Британська лікарня планує зареєструвати генний препарат без участі Фарми

Британська лікарня Грейт-Ормонд-стріт (Great Ormond Street Hospital — GOSH) (Лондон) нещодавно оголосила, що робить безпрецедентний крок, намагаючись отримати дозвіл на маркетинг генного препарату на некомерційній основі. Він послідував за відмовою фармацевтичної компанії від участі у виведенні на ринок. У разі успіху це буде перший випадок, коли територіальне медичне об’єднання Національної служби охорони здоров’я (National Health Service — NHS) отримає дозвіл на маркетинг ліків. Цей крок може бути аргументом на користь концепції опікування ліками, заради яких фармацевтичні компанії не готові ризикувати своїм прибутком, зазначає видання «The Guardian».

Якщо проєкт GOSH за підтримки благодійних організацій «GOSH Charity» і «LifeArc» увінчається успіхом, він стане першим у своєму роді у Великій Британії. Залучення коштів добровільних жертводавців дозволить підготуватися до подання реєстраційних матеріалів до Агенції з регулювання лікарських засобів і медичних виробів Великої Британії (UK Medicines and Healthcare products Regulatory Agency — MHRA) у 2025 р.

До реалізації дослідницької діяльності GOSH залучила в якості члена партнерства Університетський коледж Лондона (University College London — UCL), який, зі свого боку, співпрацює з Університетом Каліфорнії в Лос-Анджелесі (University of California, Los Angeles — UCLA).

Декілька пацієнтів на рік = відсутність мотивації для Фарми

Новий підхід апробовуватиметься з лентивірусною генною терапією для пацієнтів з тяжкою формою комбінованого імунодефіциту внаслідок дефіциту аденозиндезамінази (ADA-SCID). Цей рідкісний різновид первинного імунодефіциту уражує близько 1 з кожних 500 000 осіб, що еквівалентно щорічному народженню 1–3 дітей на території Англії. Діти з цим захворюванням мають тяжку форму лімфоцитопенії, що потребує пересадки кісткового мозку (алогенної трансплантації або аутологічної генної терапії гемопоетичними стовбуровими клітинами). За її відсутності летальний наслідок наступає здебільшого протягом перших 2 років життя.

Альтернативне лікування — аутологічна гематопоетична стовбурова клітинна терапія ex vivo за допомогою γ-ретровірусного вектора (Strimvelis) схвалена в Європі в 2016 р. Однак у клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з первинними імунодефіцитами застосування γ-ретровірусних векторів призвело до лейкозу, пов’язаного з вектором, і мієлодиспластичними подіями, спричиненими інсерційним онкогенезом.

Приголомшливий успіх у дослідженні

Про це йдеться у статті «NEJM» за результатами клінічного випробування інноваційної лентивірусної генної терапії від GOSH та партнерів (Kohn D.B. et al., 2021). У ньому встановлено більш ніж 95% успіх у лікуванні ADA-SCID. Але менше ніж через рік фармацевтична компанія, яка планувала вивести його на ринок, відмовилася від подальшого співробітництва.

У дослідження залучено 50 пацієнтів з ADA-SCID (30 зі США і 20 з Великої Британії). Вони отримали досліджувану генну терапію, яка складалася з аутологічних CD34+ гемопоетичних стовбурових клітин і клітин-попередників, трансдукованих ex vivo за допомогою самоінактивуючого лентивірусного вектора, що кодує людський ADA.

Дані 2 досліджень у США (у яких застосовували свіжі та кріоконсервовані препарати) через 24 міс спостереження проаналізовані разом з даними дослідження у Великій Британії (із застосуванням свіжого лікарського засобу), що становив 36 міс, і у США — 24 міс (із застосуванням свіжого та кріоконсервованого препарату).

Загальна виживаність становила 100% у всіх досліджених. Виживаність без подій становила 97% (США) і 100% (Велика Британія) через 12 міс; 97% і 95% відповідно через 24 міс; 95% (Велика Британія) через 36 міс. Приживлення генетично модифікованих гемопоетичних клітин зберігалося у 29 із 30 пацієнтів у США та у 19 із 20 осіб у Великій Британії. Відновлення імунітету було надійним: 90% пацієнтів у США та 100% у Великій Британії припинили замісну терапію імуноглобуліном. Не було відмічено жодних доказів моноклональної експансії, лейкопроліферативних ускладнень або появи лентивірусу, здатного до реплікації, також не фіксувалося випадків аутоімунітету чи реакції «трансплантат проти господаря». Більшість побічних явищ були низького ступеня.

Отже, лікування ADA-SCID за допомогою лентивірусної генної терапії ex vivo сприяло високій загальній безподійній виживаності зі стійкою експресією дефіцитного гену, метаболічною корекцією та функціональним відновленням імунітету.

Поглиблення проблем доступності

Цей крок відбувається на тлі занепокоєння щодо доступності генної терапії. Так, препарат для лікування спінальної м’язової атрофії Zolgensma коштує більше 1 млн дол США, тоді як Національний інститут охорони здоров’я та досконалості (National Institute for Health and Care Excellence — NICE), наприклад, нещодавно відмовився схвалити фінансування NHS для Casgevy — першого лікарського засобу, що використовує CRISPR/Cas9 — нову технологію редагування генів для лікування серповидно-клітинної анемії.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.gosh.org; www.nejm.org; www.theguardian.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!