У поточних умовах джерела надходження гуманітарної допомоги в Україну є досить різноманітними. Побудовано мережу розподільчих хабів. Вони створюються в областях, де не ведуться активні бойові дії, на базі установ, які здатні забезпечити організацію роботи, контроль та логістику. Наявність декількох центрів розподілу знижує ризики блокування доставки гуманітарної допомоги в разі виникнення бойових дій у тому чи іншому регіоні.
Співпраця з благодійними та волонтерськими організаціями для задоволення потреб як внутрішньо переміщених осіб, так і мешканців громади є одним із пріоритетних завдань Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського. Галина Слотюк, заступниця директорки бібліотеки, привітала учасників круглого столу та розповіла про співпрацю закладу з волонтерськими, благодійними та громадськими організаціями в умовах війни. Дев’ятий рік поспіль бібліотека допомагає воїнам, реалізовує різноманітні програми, проводить заходи з тематики цифрової грамотності, майстер-класи, психологічні тренінги для внутрішньо переміщених осіб, що проживають на Вінниччині. Г. Слотюк наголосила, що лише спільними зусиллями можна вирішити ті проблеми, які виникають у сфері забезпечення гуманітарною допомогою людей, які залежать від ліків.
Вінниччина стала одним із регіонів, які приймали внутрішньо переміщених осіб, а також через яку рухалася транзитом велика кількість людей. Навесні та влітку минулого року область могли перетинати транзитом близько 2–5 тис. осіб за добу. Наразі у Вінницькій обл. офіційно зареєстровано понад 182 тис. внутрішньо переміщених осіб.
Про надходження, облік та розподіл медичної гуманітарної допомоги на Вінниччині повідомила Тетяна Бондаренко, заступниця директорки Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької облдержадміністрації. У перші тижні повномасштабного вторгнення була досить критичною ситуація із забезпечення лікарськими засобами. Але досить швидко налагодилася робота в таких критичних умовах. За наказом начальника Вінницької обласної військової адміністрації було відкрито гуманітарні хаби соціального і медичного спрямування. Було організовано ланцюг отримання, зберігання та розподілу гуманітарної допомоги. Однією з головних задач став збір потреби з різних напрямків — закладів охорони здоров’я, пацієнтів, військових частин, територіальної оборони. Створення електронної інформаційної системи MedData дало змогу структурованіше працювати в цьому напрямку. Це також забезпечило відкритість і прозорість як для донорів, так і отримувачів, що сприяє підвищенню довіри.
Гуманітарна допомога надходила з різних джерел, включаючи структури охорони здоров’я інших країн, пересічних громадян, благодійні фонди, громадські організації. Тобто війна згуртувала не лише нашу країну, а і інші держави, які виразили бажання нам допомогти. З початку широкомасштабного вторгнення надійшло більше 400 тонн різноманітної медичної гуманітарної допомоги, що включає лікарські засоби, медичні вироби, а також медичне обладнання, у тому числі дороговартісне, яке не кожен заклад може собі дозволити за звичайних обставин. Донорська допомога дає змогу забезпечувати пацієнтів кращою медичною допомогою, а також поліпшити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я.
Важливою ланкою в системі медичного забезпечення є фармацевт — фахівець у сфері лікарських засобів, який відмінно розбирається в їх призначенні, сфері та особливостях застосування, правилах організації зберігання, відпуску та реалізації. Від фармацевтичної спільноти Вінниччини виступила Лариса Просяник, голова ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «CUM DEO». Вона наголосила, що фармацевт — не продавець ліків, а фахівець, який несе відповідальність за здоров’я нації (а у звичайному житті така ж людина, як всі ми). Варто подякувати фармацевтичним працівникам, які, незважаючи на небезпеку обстрілів (яскравий приклад — Харків), виходили на роботу та продовжували працювати, в той час як до аптеки вишикувалися великі черги. Деякі з них ніколи не повернулися додому. Велика подяка благодійним фондам, організаціям, а також звичайним людям, які долучилися до медичної гуманітарної допомоги. Однак варто підкреслити, що лікарські засоби — особливий вид товарів, які потребують певних умов зберігання. На жаль, певна кількість медикаментів, які надходять у вигляді гуманітарної допомоги, протерміновані та не дотримані умови зберігання. Потрібно дуже уважно ставитися до таких моментів, адже це безпека пацієнтів.
Л. Просяник висловила вдячність працівникам відділу медичних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського за плідну співпрацю, проведення різноманітних заходів, що стосуються фармацевтичної діяльності. А також відзначила позитивну діяльність «Щотижневика АПТЕКА», системне, оперативне висвітлення актуальних матеріалів, що стосуються змін та доповнень у нормативно-правовій базі, та інших цікавих професійних матеріалів. Така співпраця налагоджує зворотний зв’язок з нами, фармацевтами.
Питання шляхів надходження благодійної допомоги медичного спрямування висвітлила Катерина Дмитрик, кореспондентка департаменту досліджень та інновацій «Щотижневика АПТЕКА». Є величезний напрямок отримання гуманітарної допомоги централізовано. Це допомога, яку отримує Україна як держава. Для координації взаємодії з усіма партнерами та донорами використовується інформаційно-аналітична система MedData. Через неї збирається, консолідується й оновлюється інформація про потреби, а також надходження і розподіл медичної гуманітарної допомоги. Також є приватні ініціативи та потік гуманітарної допомоги, який акумулюється та розподіляється на власний розсуд особами, які сприяли доставці гуманітарної допомоги. Якщо у першому випадку є статистичні дані щодо наповнення та обсягів отриманої гуманітарної допомоги (за даними МОЗ, за період воєнного стану загалом 12,8 тис. тонн медичної гуманітарної допомоги), то в другому випадку узагальнення відповідних даних є досить проблематичним.
Алгоритм отримання медичної гуманітарної допомоги централізовано виглядає наступним чином. З огляду на дані про потреби проводяться переговори про постачання. Нерідко самі донорські організації забезпечують постачання вантажів в Україну (якщо це зарубіжні донори). Спочатку вони потрапляють на склади першого вивантаження в прикордонних регіонах. Там вантаж обліковується, сортується і готується до розподілу. Перший пріоритет — прифронтові території, а також ті, де є велика кількість поранених і постраждалих. Другий — регіони, де мешкає багато внутрішньо переміщених осіб.
Далі вантаж «спускається» на рівень департаментів охорони здоров’я або інших інституцій (Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ та ін.). Далі вже департаменти охорони здоров’я розподіляють допомогу на заклади охорони здоров’я відповідно до потреб, які були заявлені. Як правило, благодійні фонди орієнтуються на списки МОЗ щодо категорій товарів, які є найбільш затребуваними в якості медичної гуманітарної допомоги, а це дуже широкий перелік.
Фонди можуть напряму працювати з лікарнями. Щоб отримати гуманітарну допомогу, потрібно направити письмову заяву (лист-запит) та вказати перелік потреб. Якщо фонд вирішує задовольнити ці потреби, він підписує із закладом договір про надання благодійної допомоги та погоджує її суму і ціль з донором для конкретного медичного закладу. Далі фонд здійснює пошук постачальника та придбання товарів у необхідній кількості, займається пошуком перевізника, документальним оформленням. Про витрачені кошти фонди, як правило, звітують на своєму сайті.
Громадські організації, які давно є партнерами МОЗ, можуть мати доступ до дашбордів, на яких оприлюднено запити від закладів охорони здоров’я стосовно того, який препарат необхідний тому чи іншому закладу, коли було оновлено потребу, в якій кількості, який пакет допомоги потрібно зібрати тощо.
