Цезари Казьмерчак, президент ZPP, зазначив, що співпраця України та Польщі буде корисною для двох сторін, і Польща підтримуватиме Україну й надалі. При цьому він зауважив, що звичайно між державами можуть виникати певні економічні розбіжності, треба бути готовими до так званих «торговельних війн», які періодично виникають серед країн ЄС при конфліктах інтересів. У таких ситуаціях потрібно доходити до спільного займенника, який задовольнятиме всі сторони.
Він зазначив, що Польща продовжуватиме підтримуватиме Україну, керуючись спільними інтересами, і буде адвокатом на шляху до членства в ЄС.
Зі свого боку, Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, зазначив, що, попри повномасштабне вторгнення, Україна розпочала процес переговорів про вступ до ЄС, і польський досвід цього процесу буде корисним для країни.
Він додав, що Україна завжди була і залишиться експортноорієнтованою країною, тому слід шукати можливості до порозуміння для здійснення експортних операцій до ЄС через польський кордон.
На його думку, таким порозумінням може стати створення виробництв на території України та разом з польським бізнесом вихід з продукцією в треті країни. Також він вважає, що для покращення відносин країн варто посилювати співпрацю між інститутами влади для зниження ризиків появи різних економічних конфліктів.
Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), наголосив, що, незважаючи на кількість проблем у торговельно-економічних відносинах між Україною та Польщею, яка практично не зменшилася, вони підтверджують потенціал економік 2 країн до співпраці. Також Україні цікавий досвід Польщі в частині інтеграції в європейський економічний простір, під час якого Україна шукатиме баланс національних інтересів з інтересами партнерів.
Є досвід й організації проєктів європейських партнерів в Україні на принципах співпраці з неурядовими організаціями, які виступали як адміністратори проєктів. За результатами такої співпраці не виникали питання стосовно адресності, ефективності якості та термінів виконання проєктів. На його думку, це та основа для державно-приватного партнерства, яку потрібно масштабувати.
Петро Пилипюк, член Президії Ради Федерації роботодавців України, голова Комітету з питань експорту та залучення інвестицій, зазначив, що, дякуючи співпраці з представниками польського бізнесу, вдалося зберегти робочі місця та економіку України. Попри війну, бізнес зростає, тому він висловив переконання, що, об’єднавши зусилля, Україна та Польща зможуть разом досягти ще більшого успіху.
Андрій Длігач, засновник групи компаній Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board, співзасновник Центру економічного відновлення, наголосив, що галузева співпраця стане драйвером росту економічних стосунків. Фармацевтична галузь — одна з найінноваційніших та найперспективніших з огляду на розвиток співпраці.
Александра Сєнкевич, директор Форуму Здоров’я, ZPP, зазначила, що повномасштабне вторгнення торкнулося різних галузей економіки, однією з яких є система охорони здоров’я. Вона відмітила, що галузь працює стабільно і справляється з умовами війни, наскільки це можливо.
На її думку, для відбудови системи охорони здоров’я потрібні розвиток фармацевтичних компаній та співпраця між бізнесом та владою, яка базується на діалозі та взаємній довірі.
Серед проблем системи охорони здоров’я України вона назвала, зокрема, обмежену кількість лікарських засобів, які реімбурсуються. Спікер вважає, що співпраця із західними фармацевтичними компаніями дозволить Україні досить швидко стати важливою країною в політиці охорони здоров’я ЄС.
Стосовно речей, які об’єднують 2 країни, вона назвала необхідність запровадження виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), більшість з яких наразі імпортуються з Китаю та Індії. Тому, на її переконання, для ЄС було б корисним мати місце в Європі, де б можна було займатися виробництвом АФІ та стати незалежними від Азійського регіону у сфері виробництва препаратів.
Також А. Сєнкевич попросила звернути увагу на те, яких ліків не вистачає в Україні, що дало б змогу Польщі в подальшому підготуватися до різних надзвичайних ситуацій для допомоги Україні в їх подоланні.
А. Сєнкевич зауважила, що Україна суттєво просунулася в частині диджиталізації сфери охорони здоров’я, і Польщі є чого навчитися. Водночас у Польщі є поради, що стосуються процесів із вступом у ЄС, зокрема щодо адаптації законодавства у фармацевтичній сфері. Тому, на її переконання, співпраця між країнами має налагоджуватися на підставі цього досвіду, коли Польща поділиться досвідом євроінтеграції, а Україна — у сфері диджиталізації.
А. Длігач доповів, що Україна теж потребує співпраці у сфері реабілітації осіб, які постраждали внаслідок війни. Наразі вже є кілька українсько-польських проєктів у виробництві біонічних протезів, але вони не в змозі покрити потребу в таких протезах.
А. Сєнкевич підкреслила, що, окрім реабілітації, слід опікуватися питанням лікування осіб із хронічними захворюваннями, хворими з онкопатологією, цукровим діабетом, які через війну теж втратили можливість отримувати належні медичні послуги.
Тому, на її думку, слід створювати медичні центри, в яких був би доступ до обладнання і медичних послуг для всіх, хто цього потребує.
Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, засновник компаній FinStream та Cronvest, зауважив, що на сьогодні є випадки, коли поранені військовослужбовці під час надання медичної допомоги вживають сильнодіючі знеболювальні лікарські засоби, що інколи призводить до залежності від них. Тому він підкреслив, що Україні цікава співпраця з Польщею стосовно роботи із залежними від цих препаратів особами.
Стосовно протезування, спікер поінформував, що наразі цим опікуються більше компанії з США і Німеччини. Однак оскільки Польща — найближчий сусід України, то краще було б, щоб цей напрям у співпраці з українськими протезними центрами та ветеранськими об’єднаннями розвивався в Польщі. Також він додав, що наразі потужностей українських центрів забезпечити всіх охочих протезами недостатньо, тому створення компаній або виробничих потужностей для виготовлення протезів і розробки нових технологій у цьому напряму було б вигідне обом країнам.
Фінансування на ці цілі можна шукати як всередині України, так і заручатися міжнародною підтримкою. Зокрема, центри протезування можуть долучатися до програми державного фінансування, за рахунок якої здійснюється протезування нескладних протезів.
С. Позняк наголосив, що такі центри також можуть співпрацювати з ветеранськими бізнес-спільнотами, які набувають усе більшого впливу, що допоможе створити сприятливе законодавче середовище для бізнесу. Це дозволить почати протезування біонічними протезами як за державні кошти, так і залучати їх від міжнародних організацій.
Еммануель Піскозуб, операційний директор ARRA Group, зазначив, що пандемія COVID-19 зафіксувала залежність ЄС від поставок АФІ з Азії, тому, за його словами, для України з’являється шанс стати партнером для ЄС у виробництві АФІ.
Також він вважає, що проблема з митним оформленням товарів потребує розв’язання, аби зробити цей процес швидким. Для цього варто запозичувати досвід таких країн, як Бельгія та Нідерланди, де, з точки зору логістики фармацевтичної продукції, усе відбувається швидко та вчасно.
Насамкінець А. Длігач додав, що все частіше світ стає все більше світом змагальної конкуренції, яка основана на партнерстві. Тому українсько-польському бізнесу потрібно шукати шляхи спільного підвищення прибутковості, зокрема на інших ринках, бо для обох країн є величезний за своїм обсягом ринок Африки, який варто спільно підкорювати.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим