Застосування антибіотиків у пацієнтів з нетяжким перебігом COVID-19 пов’язані з вищим у 5 разів ризиком погіршення стану

Згідно з новими дослідженнями, представленими на цьогорічному Глобальному конгресі Європейського товариства клінічної мікробіології та інфекційних захворювань (European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases — ESCMID) у Барселоні (Іспанія), лікування антибіотиками дорослих із COVID-19 середньої тяжкості пов’язане з клінічним погіршенням. При цьому ліки цієї групи отримували понад 40% пацієнтів із вищезазначеним діагнозом.

«Клінічні симптоми бактеріальних суперінфекцій і прогресування COVID-19 можуть бути схожими, тому повідомлялося про часте застосування антибіотиків у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, незважаючи на докази того, що справжні суперінфекції є рідкістю. Це загострює проблему резистентності до антибіотиків», — зауважила Анетт Фрідріхс (Anette Friedrichs), провідний автор дослідження з Університетської лікарні Шлезвіг — Гольштейн (University Hospital Schleswig — Holstein) (Німеччина).

А. Фрідріхс з колегами проаналізували дані 1317 госпіталізованих дорослих (середній вік становив 59 років; 38% жінок) із підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2 у період з березня 2020 р. до травня 2023 р. з різних лікарень на території всієї Німеччини. Ідентифіковано 1149 пацієнтів як такі, що мають захворювання середньої тяжкості, з яких 467 (41%) отримували антибіотики, такі як бета-лактами, макроліди та моксифлоксацин.

Інші 168 пацієнтів класифіковані як такі, що мають тяжку форму захворювання, з яких 118 (70%) також отримували антибіотикотерапію. Дані щодо цих пацієнтів ще аналізуються.

Мікробіологічні дослідження пацієнтів із захворюванням середнього ступеня тяжкості виявили лише у 11 пацієнтів із бактеріальною суперінфекцією; 8 з цих пацієнтів отримували антибіотики та 3 — ні. Автори відмічають, що низька кількість пацієнтів із задокументованою респіраторною бактеріальною суперінфекцією може бути пов’язана з відсутністю мікробіологічної діагностики або документації результатів. Інші бактеріальні інфекції, які викликають необхідність антибіотикотерапії, не включені в аналіз.

Потім дослідники проаналізували вплив антибіотикотерапії на клінічний стан пацієнтів через 14 днів. Після контролю факторів ризику COVID-19, зокрема таких, як вік, стать і основні захворювання, виявлено, що пацієнти, які отримували антибіотики, мали в 5 разів вищий ризик клінічного погіршення через 14 днів порівняно з тими, хто не отримував. Так само вік 65 років і старше втричі підвищує ймовірність погіршення стану при COVID-19 порівняно з пацієнтами у віці 18–50 років.

Як пояснює доктор А. Фрідріхс: «Цей підвищений ризик, можливо, пов’язаний з невідомими додатковими факторами, які призводять до гірших результатів при лікуванні антибіотиками. Одним із потенційних факторів, який лише іноді документується, є бактеріальна суперінфекція, а також інші бактеріальні інфекції. Важливе, однак, клінічне погіршення також може розвинутися внаслідок побічних ефектів від безпідставно призначених антибіотиків». За її словами, раціональне застосування антибіотиків повинно бути обмежене пацієнтами з ймовірною бактеріальною супутньою інфекцією лише після проведення відповідної мікробіологічної діагностики для підтвердження бактеріальної інфекції (наприклад посів крові та мокротиння в разі підозри на пневмонію).

Обмеження дослідження включають його спостережний характер, в ньому могли бути пропущені інші важливі сприятливі фактори.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.escmid.org; www.news-medical.net; twitter.com/escmid?lang=cs

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!