Серед проблем, з якими стикаються і МОЗ, і фонди, інколи є завищення лікарнями реальних потреб, а також невідповідність між тим, що донори готові надати, та реальною потребою. Хронічною проблемою є недостатність фінансування системи охорони здоров’я, через що у фондів завжди є запити, а особливо у воєнний час.
Серед проблемних питань, які виділяє фармацевтичний бізнес, є відсутність обліку та контролю медичної гуманітарної допомоги, яка надається приватними ініціативами/волонтерами, а також недосконала система управління такими великими потоками медичної продукції, дотримання правил зберігання та транспортування медикаментів. Також проблемою є наявність серед поставок протермінованих лікарських засобів, відсутність контролю та вилучення таких продуктів у ланцюгу до кінцевого споживача.
Гуманітарна діяльність входить до компетенції численних міжнародних організацій. Серед цих організацій є міжурядові, що діють відповідно до свого статуту та наданого для конкретної місії мандату. До них належать, зокрема, ООН та її установи. Також є неурядові організації, що входять до системи Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
Про роботу Товариства Червоного Хреста України в наданні гуманітарної допомоги під час війни розповів Сергій Глухенький, голова Вінницької обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Ця організація надає допомогу лікарськими засобами, товарами для гігієни, продуктовими наборами та водою і іншими важливими речами.
Для надання медичної допомоги людям, які проживають на територіях, що найбільше постраждали від бойових дій і мають обмежений доступ до медичних послуг, розгорнуто мобільні медичні бригади Товариства Червоного Хреста України. На Вінниччині в партнерстві з італійським Червоним Хрестом сформовано 8 мобільних бригад загальної спеціалізації та 1 спеціалізовану бригаду ультразвукової діагностики. З січня по червень 2023 р. відбулося 618 виїздів. Допомогу отримали понад 15,5 тис. осіб, з них понад 5,5 тис. є внутрішньо переміщеними особами. Одна з мобільних медичних бригад залучена до роботи на території Херсонської та Миколаївської областей, що потерпають від наслідків підриву дамби Каховської ГЕС.
На території декількох територіальних громад (Жмеринської та Хмільницької) з червня 2023 р. впроваджено проєкт психосоціальної підтримки, в рамках якого проводяться інформаційні та мотиваційні бесіди. Організація також сприяє навчанню людей навичкам надання першої допомоги. Школи першої допомоги працюють у Вінницькому, Жмеринському, Гайсинському та Могилів-Подільському районах. Загін швидкого реагування Вінницької обласної організації Червоного Хреста України допомагав в евакуації постраждалих людей та наданні першої домедичної та психологічної допомоги після обстрілу російськими військами Вінниці в липні 2022 р.
У межах проєкту «Догляд вдома» соціальні помічники допомагають самотнім людям похилого віку, особам з інвалідністю, ветеранам війни, праці, особам, які потребують стороннього догляду, однак не мають родичів, або вони перебувають на військовій службі чи за кордоном. Вони надають 23 види послуг.
Постійно надається гуманітарна допомога лікувальним закладам Вінниччини. Загалом передано лікарських засобів та медичних виробів на суму 11,5 млн грн, а також підгузки, ковдри, матраци, подушки, постільну білизну, рушники тощо.
Пилип Прудиус, голова Громадської ради при Вінницькій обласній державній адміністрації, директор КНП «Вінницький обласний клінічний ендокринологічний центр Вінницької обласної ради», розповів про потреби та розподіл гуманітарної медичної допомоги в реаліях війни.
Сергій Зацерковний, представник Благодійного фонду Володимира Продивуса, розповів про співпрацю організації з європейськими партнерами та медичними установами із забезпечення лікарськими засобами. Так, до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова передано протимікробні препарати, знеболювальні, засоби для наркозу, кровоспинні, перев’язувальні матеріали. Він наголосив, що можливо звертатися до фонду за допомогою.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото www.facebook.com/vinounb
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим