Про харчову алергію
Як правило, у здорової людини при споживанні їжа має перетравлюватися та засвоюватися, не викликаючи атипових імунних реакцій. Ця функція організму називається пероральною толерантністю. Однак якщо вона порушується будь-яким фактором, це може спровокувати розвиток харчової алергії (Izumi E. et al., 2021). Молоко, яйця, пшениця, риба, соя та арахіс є найбільш поширеними харчовими алергенами в дитинстві, а риба, молюски, деякі фрукти (вишні, персики, сливи, абрикоси), горіхи та насіння асоціюються з алергією в дорослому віці (Zukiewicz-Sobczak W.A. et al., 2013).
Харчова алергія може проявлятися переважно у формі 2 клінічних моделей: одна безпосередньо походить від споживання фруктів, ягід та овочів, а інша пов’язана з алергією на пилок (пояснюється перехресною реактивністю між інгаляційними алергенами та алергенами, які містяться в харчових продуктах). Спектр алергічних симптомів може варіювати від обмежених локалізованих, таких як оральний алергічний синдром, до тяжких системних реакцій у вигляді анафілаксії (табл. 1) (Krikeerati T. et al., 2023).
| Прояв харчового алергічного розладу | Локалізація | Швидкість розвитку алергічної реакції | Симптоматика |
| Синдром оральної алергії | Порожнина рота | Протягом кількох хвилин (2–15 хв) після контакту з потенційним алергеном | Такі прояви, як набряк, свербіж або оніміння, часто обмежуються ротовою порожниною, зокрема губами, язиком або піднебінням, після прямого впливу фруктових алергенів. |
| Неанафілактична системна реакція | Системні прояви | Протягом 2–3 год | Реакція може торкнутися будь-якої системи чи органу, хоча здебільшого проявляється на шкірі у формі кропив’янки або ангіоневротичного набряку. |
| Анафілаксія | Системні прояви | Протягом 2–3 год | Тяжка реакція, що загрожує життю та може призвести до глибокого ураження органів. |
| Залежна від їжі анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням | Прояви симптомів, пов’язаних із супутніми кофакторами | Протягом 4–6 год | Алергічні симптоми виникають при споживанні певної їжі на фоні фізичного навантаження або при впливі певних кофакторів (алкоголь, наркотики), проте без них алергія не розвивається. |
Розвиток харчової алергії залежить від багатьох чинників, включаючи генетичну схильність, ступінь впливу їжі, молекулярні характеристики алергену, фактори навколишнього середовища тощо (Zukiewicz-Sobczak W.A. et al., 2013).
Про синдром оральної алергії
Одним із поширених проявів є синдром оральної алергії (СОА), який розвивається через гомологічну схожість білків пилку рослин та у структурно подібних білків у їжі (фруктах, овочах, горіхах) (табл. 2) та обмежується слизовою оболонкою порожнини рота (Богомолов А.Є., 2022). Дані щодо поширеності синдрому оральної алергії значно варіюють залежно від дослідження. Повідомляється про його частоту близько 5–20% у дітей і 13–54 % у дорослих. Після контакту з їжею у пацієнтів можуть виникати такі симптоми, як свербіж губ і ротоглотки, парестезії, охриплість тощо (Богомолов А.Є., 2022).
Таблиця 2. Види рослин та їжі, білки яких мають гомологічну схожість2
| Назва рослини з пилком, що містить алергенний білок | Продукти, які містять гомогенні алергенні білки | |||
| Фрукти | Овочі | Горіхи | Зерно | |
| Береза | Ківі, яблуко, груша, слива, персик, нектарин, абрикос, вишня, черешня, банан, інжир, авокадо, полуниця, слива, манго | Селера, морква, пастернак, петрушка, кріп, кмин, кінза, фенхель, картопля, помідор, перець (зелений), цикорій | Фундук, мигдаль,
волоський горіх, арахіс |
Соя, пшениця,
сочевиця, горох, квасоля |
| Амброзія | Банан, кавун, диня | Кабачок, перець, огірок,
артишок |
Насіння соняшнику | |
| Полин | Яблуко, кавун, диня | Селера, морква, петрушка, перець, кінза, фенхель | ||
| Тим’ян | Вишня, черешня, диня | |||
| Вільха | Яблуко, вишня, черешня, персик, груша, полуниця, малина | Селера, петрушка | Фундук, мигдаль,
волоський горіх |
|
| Японський кедр | Помідор | |||
| Полин | Манго | Селера, морква | ||
| Ялина | Яблуко | Салат-латук, кукурудза | Фундук, арахіс | Нут |
Лікування харчової алергії
Сучасна медицина передбачає застосування комплексного підходу до лікування харчових алергічних розладів.
Першочерговою є рекомендація уникати споживання харчових продуктів-алергенів, але тільки у разі схильності людини до тяжких анафілактичних реакцій. Якщо у людини виявлена легка форма харчової алергії без ризику анафілаксії, то це не означає, що необхідно, наприклад, повністю відмовлятися від вживання улюбленої суниці та полуниці чи назавжди забути про смак персиків. По-перше, уникання певних продуктів може викликати дефіцит поживних речовин, цим самим наносячи шкоду організму. По-друге, виявляється, що є способи нейтралізувати негативну дію подразників. Зокрема, доведено, що алергенні білки у фруктах і овочах здебільшого розщеплюються при нагріванні (Kashyap R.R. et al., 2015). Таким чином, наприклад, зваривши компот з черешні чи вишні, можна уникнути розвитку ймовірної алергії. А у певних ситуаціях можна обійтися навіть без термічної обробки. Визначено, що просте розрізання фрукта, зокрема яблука, може спричинити окиснювальний розпад його алергенних речовин (Krikeerati T. et al., 2023).
Фармакопідтримка передбачає прийом антигістамінних засобів, за призначенням лікаря – кортикостероїдів. Людям, схильним до розвитку анафілактичних реакцій, потрібно завжди мати біля себе автоін’єктор адреналіну та вміти ним користуватися (Богомолов А.Є., 2022). Одним із перспективних методів лікування харчової алергії наразі є алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) — імуномодулююче втручання, при якому під наглядом лікаря застосовується регулярний вплив зростаючих доз їжі.
1Адаптовано з табл. 2 у статті «Fruit Allergy: Prevalence across the Globe, Diagnosis, and Current Management (Krikeerati T. et al., 2023) (www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10670478/).
2Адаптовано з табл. 1 у статті «Oral Allergy Syndrome: An Update for Stomatologists» (Kashyap R.R. et al., 2015) (www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4655061/).
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим