Комбінована терапія та покращена діагностика хвороби Лайма

Дослідження показали, що у 60% інфікованих, які не отримували лікування на ранніх  стадіях дисемінованої хвороби Лайма, розвивається пізній артрит Лайма. Також є додаткова категорія пацієнтів: ті, у кого через неправильно встановлений діагноз розвиваються постійні симптоми, пов’язані з інфекцією, такі як втома, когнітивна дисфункція та проблеми з боку опорно-рухового апарату.

Крім того, у пацієнтів, яких лікують за протоколами, рекомендованими Американським товариством інфекційних захворювань (IDSA), близько 15% продовжують розвиватися стійкі симптоми через 6 міс.

Усе це вказує на необхідність чутливих і специфічних тестів для діагностики на всіх стадіях інфекції та захворювання. Наявні на даний момент тести — ті, які підходять до широко використовуваного дворівневого імуноферментного аналізу, серологічного тесту Вестерн-блот — мають значні обмеження щодо чутливості та специфічності, зокрема для гострої інфекції, коли організм не виробляє достатньо антитіл.

Хворобу Лайма найчастіше лікують доксицикліном, і це проблематично, оскільки антибіотик є мікростатиком, ефективність якого залежить від імунного очищення від статичних бактерій. Але відомо, що Borrelia burgdorferi має здатність ухилятися від імунної відповіді хазяїна майже всіма можливими способами. Інші міркування щодо ефективності антибіотиків включають той факт, що B. burgdorferi виживає протягом багатьох місяців всередині кліщів без поповнення поживними речовинами або реплікації, «тому стан спокою є частиною їх життєвого циклу». Крім того, бактерії можуть знаходитися глибоко в сполучних тканинах і суглобах.

На сьогодні багато дослідницьких груп перевіряють різні комбінації антибіотиків та інших сполук, визначаючи найбільш ефективні для подальшого тестування.

Щодо діагностики, прямі діагностичні тести на наявність бактеріальних нуклеїнових кислот та білків є багатообіцяючою альтернативою непрямим серологічним тестам. Наприклад, до пошуку ДНК бактерій за допомогою полімеразної ланцюгової реакції можна додати пошук пептидоглікану B. burgdorferi для виявлення антигену.

Дослідники показали, що пептидоглікан, компонент клітинної оболонки B. burgdorferi, є стійким антигеном у синовіальній рідині пацієнтів із артритом Лайма, яких лікували пероральними та внутрішньовенними антибіотиками, і що він, ймовірно, зумовлює розвиток запалення.

За матеріалами www.mdedge.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!