Однією із ролей фармацевтичних працівників згідно зі стандартами Належної аптечної практики є вміння професійно та кваліфіковано надавати допомогу сфері реалізації лікарських засобів пацієнтам, пришвидшуючи їх одужання. Не менш значущими для фармацевтів є практичні навички з надання першої медичної допомоги, особливо в сучасних умовах, коли небезпека може чатувати звідусіль. Про те, як відповісти на сучасні потреби при різнопланових ураженнях шкірних покривів, та значення фармацевтичної допомоги в цій ситуації йшлося під час професійно-практичного вебінару в рамках проєкту «Професійна школа фармацевта», організованого ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Cum Deo». Спікерами заходу виступили Наталія Білоусова, кандидат педагогічних наук, асистент кафедри фармації Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, та Лариса Вознюк, кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.Незважаючи на те що літо добігає кінця, комахи й нині зберігають агресивну активність. Однією з основних проблем, яка виникає внаслідок укусів комах, є алергічні реакції, які у кожної людини мають різні прояви. Місцеві реакції, локальне травмування та вторинні бактеріальні інфекції — наслідки укусів комах. Більш серйозні захворювання, переносниками яких є комахи, можуть бути хвороба Лайма, енцефаліт (кліщі), епідемічний тиф (воші).
Основними ознаками укусів комах є біль та свербіж у місці укусу, набряк, почервоніння, можливі нудота, біль у животі, гіпотензія, тахікардія та розвиток анафілактичної реакції.
При наданні першої допомоги прикладають холод на місце укусу. Якщо укуси є наслідками жалячих комах, то необхідно якнайшвидше витягнути жало, а при укусі кліща — видалити комаху з хоботком і звернутися за кваліфікованою медичною допомогою в лікарню. При наданні фармацевтичної допомоги фармацевт може порекомендувати антигістамінні засоби системної та місцевої дії, а також протисвербіжні засоби.
Звертаємо увагу, що у жодному разі не можна накладати джгут або стискаючу пов’язку нижче чи вище місця ураження, надрізати та відсмоктувати токсини з місця ураження.
Для профілактики наслідків укусів рекомендується носити світлий одяг з довгими рукавами, використовувати протимоскітні сітки та репеленти.
Більшість людей хибно вважають сонячні опіки проблемою, яка не варта особливої уваги. Пошкодження шкірних покривів внаслідок сонячних опіків призводить до неприємних відчуттів і болю, виникнення злоякісної меланоми. Слід пам’ятати, що до 80% ультрафіолетових променів (УФ) проникає крізь хмари навіть у похмурий день. Для захисту шкіри від шкідливого випромінювання слід використовувати сонцезахисні засоби (санскріни), носити світлий одяг, головні убори, сонцезахисні окуляри, вживати достатню кількість рідини (не менше 2 л очищеної води без газу на дорослого на добу), дотримуватися раціону харчування, що включатиме велику кількість антиоксидантів (овочів, фруктів).
Частими шкірними ураженнями є опіки внаслідок дії на них високої температури (термічний опік), хімічно активних речовин (хімічний опік) чи таких фізико-хімічних чинників, як електричний струм та радіація (електричні та променеві опіки).
Опіки бувають 4 ступенів: легкий (почервоніння і набряк шкіри), середній (утворення дрібних пухирів з прозорим вмістом), тяжкий (утворення великих пухирів з мутним вмістом, частина з них може тріскати — «малюнок потрісканої землі»), дуже тяжкий (обвуглення, пошкодження кісток (некроз), опікова райдуга, шок), для встановлення сили ураження яких лікар зазвичай визначає три основні чинники: фактор, площу та глибину опіку.
Основна мета при наданні домедичної допомоги при опікових станах — зменшити вираженість болю у потерпілого та попередити небезпечні для його життя ускладнення.
При опіку легкого та середнього ступеня потрібно пошкоджену поверхню охолодити струменем холодної води. Для зменшення вираженості болю, якщо потерпілий при тямі, йому можна прийняти анальгетики (метамізол натрію, парацетамол). До моменту госпіталізації постраждалого забезпечують великою кількістю теплого пиття.
Залежно від причини опіку можливі певні нюанси надання допомоги:
- якщо опік викликаний кислотою (за винятком сірчаної), місце ураження промивають струменем холодної води, а потім луговим розчином (мильною водою, розчином харчової соди);
- при лужному опіку рану промивають водою та накладають тканину, змочену оцтом або лимонною кислотою;
- при потраплянні на шкіру фосфору, який може спалахнути, пошкоджене місце слід опустити під воду і там видалити шматки фосфору;
- коли на шкіру потрапляє негашене вапно, задля запобігання хімічній реакції слід не допустити потрапляння в рану вологи. Такий опік необхідно обробити оліями.
При електричній травмі відбувається ураження не тільки в місці безпосереднього впливу, а й у всьому організмі. Тому, в першу чергу, необхідно зупинити дію електричного струму. Слід пам’ятати, що тіло потерпілого є провідником, і якщо випадково доторкнутися до нього, особа, що надає допомогу, також отримає електротравму. Тому краще вимкнути струм, використовуючи рубильник, вимикачі тощо. Якщо виконати це неможливо, слід відвести струмопровідні частини від потерпілого за допомогою предметів, що не проводять струм (дерев’яні предмети, бавовняні вироби). Опіки накривають тканиною і транспортують постраждалого до лікарні. У тяжких випадках може знадобитися проведення штучного дихання та непрямого масажу серця.
При опіках очей необхідно промити їх водою, закапати 20% розчин сульфацилу натрію або 20% сульфапіридазину натрію, а пошкоджену навколо очей поверхню шкіри змастити антимікробною маззю, після чого накласти асептичну пов’язку та направити хворого до лікарні.
Не варто забувати, що не можна змащувати пошкоджені опікові ділянки кремами і жирами, присипати борошном чи крохмалем, пробивати пухирі чи самостійно намагатися видаляти тканину, що прилипла до шкіри, бинтувати обпечену поверхню, змивати бруд та сажу з поверхні шкіри, обробляти пошкоджену поверхню присипками та спиртовмісними рідинами.
При тепловому ударі — стані, зумовленому загальним перегріванням організму, хворі можуть скаржитися на відчуття загальної слабкості, розбитості, головний біль, запаморочення, шум у вухах, сонливість, спрагу, нудоту, а візуально відмічатимуть гіперемію шкірного покриву.
Допомога в цьому випадку включає термінове переміщення хворого у прохолодне місце з доступом свіжого повітря, де потерпілого звільняють від одягу, дають пити холодну воду (в жодному разі не алкоголь чи напої, що містять теїн та кофеїн), накладають холодний компрес на голову. У більш тяжких випадках хворого слід обгорнути простирадлом, змоченим у холодній воді, та прикласти лід на голову та пахові ділянки.
У протилежній ситуації — при переохолодженні й обмороженні, у хворих відмічають озноб, є скарги на дрімоту, в’ялість, втому, сонливість, поколювання та оніміння частин тіла.
При наданні допомоги заборонено використовувати для розтирання сніг, для зігрівання — гарячий душ, ванну, гарячі грілки, змащувати обморожені зони мазями або жирами, пропонувати потерпілому каву або спиртні напої, власноруч розривати пухирі в зоні ураження.
Після припинення дії охолоджувального чинника необхідно зігріти обморожені ділянки тіла до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтерти тканиною з вовни, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку. При тяжких ураженнях на обморожену ділянку накладають теплоізолюючу пов’язку, дають теплу воду і їжу, а для усунення больового синдрому — анальгетики та спазмолітики (метамізолу натрій, дротаверин, папаверин).
Найкращим лікуванням будь-якої хвороби є його профілактика. Щоб запобігти ймовірним ураженням шкірних покривів, слід максимально уникати небезпечних ситуацій, які можуть їх спровокувати, та використовувати всі можливі методи захисту.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі