Глобальна поширеність потенційно невідповідних призначень

Наскільки поширені у різних країнах «потенційно невідповідні призначення» (potentially inappropriate medications — PIMs) серед пацієнтів літнього віку в амбулаторній ланці? У пошуку відповіді на це запитання 2 серпня у «JAMA» опубліковано метааналіз та систематичний огляд. На думку авторів, це — перша масштабна робота з оцінкою глобальної поширеності PIMs серед зазначеної категорії пацієнтів. У ній проаналізовано дані 94 досліджень із 132 оцінками поширеності, які включали майже 371,2 млн людей із 17 країн.

Як зазначили автори, потенційні несприятливі ризики застосування певних ліків можуть перевищувати очікувану користь; такі препарати називають PIMs. Вперше експертного консенсусу щодо PIMs у геріатричній популяції було досягнуто групою експертів Американського геріатричного товариства (American Geriatrics Society) у вигляді критеріїв Бірса (Beers criteria), які зазнали вже 6-ї редакції. У свою чергу, Університетський коледж Корка (University College Cork) підготував критерії STOPP/START, за допомогою яких виявляють як PIMs, так і потенційно пропущені призначення. Друге видання цього інструменту оновлено у 2014 р. Названі групи критеріїв, які найчастіше використовували в дослідженнях.

Проаналізувавши доступні тематичні клінічні дослідження, автори оцінили сучасну глобальну поширеність PIMs на рівні 36,7% (95% довірчий інтервал (ДІ) 33,4–40,0%) у період, що закінчився у 2022 р. Попередній метааналіз з дослідженнями до 2019 р. виявив поширеність PIMs серед людей літнього віку у закладах первинної медичної допомоги на рівні 33,3% (Liew  T.M. et al., 2020).

Найпоширенішими PIMs, про які повідомили автори останнього дослідження, були бензодіазепіни. Високий рівень призначення цих ліків можна пояснити значною поширеністю безсоння серед населення літнього віку. Поширеність PIMs зворотно пропорційна національному економічному рівню. Вищою вона є в країнах із поганими економічними умовами, і навпаки — у країнах із хорошими економічними умовами. Коли економічні умови кращі, медичне середовище зазвичай більш розвинуте, а медичне страхування більш досконале, що робить суворішим контроль за раціональним застосуванням ліків.

Пацієнти віком старше 80 років і пацієнти з поліпрагмазією (призначення більше 5 ліків) частіше отримували PIMs. Найстарші пацієнти, як правило, мають гірший стан здоров’я та більше мультиморбідності, ніж загальна популяція людей літнього віку, і вони більш імовірно підпадають під показання до застосування PIMs. Кожного разу, коли до схеми лікування додається препарат, ризик PIMs зростає на 5,2% (Miller G.E. et al., 2017).

Розрахунок глобальної поширеності використання PIMs на основі 5-річного інтервалу між публікаціями дослідження є одним із найважливіших результатів нового дослідження. Так, поширеність PIMs значно зросла протягом останніх 2 десятиліть. Це вказує на високий тягар застосування PIMs. При цьому населення літнього віку — це група, яка внаслідок старіння схильна до багатьох захворювань, особливо хронічних. Наприклад, дослідження показали, що призначення антидепресантів в амбулаторних умовах зросло майже вдвічі, з 5,2% у 2002 р. до 10,1% у 2012 р. (Rhee T.G. et al., 2018), тоді як антидепресанти у зазначеної вікової групи вважають PIMs за більшістю критеріїв. Висока поширеність застосування PIMs підкреслює глобальну потребу в реформах охорони здоров’я та покращенні безпеки ліків в амбулаторних умовах.

За матеріалами jamanetwork.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!