Дует калію і магнію: користь, яку неможливо заперечити  

Калій і магній — найбільш значущі внутрішньоклітинні мікроелементи, необхідні для підтримки електролітного балансу і забезпечення нормального функціонування організму, що надходять в організм людини з їжею та водою. Наукою доведено низку клінічних властивостей мінералів: антиаритмічних (Zehender M. et al., 1997), гіпотензивних (Houston M.C. et al., 2008), протиішемічних (Efstratiadis G. et al., 2006), спазмолітичних (Moretti A., 2021), седативних (Pickering G. et al., 2020).

Калій регулює водний і кислотно-лужний баланс у крові та тканинах, а також відіграє вирішальну роль у передачі електричних імпульсів у серці. Активний транспорт калію в клітини та з них має велике значення для роботи серцево-судинної та нервової систем. Коли калій потрапляє в клітину, він ініціює натрій-калієвий обмін через клітинну мембрану. У нервових клітинах це створює електричний потенціал, який забезпечує проведення нервових імпульсів. Коли калій залишає клітину, він відновлює її реполяризацію, що дозволяє нервовому імпульсу прогресувати. Цей градієнт електричного потенціалу сприяє скороченню м’язів і регулює серцебиття. Калій міститься в різноманітних продуктах рослинного (соєві боби, коричневий рис, цільнозернове борошно, картопля, горіхи) і тваринного походження (м’ясо, риба, йогурт), а також у напоях (молоко, фруктовий сік, чай).

Магній є кофактором великої кількості ферментів і універсальним регулятором біохімічних реакцій, що бере участь у процесах регуляції поляризації клітинних мембран, формуванні спонтанної електричної активності нервової тканини і провідної системи серця. Серед найбільш частих причин дефіциту магнію виділяють недостатнє надходження електролітів з їжею (при поганому харчуванні, дотриманні деяких видів дієт) або порушення всмоктування в кишечнику, блювання або хронічну діарею, зловживання алкоголем, ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпертиреоз, гіперпаратиреоз), прийом діуретиків, первинний і вторинний гіперальдостеронізм. У міру збільшення споживання рафінованої їжі у світі прогнозується поширення магнієвого дефіциту (Jahnen-Dechent W. et al., 2012).

Коли можуть бути проблеми?

Якщо рівень загального калію в організмі знижується лише на 1% (35 ммоль), виникає серйозний дисбаланс внутрішньо- та позаклітинного калію. Цей дисбаланс змінює електрофізіологічні властивості клітинної мембрани та спричиняє шкідливий вплив на генерацію та проведення імпульсів у серці. До клінічних проявів гіпокаліємії належать зниження сироваткової концентрації калію <3,3 ммоль/л, наявність супутніх захворювань (синдром Кушинга, нецукровий діабет, патологія кишково-шлункового тракту), прийом низки лікарських засобів (діуретики, антибіотики, глюкокортикоїди), відсутність повноцінного харчування (Kowey P.R., 2002).

Дисбаланс магнію — насамперед гіпомагніємія, яка відмічається частіше, ніж гіпермагніємія — може призвести до небажаних нервово-м’язових, серцевих або нервових розладів.

У більшості випадків гіпокаліємія легкого ступеня та гіпомагніємія мають безсимптомний перебіг. Помірний або тяжкий дефіцит електролітів може викликати нервово-м’язові порушення передачі (м’язова слабкість, швидка стомлюваність, які в кінцевому підсумку призводять до висхідного паралічу, гостра дихальна недостатність внаслідок паралічу діафрагми, рабдоміоліз); порушення серцевого ритму і провідності; нудота, блювання, запори, зниження перистальтики шлунково-кишкового тракту, кишкова непрохідність, ниркові симптоми (метаболічний ацидоз, поліурія).

Адекватне клінічне ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями повинно включати моніторинг рівня електролітів у крові та своєчасну корекцію розладів, зокрема застосування препаратів, що містять комбінації калію з магнієм (Аспаркам, Панангін).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА» за матеріалами ods.od.nih.gov та www.healthline.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!