«Як показує аналіз урядових ініціатив, спрямованих на адаптацію тих чи інших нормативних актів до європейських стандартів у різних галузях, приходиш до одного питання — чому в країнах ЄС це працює на користь суспільства, а в Україні, як завжди, має спотворену форму.
Основною вимогою інтернет-торгівлі ліками в країнах Євросоюзу є наступне:
- ліцензію може отримати лише фізична аптека, яка має затверджений режим роботи, де працюють фармацевти, які здійснюють свою професійну діяльність з надання фармацевтичних послуг;
- така діяльність забезпечує на всьому ланцюзі доставки ліків пацієнту гарантію безпеки;
- реалізацію рецептурних лікарських засобів шляхом інтернет-торгівлі в багатьох країнах ЄС заборонено.
У країнах, де це дозволено, необхідно мати рецепт, який має право обробляти конкретна аптека, де персонал має персональну ліцензію на надання фармацевтичної послуги.
Існуючі нині платформи інтернет-торгівлі ліками в Україні мають мало спільного з аналогічними сервісами країн сталої економіки, а саме — шляхом інтернет-торгівлі в Україні можливо отримати різноманітні лікарські засоби, у тому числі ті, що відпускаються за рецептами.
Один з прикладів — доставка кур’єром ліків разом з продуктами харчування, наприклад гарячою піцою від відомого сервісу з доставки всього на світі, взагалі викликає питання до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками — чому на це ніхто не звертає уваги?
Отже, стверджувати те, що урядові ініціативи, спрямовані на стандартизацію онлайн-торгівлі в Україні, призведуть до призупинення роботи маркетплейсів — це від «лукавого». Існуюча нині така модель інтернет-торгівлі не може мати місце в обігу лікарських засобів.
Водночас в Україні активно працюють прайс-агрегатори, на яких розміщуються оголошення від аптечних закладів про ціни, за якими вони реалізують ліки. На цих платформах пацієнти мають право зробити лише попереднє замовлення ліків. Відмінністю від маркетплейсів є те, що пацієнт повинен самостійно забрати і оплатити ліки в конкретному аптечному закладі, який має ліцензію на роздрібну торгівлю ліками.
Відповідно, в таких випадках у пацієнта зберігається можливість отримати консультацію від фармацевта перед придбанням лікарського засобу і бути впевненим, що він зберігався згідно з визначеними виробником температурними умовами. Адже аптечний заклад ризикує своєю ліцензією у разі порушення Ліцензійних умов, на відміну від маркетплейсів. З іншого боку, у ЄС такі прайс-агрегатори, які надають послуги з резервування ліків, мають право співпрацювати лише з ліцензованими аптечними закладами. Робота таких сервісів чітко врегульована законодавчо.
В Україні діяльність з онлайн-продажу лікарських засобів мають право вести лише сумлінні учасники роздрібного фармацевтичного ринку, які працюють відповідно до Ліцензійних умов, що регламентують дистанційний продаж ліків. Не має бути розриву ланцюга: лікар — фармацевт — пацієнт. Така модель світових практик дистанційної торгівлі ліками передбачає ідентифікацію особи фахівця, який відпустив пацієнту ліки та несе персональну відповідальність за їх безпеку та якість.
ГО «ВФП», яка з 2015 р. є організаційним членом FIP, підтримує урядові ініціативи, спрямовані на стандартизацію онлайн-торгівлі лікарськими засобами відповідно до вимог європейського законодавства.
Така модель забезпечення ліками населення України повинна мати прозорий та дієвий механізм моніторингу та контролю з боку уповноважених державних органів влади», — наголосив Олег Клімов.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим