Консультація фармацевта: чи має така послуга оплачуватися?

Зростання попиту на медичні послуги є глобальною тенденцією, зумовленою насамперед старінням населення та підвищенням рівня хронічних захворювань. В умовах обмеженого доступу до лікарів загальної практики та відділень невідкладної допомоги пацієнти часто покладаються на доступність та компетентність фармацевтів, які можуть розпізнавати поширені захворювання з нетяжким перебігом та надавати рекомендації стосовно лікування, а також помічати ознаки певних серйозних станів і радити звернутися до профільного спеціаліста. З огляду на це деякі країни запроваджують програми, у межах яких фармацевт може надавати консультацію пацієнтам та/або виписувати рецепти при захворюваннях з нетяжким перебігом. У низці держав такі послуги оплачуються за державні кошти. У цій публікації пропонуємо дослідити роль фармацевтів у контролі певних захворювань та як це працює в різних країнах. При підготовці цієї публікації використано дані звіту Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP) «Pharmacist-led common ailments schemes. A global intelligence report».

Поширені недуги: роль фармацевта в контролі хвороб

Визнаючи підвищення навантаження на систему охорони здоров’я, такі країни, як Великобританія та Канада, стали першопрохідцями у впровадженні національних програм, спрямованих на залучення фармацевтів до надання допомоги пацієнтам при захворюваннях з нетяжким перебігом. У Великобританії така програма носить назву «Common Ailments Service». Вона покриває 26 захворювань, з якими можна впоратися самостійно, зокрема алергічний риніт, коліки, кон’юнктивіт, запор, діарею, біль у горлі, воші, вагінальний кандидоз та ін. Після розмови з пацієнтом фармацевт може відпустити потрібні лікарські засоби безоплатно. Ця опція доступна для пацієнтів, що мають право отримати рецепт безкош­товно, зокрема це особи віком старше 60 років та молодше 16 років, з низьким рівнем доходу. Система винагород для аптек, які беруть участь у «Common Ailments Service», передбачає відшкодування послуги консультації, яка становить від 1,5 до 7,85 фунтів стерлінгів, а також вартості відпущених препаратів.

Відтак предметом дослідження зазначеного звіту FIP стали подібні програми, у межах яких фармацевти можуть надавати професійні консультації пацієнтам, також із подальшим відпуском лікарських засобів, які надаються населенню безоплатно завдяки національним або регіональним програмам (common ailment schemes — CAS).

Поширені недуги, з якими часто звертаються до фармацевтів, різняться в різних регіонах. Так, у Великобританії такими є вагінальний кандидоз, поліноз та тонзиліт (Алі М. і співавт., 2017). У Канаді — вагінальний кандидоз, алергічний риніт, геморой, афтозний стоматит. У країнах Південної Америки, Близького Сходу та Африки поширеними недугами виступають респіраторні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату (Юсуфф К. і співавт., 2021).

У межах дослідження FIP проведено опитування серед членів федерації в Австралії, Бельгії, Болгарії, Канади, Данії, Англії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Ірландії, Ізраїлю, Нової Зеландії, Нігерії, Північної Македонії, Норвегії, Португалії, Румунії, Франції, Шотландії, Словенії, Південної Африки, Іспанії, Швейцарії, Нідерландів, Уругваю та США. З 25 країн 8 повідомили про наявність структурованих програм CAS. А саме — Франція, Ірландія, Нігерія, Північна Македонія, Шотландія, Південна Африка, Іспанія та Швейцарія. Ще 5 країн (Австралія, Канада, Англія, Нова Зеландія та США) зазначили, що подібні програми існують, проте не на націо­нальному рівні, а на рівні окремих юрисдикцій.

Терапевтичні сфери, охоплені CAS, у різних країнах включають:

• інфекційні захворювання — педикульоз, вагінальний кандидоз/молочницю, кон’юнктивіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, коросту, неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• розлади шлунково-кишкового тракту — діарею, запор, розлад травлення, коліки;
• респіраторні захворювання — біль у горлі, кашель, поліноз, закладеність носа, астму;
• біль і запалення — зубний біль, неспецифічний біль, невеликий опік, порушення з боку опорно-рухового апарату, ушкодження м’яких тканин;
• дерматологічні захворювання — укуси та ужалення, мікоз стопи, виразки в ротовій порожнині, пелюшковий висип, геморой, маніфестація герпетичної інфекції, бородавки, неспецифічні/інші грибкові інфекції, екзему/алергічний дерматит, акне, неспецифічний дерматит, псоріаз, кандидоз ротової порожнини, алергічний кон’юнктивіт, синдром «сухого ока»;
• інші — прорізування зубів, екстрену гормональну контрацепцію, поствакцинальну пірексію.

Фінансування

За результатами опитування FIP, у 6 країнах (Канаді, Англії, Франції, Ірландії, Новій Зеландії та Шотландії) послуги в межах CAS відшкодовуються за рахунок державних кош­тів. В Австралії модель відшкодування різниться залежно від юрисдикції (Квінсленд: оплачують пацієнти; Новий Південний Уельс та Вікторія: фінансуються системою охорони здоров’я). У Швейцарії для деяких пацієнтів консультації фармацевта оплачуються за рахунок медичної страховки, але переважній більшості доводиться платити із власної кишені. Тим часом у Північній Македонії, Іспанії та США для фармацевтів не передбачено фінансової компенсації за інтервенції в межах CAS.

Той факт, що низка країн підтримує фінансову винагороду фармацевтів за надання консультації, є позитивним показником. З іншого боку, відсутність фінансового стимулу в інших країнах може вказувати на те, що ті послуги, які фармацевти по суті вже фактично надають, отримують недостатнє визнання в системі охорони здоров’я.

Розглянемо трохи детальніше, як працюють CAS на прикладі деяких країн.

У Канаді перелік захворювань, при яких фармацевтам дозволено консультувати та виписувати рецепти, залежить від провінції. У деяких провінціях (Нунавут, Північно-Західні території) фармацевт усе ж не має право виписувати рецепти. У низці юрисдикцій потрібно проходити формальну підготовку та/або отримати дозвіл регуляторного органу для призначення лікарських засобів від поширених недуг. Політика щодо оплати теж залежить від провінції, а також типу послуги. Більшість провінцій (окрім Манітоби) фінансують роботу всіх фармацевтів, які проводять діагностику та призначають препарати при поширених захворюваннях. У більшості юрисдикцій оплата прив’язується до факту надання консультації, а не виписування рецепта.

У Шотландії діє програма «Pharmacy First», якою можуть скористатися всі пацієнти, які зареєстровані в лікарні загальної практики в Шотландії або проживають у цій країні. У межах цієї програми фармацевт може надавати поради щодо лікування поширених захворювань з нетяжким перебігом. Деякі фармацевти мають додаткову кваліфікацію виписувати рецепти, що дозволяє їм відпускати ширший спектр лікарських засобів. Але якщо фармацевт вважатиме, що пацієнту ліпше звернутися до свого лікаря загальної практики або профільного спеціаліста, він може наполягти на необхідності записатися на прийом до лікаря.

В Англії протягом наступних 2 років уряд планує інвестувати додаткові 645 млн фунтів стерлінгів у громадські (нелікарняні) аптеки, частина з яких піде на фінансування послуги «Pharmacy First» на зразок шотландської моделі. Згідно з планами Національної служби охорони здоров’я Англії (National Health Service England — NHS), послуга буде запущена до кінця 2023 р. і дозволить фармацевтам відпускати препарати, що надаються виключно за рецептом, зокрема антибіотики, де це клінічно доцільно, для лікування 7 поширених захворювань (біль у вусі, у горлі, синусит, імпетиго, оперізувальний лишай, укуси інфікованих комах, не­ускладнені інфекції сечовивідних шляхів у жінок) без необхідності відвідувати лікаря загальної практики.

В Ірландії існує 2 програми, що забезпечують пацієнтам доступ до екстреної гормональної контрацепції, яка є безоплат­ною (фінансується державою) для пацієнтів, які мають картку загального медичного обслуговування (general medical service). Однак програми для поширених захворювань, що фінансується на національному рівні, немає.

У Швейцарії запроваджено послугу netcare, що дозволяє фармацевтам громадських аптек надавати консультації з метою «сортування» захворювань з нетяжким перебігом. У більшості випадків незначні проблеми вирішуються фармацевтами самостійно. У разі необхідності фармацевт може провести телеконсультацію з лікарем пацієнта, який може виписати рецепт, що буде надісланий безпосередньо в аптеку для негайного відпуску.

Переваги для пацієнта

Загальний вплив програм, у межах яких фармацевт надає консультації пацієнтам, на якість життя останніх оцінювався в дослідженні групи вчених (Амадор-Фернандез Н. і співавт., 2022). Результати свідчать про позитивний вплив таких програм з точки зору збільшення кількості років життя з поправкою на якість (quality-adjusted life year — QALY). У дослідженні також зафіксовано, що пацієнти, які отримували консультацію від фармацевта, частіше зверталися до лікарів для повного усунення симптомів. Повторна консультація або подальший візит до лікаря вважаються позитивним впливом, оскільки фармацевти мали змогу втрутитися на ранній стадії та мінімізувати потребу в екстреній допомозі або втручанні при доведенні ситуації до ускладнення.

Окрім того, в іншому дослідженні (Холл Г. і співавт., 2023) виявлено, що більшість пацієнтів (85% з 408 респондентів) одужує з першого разу після консультації фармацевта (при лікуванні поширених захворювань вуха, носа горла та очей), і лише 15% потребує повторної консультації з лікарем загальної практики.

Економічна вигода

Участь фармацевтів у боротьбі з поширеними захворюваннями має потенціал для економії коштів у сфері охорони здоров’я. Наприклад, у Великобританії оплата послуги консультації фармацевта коштує дешевше порівняно з оплатою візиту до лікаря загальної практики або відділення невідкладної допомоги.

Зниження навантаження на лікарів загальної практики

У кількох дослідженнях встановлено, що програми, у межах яких фармацевти можуть надавати консультації пацієнтам та виписувати рецепти при захворюваннях з нетяжким перебігом, сприяють зниженню навантаження на лікарів загальної практики. Це вивільняє більше часу на пацієнтів з більш тяжкими захворюваннями.

Бар’єри впровадження

Серед основних бар’єрів, що можуть стати на шляху до впровадження програм залучення фармацевтів у лікування поширених хвороб, можуть бути відсутність доступу до повної медичної інформації пацієнта, брак часу, дефіцит коштів тощо.

Цілі розвитку FIP, зокрема DG18 (Доступ до лікарських засобів, пристроїв та послуг) та DG21 (Сталий розвиток у фармації), перегукуються з принципами CAS. Федерація прагне, щоб раннє втручання з боку фармацевтів стало невід’ємною частиною первинної медичної допомоги в усьому світі. Це сприятиме не тільки благополуччю пацієнтів, але й може допомогти знизити навантаження на заклади первинної медичної допомоги, а також прокласти шлях до більш стійкої та ефективної системи охорони здоров’я.

Винагорода є важливим елементом у впровадженні програм CAS. Це гарантує, що консультуючі фармацевти отримають належну компенсацію за свій професійний внесок за послуги, що надаються пацієнтам, забезпечуючи життєздатність програми в довгостроковій перспективі — підкреслює FIP.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!