гастрит і дуоденіт, холецистит, язва дванадцятипалої кишки тощо (рисунок).

У розрізі терапевтичних груп значну частку призначень гастроентерологів при хворобах органів травлення становлять засоби для лікування пацієнтів з кислотозалежними захворюваннями та засоби, що застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах.
До топ-листа препаратів, що призначають найчастіше, входять панкреатин для покращення травлення, пантопразол для лікування пацієнтів з кислотозалежними захворюваннями, мебеверин, що застосовується при функціональних шлунково-кишкових розладах, урсодезоксихолева кислота, яку призначають при хворобах печінки та жовчовивідних шляхів, вісмуту субцитрат, який застосовують при пептичній виразці та гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (табл. 1).
МНН | Кількість призначень, тис. | Фармакотерапевтична група |
ПАНКРЕАТИН | 185,7 | Засоби, що покращують травлення, включаючи ферменти. Поліферментні препарати |
ПАНТОПРАЗОЛ | 167,5 | Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Інгібітори протонної помпи |
МЕБЕВЕРИН | 145,5 | Засоби, що застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах. Синтетичні антихолінергічні засоби, естерифіковані третинні аміни |
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВА КИСЛОТА | 134,7 | Засоби, що застосовують для лікування печінки та жовчовивідних шляхів. Засоби, що застосовують при біліарній патології |
ВІСМУТУ СУБЦИТРАТ | 108,6 | Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби |
ОМЕПРАЗОЛ | 68,8 | Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи |
ДОМПЕРИДОН | 64,2 | Засоби, що застосовуються у разі функціональних шлунково-кишкових розладів. Стимулятори перистальтики |
АРТИШОК ПОСІВНИЙ | 60,9 | Засоби, що застосовуються при біліарній патології |
ЕЗОМЕПРАЗОЛ | 57,2 | Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи |
МЕСАЛАЗИН | 50,7 | Протидіарейні, кишкові протизапальні/протимікробні препарати. Кислота аміносаліцилова та подібні засоби |
За кількістю згадувань фармацевтів про рекомендацію препаратів для лікування пацієнтів з хворобами органів травлення* лідирують поліферментний препарат панкреатин, комбінація спазмолітиків з анальгетиками — метамізол натрію, пітофенон та фенпиверинію бромід, спазмолітичний препарат дротаверин, а також противиразковий антисекреторний лікарський засіб омепразол (табл. 2).
МНН | Кількість згадувань про рекомендацію, тис. | Фармакотерапевтична група |
ПАНКРЕАТИН | 75,7 | Засоби, що покращують травлення, включаючи ферменти. Поліферментні препарати |
МЕТАМІЗОЛ НАТРІЮ + ПІТОФЕНОН + ФЕНПИВЕРИНІЮ БРОМІД | 32,6 | Спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками. Синтетичні антихолінергічні засоби в комбінації з анальгетиками |
ДРОТАВЕРИН | 27,0 | Засоби, які застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах |
ОМЕПРАЗОЛ | 12,6 | Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонної помпи |
СИЛІМАРИН | 9,4 | Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати |
НІФУРОКСАЗИД | 9,1 | Протимікробні засоби, що застосовуються при кишкових інфекціях |
ФОСФОЛІПІДИ | 6,5 | Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини |
ЛОПЕРАМІД | 5,8 | Препарати, що пригнічують перистальтику |
КРЕМНІЮ ДІОКСИД | 5,6 | Ентеросорбенти |
Відповідно до протоколів фармацевта під час відпуску препаратів для симптоматичного лікування пацієнтів з ферментативною недостатністю підшлункової залози для тимчасового полегшення стану працівник аптеки може порекомендувати лікарські засоби, що містять ферменти підшлункової залози. Препарати ферментів слід приймати під час або одразу після їди. Пацієнти з ферментативною недостатністю підшлункової залози, які тривало застосовують ферментні препарати, потребують нагляду гастроентеролога та дієтолога. При ферментативній недостатності підшлункової залози варто віддавати перевагу білковій їжі, овочам, фруктам і злаковим як основним природним джерелам не тільки рослинної клітковини, а й найважливіших вітамінів і мікроелементів та обмежити споживання жирної, смаженої та копченої їжі, уникати переїдання, особливо у вечірній і нічний час. Харчування має бути частим (з інтервалами не більше 4 год), невеликими порціями.
У разі звернення відвідувача зі скаргою на печію згідно з відповідним протоколом фармацевта, у разі якщо цей симптом є епізодичним (наприклад через переїдання, вживання пряної, гострої, жирної їжі, стрес), можна рекомендувати антациди, але їх прийом має бути нетривалим (не більше 2 тиж). Антациди необхідно застосовувати окремо від інших лікарських засобів (за 2 год перед або після їх прийому). При тривалій печії слід порадити пацієнту звернутися до лікаря для призначення лікування. У разі поєднання печії з метеоризмом рекомендують препарати, що містять алюмінію фосфат (завдяки його сорбційним властивостям), або комбіновані лікарські засоби з симетиконом або диметиконом у складі. Для лікування пацієнтів з печією можуть застосовуватися інгібітори протонної помпи у низьких дозах.
При діареї можуть бути рекомендовані лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, антидіарейні мікробні препарати, ентеросорбенти. З метою відновлення водно-електролітного балансу використовують препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації. Застосування додаткових препаратів можливе після з’ясування причин діареї.
Фактори ризику
За даними Державної служби статистики України, у січні 2022 р. смертність внаслідок хвороб органів травлення в країні посідала четверте місце у структурі смертності населення (після хвороб системи кровообігу, новоутворень і зовнішніх причин смерті). За даними Центру громадського здоров’я України, основними факторами ризику, що можуть спричинити смерть внаслідок хвороб органів травлення, є вживання алкоголю, наркотичних речовин, паління, а також високий індекс маси тіла. Зловживання алкоголем може зумовити цироз печінки, гепатит, панкреатит. Деякі наркотичні речовини також впливають на травну систему. Наслідки їх вживання можуть включати зниження апетиту, погіршення травлення, запори, блювання, дегідратацію, нездатність засвоювати поживні речовини, появу виразок. У курців, як правило, печія та виразкова хвороба розвиваються частіше, ніж у некурців, паління також ускладнює лікування таких пацієнтів. А надмірна маса тіла може підвищувати ризик виникнення хвороб органів травлення, стати причиною високого рівня холестерину в крові, спричиняти такі ускладнення, як метаболічний синдром, захворювання жовчного міхура.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим