У Фінляндії під загрозою банкрутства знаходяться 40% усіх аптек

Такий висновок зроблено фінською Аптечною асоціацією (Apteekkariliitto) на основі нещодавно проведеного аналізу економічних показників. До таких наслідків призводить втілення урядової програми, що має на меті річну економію державних коштів у розмірі 30 млн євро. Досягнення цього передбачається шляхом зниження цін та стимулювання цінової конкуренції на препарати. Водночас податок на додану вартість (ПДВ) на них підвищується з 10 до 14%. Передбачено також «розширення каналу збуту безрецептурних ліків». Початок реалізації цієї програми заплановано на 2025 р.

Зниження доходів від обігу дороговартісних препаратів

Відшкодування витрат на ліки виплачується здебільшого на основі роздрібних цін, тому їх рівень є важливим фактором, що впливає на витрати уряду. Масштаби цього впливу досить великі, адже у 2020 р. 86% усього продажу препаратів в аптеках припадало на рецептурні та 14% — безрецептурні ліки (Fimea, 2021). Оптова або закупівельна ціна на ліки однакова для всіх аптек та знижки для придбання заборонені. При цьому роздрібна ціна препарату складається з оптової ціни, яка є однаковою для всіх аптек, а також аптечної націнки, розрахованої за формулами розрахунку та плати за відпуск (2,17 євро), якщо ліки відпускаються за рецептом. Крім того, до ціни ліків додається ПДВ. Так, роздрібні ціни рецептурних препаратів в усіх аптеках однакові. Натомість ліки, що відпускаються без рецепта, аптека може продавати дешевше, знижуючи власну маржу.

Останніми роками частка дороговартісних препаратів у загальному обсязі їх продажу значно зросла і очікується, що вона продовжуватиме збільшуватися. При цьому дуже дорогі упаковки з роздрібною ціною понад 10 000 євро відпускають трохи менше ¹/₃ усіх аптек (Saastamoinen, 2021). Щоб запобігти дисбалансу доходів аптек у зв’язку з обігом дороговартісних ліків, уряд змінює підхід до розрахування роздрібних цін. Так, якщо оптова ціна перевищує 1500 євро, розмір націнки планують визначати, як фіксовану суму 183,92 євро/препарат. До запровадження цієї норми розрахунок роздрібної націнки щодо лікарських засобів з оптовою ціною >420,47 здійснюється за такою формулою: 1,125 • ціна покупки + 47,68 євро.

Щоб урівноважити зниження доходів у зв’язку зі зміною підходу до ціноутворення, передбачено зміну розрахунку податку на аптечну діяльність із виключенням з нього частини вартості препаратів, що перевищує 1683,92 євро без урахування ПДВ.

Чи дійсно зниження націнок на дорогі ліки буде компенсовано зниженням бази оподаткування? Представники Apteekkariliitto на сайті організації зазначають, що для невеликих аптек така зміна не матиме вирішального значення. Так, у деяких аптек та філій обсяги продажу препаратів настільки малі, що вони вже в нульовій категорії оподаткування, тож податкові пільги їм зовсім не допомагають, але зниження націнок вони також мають дотримуватися.

За розрахунками Apteekkariliitto, у середньому такі зміни націнок знизять маржу аптек на 28 000 євро, але діапазон сягає 100 000 євро.

За 20 років рецептурні ліки подешевшали на 33%

Як повідомляє Apteekkariliitto, з квітня 2003 р. до грудня 2023 р. споживчі ціни зросли більш ніж на 46%. З іншого боку, роздрібні ціни на ліки, що відпускаються за рецептом, за цей же період впали на 33%, а ціни на безрецептурні — залишилися майже незмінними.

Загальна інфляція та пов’язане з нею зростання витрат на заробітну плату та оренду приміщень чинять значний тиск на аптеки. Ситуація ускладнюється тим, наприклад, що клінінгові компанії, які прибирають в аптеках, і орендодавці, що здають приміщення в оренду, можуть переносити — і вже перенесли — свої витрати на ціни послуг, але підвищені витрати аптек не можуть бути переведені на ціни послуг і ліків. Отже, вони неминуче обертаються втратами аптек. Зокрема, в опитуванні Apteekkariliitto, проведеному в серпні 2023 р., цілих 85% усіх представників аптек, які взяли участь в опитуванні, вважають, що аптеки зіткнуться з фінансовими труднощами, якщо набере чинність вищевказаний пакет змін.

Реформа має бути комплексною

Найактуальнішою реформою Apteekkariliitto вважає структурні зміни, що мають передбачати такі заходи:

• зміна бази оподаткування аптек з нинішньої на основі обороту на таку, що враховує маржинальність операцій;
• врахування показників інфляції при оподаткуванні;
• субсидії малим аптекам;
• можливість повернути ліки оптовій компанії, якщо покупець з тих чи інших причин не забрав замовлений препарат;
• запровадження фінансових стимулів для роботи аптек;
• впорядкування фармацевтичної роботи в аптеках шляхом усунення непотрібної бюрократії.

Потенціал економії на рівні 20–80 млн євро щорічно очікують у процесі впровадження аптечного обміну біосимилярів. Він поступово розпочнеться у 2024–2025 рр. та передбачає заміну в аптеці на найдешевший взаємозамінний продукт. Аналогічний захід щодо генериків практикують із 2003 р.

Так, з 1 квітня 2024 р. аптечна заміна поширюється на препарати еноксапарину, з 1 січня 2025 р. — на інші біологічні ліки, крім інсуліну, а з 2025–2026 рр. — на інсуліни тривалої дії. Аптечна заміна поки не поширюватиметься на інсуліни короткої дії та біологічні препарати для терапії дітей віком до 18 років.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.apteekkari.fi; www.verkkouutiset.fi; www.finlex.fi

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!