
— Торгівля препаратами через інтернет має кілька основних загроз. По-перше, це фальсифікація лікарських засобів. За
— У різних країнах існують різні підходи до регулювання інтернет-торгівлі препаратами. У США, наприклад, Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) розроблено програму
У Європейському Союзі введено єдиний логотип для легітимних інтернет-аптек, який допомагає споживачам відрізняти легальні аптеки від нелегальних. Згідно з даними Європейського директорату з контролю якості медичної продукції та охорони здоров’я (European Directorate for the Quality of Medicines & HealthCare — EDQM) близько 50% усіх ліків, придбаних через інтернет з нелегальних джерел, є підробленими.
— Існує декілька заходів для захисту споживачів від фальсифікованих ліків. По-перше, освітні кампанії підвищують обізнаність громадян про ризики купівлі препаратів через інтернет і навчають, як ідентифікувати легітимні інтернет-аптеки. Наприклад, у дослідженні FDA виявлено, що 96% усіх сайтів, які продають ліки онлайн, працюють нелегально. По-друге, міжнародне співробітництво, таке як операція Pangea, спрямоване на виявлення та закриття незаконних інтернет-аптек. У 2020 р. операція Pangea вилучила понад 25 млн підроблених та незаконних медичних виробів. По-третє, використовуються технологічні рішення, такі як верифікаційні системи та блокчейн для відстеження постачання лікарських засобів.
— Так, є кілька прикладів, які ілюструють масштаби проблеми. У 2019 р. Інтерпол разом з національними органами охорони здоров’я здійснив
— Одним з ключових технологічних рішень є верифікаційні системи, які дозволяють перевірити легальність препаратів за допомогою QR-кодів, нанесених на упаковки, або інших методів. Також використовується блокчейн-технологія для відстеження постачання ліків від виробника до кінцевого споживача, що забезпечує прозорість та безпеку ланцюжка постачання. За оцінками експертів, впровадження блокчейн-технологій може знизити витрати фармацевтичної галузі на контроль за поставками на 20–30%. Крім того, великі інтернет-платформи, такі як Amazon та eBay, активно співпрацюють з регуляторами для видалення нелегальних продавців ліків.
— Насамперед споживачам слід купувати препарати тільки в ліцензованих інтернет-аптеках (в Європі такі аптеки мають офіційний логотип або іншу верифікацію від національного регулятора). Важливо уникати сайтів, які пропонують ліки без рецепта або занадто низькі ціни. За
— Я не бачу особливих проблем в удосконаленні правил такої торгівлі. На мій погляд, усі учасники ринку повинні бути в однакових умовах, конкурувати та нести відповідальність за якість ліків, що відпускаються пацієнтам. До того ж, на мій суб’єктивний погляд, інтернет-торгівля препаратами повинна бути скоріше виключенням, ніж правилом. В умовах пандемій тощо — це потреба, а в нормальних, звичних умовах спілкування з лікарем чи фармацевтом при лікуванні — набагато корисніше для здоров’я. Для ухвалення самостійного рішення щодо прийому тих чи інших ліків пацієнт повинен бути підготовлений. Ризики в цьому випадку можуть значно перевищувати користь.
Доставка препаратів за інтернет-замовленням може пропонуватися споживачеві та здійснюватися лише оператором з відповідною ліцензією.
Важливо, щоб інтернет-платформи передавали інформацію про ціни та наявність ліків лише від легальних аптек з відповідним посиланням на реєстр. Не менш важливим питанням залишається вхідний контроль, після якого уповноважена особа дає дозвіл на продаж лікарських засобів з аптечного закладу. Повинен бути винайдений механізм покарання інтернет-платформ у випадку відсутності такого контролю або інших порушень законодавства, аж до припинення їх діяльності.
Коментарі