Туберкульоз — одна з провідних причин смертності серед дорослих у всьому світі. На основі досліджень з туберкуліновою шкірною пробою визначено, що близько четвертої частини населення світу — інфіковані. А у 15 млн осіб з інфікованої маси захворювання може перейти в активну фазу в будь-який момент. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожен пацієнт, який не отримує лікування, може інфікувати до 15 осіб на рік.
Туберкульоз — хронічна прогресуюча інфекція, що здебільшого уражує легені, та має тривалий безсимптомний латентний період після первинного інфікування.
Серед основних симптомів — продуктивний кашель, лихоманка, зменшення маси тіла та підвищена втомлюваність. Діагноз найчастіше підтверджують за допомогою мазка та посіву мокротиння та, якщо доступно, за допомогою тестів ампліфікації нуклеїнових кислот.
Збудники хвороби — бактерії Mycobacterium tuberculosis, які потрапляють в організм у результаті вдихання частинок, що передаються через повітря (краплинні ядра — частинки діаметром <5 мікрометрів). Передача відбувається при кашлі, співі чи інших дихальних вправах, які здійснюють особи з активним туберкульозом легень або гортані, мокротиння яких містить велику кількість патогенних бактерій. Інфікування посилюється при частому чи тривалому контакті із нелікованими пацієнтами, які є джерелом великої кількості туберкульозних бацил у багатолюдному, погано провітрюваному закритому просторі. Медичні працівники, які мають тісний контакт з хворими з відкритою формою захворювання, теж знаходяться в зоні підвищеного ризику інфікування.
Бацили M. tuberculosis спочатку викликають первинну інфекцію, невелика частка якої згодом прогресує до клінічного захворювання різного ступеня тяжкості. Однак більшість (близько 95%) первинних інфекцій мають безсимптомний перебіг. Невідома частка первинних інфекцій зникає спонтанно, але у більшості випадків настає латентна (спляча) фаза. Після цього у різній частці випадків (5–10%) латентної інфекції настає повторна активація із симптомами та ознаками захворювання.
У пацієнтів з нормальним імунітетом із чутливим до лікарських засобів легеневим туберкульозом, навіть при тяжкому захворюванні з великими кавернами, відповідна терапія, що керується даними про чутливість до лікарських препаратів, зазвичай призводить до одужання, якщо її було швидко розпочато і повністю завершено (Nardell E.A., 2022).
Визначено кілька різних схем лікування туберкульозу (згідно зі Стандартами медичної допомоги «Туберкульоз», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.01.2023 р. № 102). Проте основний терапевтичний напрямок — антибіотикотерапія. Після отримання результатів бактеріальної чутливості до рифампіцину, ізоніазиду та фторхінолонів (ципрофлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин), підбирається раціональне лікування. Але глобальна ситуація з туберкульозом додатково ускладнюється через збільшення кількості пацієнтів, у яких виявляють резистентність до антибактеріальних терапевтичних засобів.
Інтригуючий підхід до покращання протитуберкульозної терапії стосується систем доставки ліків на основі наноносіїв, які будуть використовуватися для перенесення нових антибіотиків безпосередньо до джерела інфекції та інфікованих клітин.
Дослідники з Технологічного інституту Карлсруе (Karlsruher Institut für Technologie), Німеччина, розробили спеціальні наночастинки, які доставлятимуть антибіотики безпосередньо в легені. Перші випробування виявили високу ефективність і хорошу сумісність наноносіїв з антибіотиками. Зокрема, мова йде про ліпофільні антибактеріальні препарати нового покоління бедаквілін та BTZ-043, що ефективні проти мультирезистентних бактерій туберкульозу. Поверхнево-активні наночастинки змушують високоліпофільні антибіотики диспергуватися у воді та долати різні біологічні бар’єри на щляху транспортування до легень.
Наномедичний підхід в майбутньому може допомогти знизити розвиток бактеріальної стійкості (Rudolph D. еt al., 2023).
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим