Клінічні випробування в Україні: реалії сьогодення, перспективи майбутнього

Актуальні питання оптимізації клінічних випробувань в Україні, подальша інтеграція галузі з найкращими європейськими та світовими стандартами задля посилення взаємодії на всіх етапах організації й проведення клінічних випробувань, підвищення міжнародної довіри та збільшення кількості якісних клінічних випробувань в Україні з урахуванням вимог Належної клінічної практики (Good Clinical Practice — GCP) та міжнародних етичних принципів забезпечення захисту прав, безпеки та благополуччя досліджуваних — головні теми фармацевтичного форуму з міжнародною участю «Клінічні випробування в Україні. Європейська інтеграція», який відбувся 29 червня 2023 р. у Києві. Організаторами заходу виступили державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (ДЕЦ) у співпраці з «УкрКомЕкспо» та Українською асоціацією клінічних досліджень за підтримки Міністерства охорони здоров’я України.

Близько 400 учасників з України та зарубіжжя (партнери з Польщі, Швеції, Канади, Великої Британії, Данії, Німеччини, Бельгії) протягом дня у форматі пленарного засідання, панельних дискусій, спільних сесій обмінювалися думками щодо шляхів підвищення привабливості України в галузі доклінічних досліджень та клінічних випробувань; гармонізації нормативного забезпечення доклінічного вивчення лікарських засобів та проведення клінічних випробувань в Україні відповідно до кращих європейських та світових практик; забезпечення належного проведення клінічних випробувань лікарських засобів в умовах воєнного стану; їх оцінки для ухвалення рішень у системі охорони здоров’я України; нових підходів до розробки лікарських засобів, у тому числі доклінічного вивчення; ознайомлювалися з передовими європейськими та світовими технологіями у клінічних випробуваннях та ін.

Відкриваючи форум, до учасників з вітальними словами урочисто звернувся перший заступник міністра охорони здоров’я України, доктор медичних наук, професор Сергій Дубров.

Повномасштабна військова агресія росії проти України вплинула і на процеси планування та проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні.

Проте МОЗ та ДЕЦ в оперативному порядку вжито ряд заходів для підтримки продовження проведення клінічних випробувань та їх відновлення під час дії воєнного стану. У числі основних такі: максимальна діджиталізація процесів для зручності учасників клінічних випробувань (дистанційне інформування та отримання згоди, телефонний зв’язок, доставка лікарських засобів, локальний контроль параметрів ефективності та безпеки лікування); сприяння забезпеченню пріоритетного митного оформлення для експорту біозразків та імпорту досліджуваних лікарських засобів та супутніх матеріалів у рамках проведення клінічних випробувань шляхом введення «зеленого коридору» для таких вантажів компаніям, які займаються відповідним видом діяльності.

Також з перших днів війни розроблені рекомендації для спонсорів клінічних випробувань/представників спонсорів, дослідників, керівників підприємств, установ та організацій, задіяних у проведенні клінічних випробувань, зокрема щодо:

оцінки можливостей щодо початку проведення клінічних випробувань;
переведення пацієнтів до інших місць проведення клінічних випробувань, у тому числі за кордон;
заходів для безперервного забезпечення пацієнтів досліджуваними ліками.

«Можемо впевнено сказати, що Україна була і є країною з великим потенціалом для проведення клінічних випробувань, у тому числі — у воєнний час», — наголосив, відкриваючи форум, Михайло Бабенко, директор ДЕЦ, кандидат фармацевтичних наук, доцент.

За його словами, більша частина території України є зоною відносної безпеки й може ефективно залучатися до проведення клінічних випробувань, що підтверджується досвідом останнього року. Повноцінне функціонування інфраструктури, зокрема закладів охорони здоров’я, енергетичної і банківської систем, логістичних, кур’єрських та інших сервісів, забезпечує можливість проведення широкого кола клінічних випробувань. В Україні збережений великий потенціал для проведення клінічних випробувань завдяки одній з найбільших в Європі популяцій, стабілізації міграційних процесів і великій кількості дослідницьких центрів.

Крім того, внесені у 2022–2023 рр. зміни до законодавства України, яке регулює клінічні випробування, зокрема, скорочення термінів затвердження клінічних випробувань у межах 35 днів, надає Україні значну конкурентну перевагу в Європі щодо одного з найважливіших показників для спонсорів — періоду початку клінічних випробувань у країні.

«Повномасштабна військова агресія російської федерації суттєво вплинула на процеси планування та проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні. Проте основним і незмінним пріоритетом протягом життєвого циклу клінічних випробувань було і залишається дотримання міжнародних етичних принципів і забезпечення захисту прав, безпеки та благополуччя досліджуваних», — зазначив під час пленарного засідання Михайло Лобас, кандидат медичних наук, заступник директора з клінічних питань ДЕЦ.

На початку повномасштабної війни в Україні були затверджені та проводилися на різних стадіях 794 клінічних випробувань, з яких 584 було розпочато, 210 — затверджено МОЗ. Незважаючи на воєнний стан, на сьогодні продовжено проведення 344 клінічних випробувань, у тому числі 36 — розпочатих у 2023 р. «Завдяки безперебійній діяльності МОЗ та ДЕЦ у 2022 р. подано 59 заяв щодо проведення клінічних випробувань, затверджено загалом 112 клінічних протоколів, а за 5 міс 2023 р. подано до МОЗ 13 заяв щодо проведення клінічних випробувань, рекомендовано та затверджено до проведення 17 протоколів», — поінформував М. Лобас.

З метою перевірки дотримання нормативно-правових вимог та дотримання прав пацієнтів, які були переведені з тимчасово окупованих та прифронтових територій до інших місць проведення клінічних випробувань, у травні 2022 р. ДЕЦ поновлено проведення клінічних аудитів клінічних випробувань. Загалом за період з 01.01.2022 до 30.06.2023 р. проведено 43 клінічних аудити. «Незважаючи на виклики війни, результати аудитів демонструють, що проведення клінічних випробувань в Україні відбувається згідно з вимогами і принципами належної клінічної практики», — наголосив М. Лобас, додавши, що МОЗ та ДЕЦ, зі свого боку, продовжують процеси імплементації найкращих регуляторних європейських та світових практик на шляху України до євроінтеграції. Нормативно-правова база України, яка регулює проведення клінічних випробувань, гармонізована з європейським законодавством на 70–80%.

ДЕЦ також сприяє збільшенню кількості затверджених клінічних випробувань для проведення в Україні шляхом підтримки постійного якісного зворотного зв’язку із заявниками, виробниками шляхом надання кваліфікованих консультацій щодо планування та проведення клінічних випробувань у форматі зустрічей, телефонних консультацій, електронного листування.

Детально на програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та програмах доступу пацієнтів до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічних випробувань зупинився Тарас Лясковський, начальник Фармацевтичного управління МОЗ.

У серпні 2022 р. наказом МОЗ № 1525 визначено порядок затвердження та проведення програми розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та програми доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічних випробувань.

На сьогодні МОЗ розглядає інші законодавчі ініціативи у сфері проведення клінічних випробувань, серед яких:

внесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики, затвердженого наказом МОЗ від 23.09.2009 р. № 690, з метою удосконалення системи організації проведення клінічних випробувань лікарських засобів в Україні та гармонізації з європейським законодавством;
запровадження екстреної процедури експертизи матеріалів клінічних випробувань лікарських засобів, а також вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для лікування та специфічної профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань, у разі наявності надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення (подію, яка становить ризики для здоров’я інших держав, через міжнародне поширення хвороби та/або потенційно вимагає скоординованих міжнародних заходів у відповідь);
удосконалення процедури проведення та затвердження програми розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та програми доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічних випробувань;
започаткування прийняття заяв про проведення клінічних випробувань лікарського засобу/суттєвих поправок у центрі адміністративних послуг МОЗ «Єдине вікно» в електронному вигляді та можливості отримання електронної форми рішення МОЗ.

У 2022 р. сфера клінічних випробувань швидко адаптувалася для забезпечення безперервності — лише близько 17% клінічних випробувань було скасовано, а Україна довела здатність адаптуватися та ефективно працювати в екстремальних умовах. Відтак завдяки підтримці регуляторних і державних органів, проактивної позиції бізнесу та готовності пацієнтів більше 80% активних клінічних випробувань продовжилися. Про це повідомила Ірина Магдік, виконавчий директор Підкомітету з клінічних випробувань Європейської Бізнес Асоціації.

За її словами, потенціал проведення клінічних випробувань в Україні достатньо високий, а серед переваг — розвинена інфраструктура клінічних випробувань, кваліфікований персонал, великий пул пацієнтів, економічність та сприятливе регуляторне середовище, яке оновлюється та удосконалюється для того, щоб Україна була конкурентоспроможною на міжнародному ринку клінічних випробувань.

Що необхідно робити сьогодні заради майбутнього галузі клінічних випробувань в Україні? На це питання детально відповів Іван Вишнивецький, голова громадської організації «Українська асоціація клінічних досліджень», доцент кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, керуючий директор європейської мережі дослідницьких центрів FutureMeds в Україні. Відтак, на його переконання, розвиток та підвищення привабливості галузі клінічних випробувань в Україні залежать від таких аспектів:

синхронізація і в подальшому гармонізація українського регуляторного поля з європейським законодавством, вдосконалення правозастосування;
скорочення реальних термінів старту досліджень;
підтримка з боку держави. Наприклад, у Малайзії при МОЗ діє спеціальний так званий офіс омбудсмена з питань клінічних досліджень, який займається залученням спонсорів;
формування культури нульової терпимості до порушень у дослідженнях (research misconduct);
розвиток eHealth із урахуванням потреб і вимог галузі;
сприяння розвитку професійних дослідницьких центрів, які фокусуються на проведенні клінічних випробувань;
покращання спроможності етичної експертизи і нагляду комісіями з питань етики;
просвітницька діяльність — покращання обізнаності населення щодо клінічних випробувань;
можливості для інноваційних технологічних рішень.

Європейський досвід впровадження інформаційної системи клінічних випробувань та ініціатива «Прискорення клінічних випробувань в ЄС»

Інформаційну систему клінічних випробувань в ЄС та Ініціативу «Прискорення клінічних випробувань в ЄС» представили Бйорн Ерікссон, генеральний директор Шведського агентства з медичної продукції, та Гунілла Ендрю-Нільсен, керівник відділу клінічних випробувань і спеціальних дозволів Шведського агентства з медичної продукції.

До 2022 р. в Європі діяла неоднорідна система клінічних випробувань, де заявки на їх проведення подавалися регулятору кожної країни окремо. У січні 2022 р. впроваджено інформаційну систему клінічних випробувань (The Clinical Trials Information System — CTIS) — єдину платформу для подачі заявок на проведення клінічних випробувань, де гармонізовано подання, оцінку та контроль за клінічними випробуваннями. Протягом 2022 р. до системи було подано більше 500 заявок на клінічні випробування, 201 з яких — авторизовані.

Водночас протягом перехідного періоду, який тривав 1 рік, відбувалося випробування системи, у ході якого виявлено певні технічні проблеми її функціонування. Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — ЕМА) спільно з країнами — членами ЄС за співпраці зі спонсорами клінічних випробувань усунули технічні недоліки. Повноцінно інформаційна система запрацювала вже з 1 січня 2023 р. і стала обов’язковою для всіх клінічних випробувань в ЄС. Більше 500 заявок на клінічні випробування додано до системи цього року. «Ми очікуємо, що через 1 рік система абсолютно відповідатиме своїм цілям і меті, і нею можна буде легко користуватися», — висловив сподівання Б. Ерікссон.

План щодо ініціативи прискорення клінічних випробувань на наступні 4 роки в Європі включає:

забезпечення ефективної роботи Регламенту ЄС щодо клінічних випробувань № 536/2014 (EU-CTR);
спрощення управління та узгодження затвердження клінічних випробувань з науковими порадами;
підтримка академічних спонсорів у проведенні ефективних клінічних випробувань;
встановлення місця нових методологій;
забезпечення децентралізованих підходів;
навчання: створення освітньої «екосистеми» (використовуючи існуючі ініціативи);
міжнародне узгодження (включаючи Належну клінічну практику (Good Clinical Practice — GCP);
оптимізація використання даних про клінічні випробування для кращих досліджень і прийняття рішень;
створення багатосторонньої платформи.

Очікується, що впровадження ініціативи «Прискорення клінічних випробувань в ЄС» сприятиме подальшому розвитку Європейського Союзу як конкурентоспроможного центру інноваційних клінічних випробувань.

Регламент ЄС щодо клінічних випробувань № 536/2014 є частиною законодавчої та регуляторної системи Польщі. Про це розповів Міхал Гриз, директор Департаменту інспектування лікарських засобів та медичних виробів Управління з реєстрації лікарських засобів, виробів медичного призначення та біоцидних продуктів.

За його словами, Польща також є активним користувачем інформаційної системи клінічних випробувань, до якої у 2022 р. було подано більше 700 заявок на проведення клінічних випробувань. Кількість клінічних випробувань в Європі зростає, відкриваються нові клінічні бази і прогнози регуляторного органу Польщі щодо подальшого розвитку клінічних випробувань є оптимістичними.