Літня алергія: боротьба триває

Літо та алергія — чи є зв’язок?

Алергія — атипова відповідь імунної системи організму на сторонні речовини (алергени), які зазвичай є нешкідливими для більшості людей. Типовими скаргами при цьому стані є нежить, кашель, чхання, сльозотеча, свербіж, висипи, набряки, проблеми з шлунково-кишковим трактом тощо. Зазвичай алергічні реакції виникають на ділянках тіла, які безпосередньо контактують з подразником (InformedHealth.org, 2006). Алергени, кількість яких збільшується з року в рік, можуть проникати в організм через дихальні шляхи, органи травлення, шкіру, слизові оболонки або кров та провокувати розвиток різних алергічних розладів (Galli S.J. et al., 2008).

Наприклад, влітку одним з частих проявів алергії є розвиток риніту та кропив’янки, адже в більшості випадків першими при контакті з літніми алергенами є верхні дихальні шляхи та відкриті ділянки тіла.

• Алергічний риніт — хронічне захворювання, спричинене запальною реакцією на сезонні алергени, яке характеризується закладеністю носа, нежитем, чханням і свербежем.
• Кропив’янка — це алергічна реакція, що виникає після контакту з алергеном та характеризується появою таких симптомів, як висип та набряк шкіри, що часто супроводжується сильним свербежем.

Варто зазначити, що алергічні реакції можуть бути спровоковані значною кількістю потенційних тригерів, серед яких кліматичні та метеорологічні чинники (Galli S.J. et al., 2008).

У більшості випадків влітку причинами та тригерами алергії є вплив низки зовнішніх подразників. Так, попри те, що у травні відцвіла більшість дерев, починають цвісти лугові трави та бур’яни, пилок яких здатен викликати літню алергію.

Як показують дослідження, екстремальна спека, ймовірно, підвищуватиметься за частотою, інтенсивністю та тривалістю найближчими десятиліттями у відповідь на зміни клімату, що чинитиме значний вплив на флору. Це сприятиме розширенню часового діапазону цвітіння рослин і, відповідно, провокуватиме підвищення концентрації, розподілу і алергенності їх пилку та посилення тягаря алергії, зокрема алергічного риніту, у світі.

Але не тільки флора може бути винуватцем сенсибілізації. Смог, укуси комах, цвіль, навіть підвищена вологість та підвищення температури навколишнього середовища — те, від чого може розвиватися алергія влітку (Upperman C.R. et al., 2017). Наприклад, вологість та підвищення температури повітря можуть збільшувати вираженість таких алергічних симптомів, як нежить, закладеність носа, чхання та свербіж в очах і носі (Mendell M.J. et al., 2011; Lam H.C.Y. et al., 2019).

Чи може бути алергія на спеку?

Температура повітря може по-різному впливати на тіло людини: від дискомфорту до нестерпного болю. І, як виявляється, навіть може розвиватися алергія на екстремальні температури, зокрема на сонце та спеку (Lam H.C.Y. et al., 2019).

Сонячна кропив’янка — це рідкісний алергічний розлад, опосередкований імуноглобуліном Е (IgE), який у більшості випадків проявляється короткочасними сверблячими еритематозними плямами та пухирцями, які утворюються приблизно через 5–10 хв перебування на сонці.

• Специфічна довжина хвилі світла, що викликає алергічні реакції, різна для кожного пацієнта. Однак здебільшого вони виникають після впливу ультрафіолетового випромінювання в діапазоні 280–500 нанометрів. Дослідники припустили, що зазначений спектр спонукає шкірний хромофор поглинати світло. Створений фотопродукт діє як фотоалерген. Згодом антитіла IgE, що виробляються до фотоалергену, зв’язуються з гладкими клітинами, що призводить до вивільнення гістаміну і розвитку алергії, прояви якої можуть влітку відмічатися у чутливих людей.

Теплова кропив’янка — це рідкісна форма алергії, яка характеризується сверблячим еритематозним висипом, який утворюється після впливу тепла (середня порогова температура для розвитку алергічних симптомів становить 44 °С) (Diehl K.L. et al., 2021).

Про алергію на вологість

Значна кількість досліджень у багатьох географічних регіонах виявили послідовний зв’язок між підвищеною вологістю і цвіллю в приміщеннях та алергічними наслідками, які вони можуть провокувати у немовлят, дітей і дорослих.

При різкому зниженні вологості повітря дихальні шляхи стають сухими та потенційно більш вразливими до алергенних речовин, грибів, вірусів і бактерій (Mendell M.J. et al., 2011).

А підвищена вологість повітря та цвіль, яка може з’явитися на її фоні, є тригерами розвитку та загострення різних видів алергії, таких як бронхіальна астма, бронхіт, алергічний риніт, екзема, та частих респіраторних захворювань. Зокрема, коли фіксується помітне підвищення вологості повітря (наприклад після підвищеного рівня опадів), у навколишньому середовищі, як правило, відмічається збільшення кількості плісняви. Цвіль є різновидом мікроскопічного гриба, що містить спори, які, подібно до пилку, виділяються в повітря та можуть викликати різноманітні симптоми алергії (Mendell M.J. et al., 2011).

Лікування алергічних проявів на сучасному етапі розвитку медицини поки не дає можливості повністю усунути алергію, але є низка методик, за допомогою яких симптоми цієї патології можна утримувати під контролем. Зокрема, це уникання контакту з алергенами та раціональна фармакопідтримка.

• Так, при алергічному риніті рекомендується комплексний підхід із застосуванням лікарських засобів та елімінаційних заходів щодо усунення контакту з причинно-значущим алергеном. Зокрема, призначаються антигістамінні препарати системної та місцевої дії, судинозвужувальні краплі в ніс, інтраназальні кортикостероїди, стабілізатори мембран гладких клітин та базофілів тощо.
• Лікування кропив’янки включає прийом неседативних антигістамінних препаратів, антагоністів лейкотрієну, кортикостероїдів. Віднедавна в терапію алергічних захворювань, у тому числі сонячної та теплової кропив’янки, почали включати лікування моноклональними антитілами (Diehl K.L. et al., 2021).

Своєчасна діагностика та раціональний комплексний терапевтичний підхід дають можливість контролювати перебіг алергічних симптомів та покращувати якість життя пацієнтів, схильних до алергії.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА», за матеріалами www.webmd.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!