Не все те золото, що золотистим зветься 

Стафілококи є одними з найпоширеніших мікроорганізмів у всьому світі, що налічують 27 видів, 14 з яких виявлено на шкірі і слизових оболонках людини. Більшість стафілококів є нешкідливими, і тільки 3 види небезпечні для людей: сапрофітний, епідермальний і золотистий стафілокок.

Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) є патогенним мікроорганізмом, що може спричиняти як безсимптомне носійство (виявляють у 30% здорових людей у порожнині носа), так і різні хвороби, серед яких харчові токсикоінфекції, інфекції шкіри, ендокардит, остеомієліт, запалення легень (Bush L.M., 2023).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), патогенність S. aureus становить серйозну загрозу для здоров’я людей в усьому світі і не тільки тому, що він дуже заразний і здатний викликати тривалі хронічні інфекції, але й через його можливості розвивати резистентність до антибіотиків.

Зокрема, доведена стійкість S. aureus до метициліну (MRSA), ванкоміцину (VRSA) та вже є повідомлення про резистентні ізоляти ванкоміцинпроміжного стафілококу (VISA). Слід зазначити, що саме ванкоміцин останнім часом залишався препаратом останньої інстанції для боротьби зі стафілококовими інфекціями, а тепер і цей глікопептидний антибіотик втрачає свою силу.

У зв’язку з підвищенням частоти випадків інфікування стійкими штамами S. aureus ведеться пошук можливих варіантів лікування. Відновився інтерес до застосування препаратів групи макролідів, лінкозамідів та стрептограмінів, які, як показує практика, можуть пригнічувати ріст патогену (Mancuso G. et al., 2021). Виявлено, що синтезований піридиновий аналог ніфуроксазиду — антимікробного препарату з групи нітрофуранів, теж виявляє підвищену активність проти S. aureus. Науковці вважають, що видозмінені ніфуроксазиди мають високу антимікробну активність проти стійких бактерій та можуть у майбутньому стати сполуками, які б обходили стійкість стафілококів (Sidorov N.G. et al., 2019).

Нещодавнє дослідження встановило можливий механізм, завдяки якому S. aureus виявляє резистентність. За словами вчених, ключову роль відіграє S-нітрозилювання — приєднання групи оксиду азоту (NO) до певних білків, що відмічалося при рості ванкоміцинстійких штамів S. aureus. Цей процес впливає на клітинні стінки бактерій, роблячи їх менш стійкими до ванкоміцину. Отримані результати є основою для ширших досліджень, які б дали можливість дізнатися більше про механізм формування резистентності мікроорганізмів та відкрити нові можливості у боротьбі зі стійкістю бактерій (Shu X. et al., 2023).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!