Про різнобічний вплив вітаміну С на організм людини

Древньогрецький лікар Гіппократ описував цю патологію як «…неприємність, при якій ясна відділяються від зубів, кров тече з ніздрів, а на ногах з’являються виразки…», а лікарі Стародавнього Єгипту рекомендували усувати її симптоми з допомогою споживання цибулі та овочів. Та найважливіше відкриття, напевне, було зроблене хірургом Британського королівського флоту Джеймсом Ліндом, який довів, що споживання лимонів і апельсинів полегшує симптоми цієї загадкової хвороби під назвою цинга. Пізніше угорський біохімік Альберт Сент-Дьєрдь дав головному «винуватцю», що містився у великій кількості у складі цитрусових, назву «аскорбінова кислота», що прямо визначає його застосування — «засіб проти цинги» (Maxfield L. et al., 2024). З тих часів було проведено низку досліджень та експериментів, але питання терапевтичного потенціалу вітаміну С та для чого його вживати, окрім як для запобігання цинзі, й досі залишається предметом багатьох суперечок серед науковців. Залишаються не до кінця обґрунтованими й норми споживання, зокрема, скільки точно вітаміну С потрібно організму на день, та як визначити граничні межі.

Що на сьогодні відомо про вітамін С?

Вітамін С (аскорбінова кислота) — водорозчинний вітамін, який бере участь в окисно-відновних реакціях, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду, метаболізм тироксину, біосинтез катехоламінів, стероїдних гормонів та інсуліну, необхідний для згортання крові, синтезу колагену і проколагену, регенерації сполучної та кісткової тканини. Окрім цього, він поліпшує проникність капілярів, сприяє абсорбції заліза в кишечнику, бере участь у синтезі гемоглобіну, підвищує неспецифічну резистентність організму та навіть має антидотні властивості.

• Споживання фруктів і овочів, які містять високий рівень вітаміну С, пов’язане з нижчим ризиком розвитку більшості видів онкопатології, можливо, частково через те, що цей мікроелемент може обмежити утворення канцерогенів, модулювати імунну відповідь і завдяки своїй антиоксидантній функції послаблювати окисне пошкодження, яке може бути причиною злоякісних новоутворень (Byers T. et al., 1995).
• Вікова дегенерація жовтої плями і катаракта є двома основними причинами втрати зору у людей літнього віку. Оксидативний стрес може бути частиною етіології обох станів. Таким чином, дослідники припускають, що вітамін С та інші антиоксиданти можуть відігравати позитивну роль у профілактиці та лікуванні цих захворювань (Giaconi J.A. et al., 2012).
• У дослідженнях за участю марафонців, лижників і солдатів, які піддавалися екстремальним фізичним навантаженням, рекомендували добову норму вітаміну С у дозі від 250 мг до 1 г/добу, що в результаті сприяло зниженню захворюваності на застуду на 50%. У загальній популяції використання вітаміну С з профілактичною метою скорочувало тривалість застуди на 8% у дорослих і на 14% у дітей (Hemilä H. et al., 2013).
• Відомо, що окисне пошкодження, включаючи окиснювальну модифікацію ліпопротеїнів низької щільності, є основною причиною хвороб серця та судин. Споживання продуктів, які містять такий потужний антиоксидант, як вітамін С, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань (Aune D. et al., 2017). Крім антиоксидантних властивостей, було показано, що вітамін С знижує адгезію моноцитів до ендотелію, покращує ендотелійзалежне виробництво оксиду азоту та вазодилатацію, а також зменшує апоптоз гладком’язових клітин судин, що запобігає нестабільності бляшок при атеросклерозі (Moser M.A. et al., 2016).

Звідки береться вітамін С?

Оскільки вітамін С не виробляється ендогенним шляхом в організмі людини, існує потреба у включенні продуктів, які його містять, до раціону харчування. Так, основними джерелами вітаміну С для людини є фрукти (наприклад цитрусові, ківі, полуниця) та овочі (болгарський перець, броколі, капуста, помідори, картопля, зелений горошок, шпинат та інші). Встановлено, що споживання 5 різноманітних продуктів, зокрема фруктів і овочів, може забезпечити організму близько 200 мг вітаміну С (Bucher A. et al., 2016). Проте якщо раціон харчування не покриватиме потреби організму у вітаміні С, лікар може додатково призначити застосування лікарських засобів та споживання дієтичних добавок, що його містять.

За даними Національного дослідження здоров’я та харчування (National Health and Nutrition Examination Survey — NHANES), близько 35% дорослих та 29% дітей додатково вживають полівітамінні добавки, у складі яких міститься вітамін С.

Скільки вітаміну С потрібно?

В Україні діють затверджені Норми фізіологічних потреб населення¹ у вітаміні С на добу, які залежать від віку, статі та фізіологічного стану:

• діти віком до 3 міс — 30 мг;
• 4–6 міс — 35 мг;
• 7–12 міс — 40 мг;
• 1–3 роки — 45 мг;
• 4–6 років — 50 мг;
• 6 років — 55 мг;
• 7–10 років — 60 мг;
• 11–13 років: хлопчики — 75 мг, дівчатка — 70 мг;
• 14–17 років: юнаки — 80 мг, дівчата — 75 мг;
• Дорослі віком <60 років: чоловіки — 80 мг, жінки — 70 мг (додатково до норми: вагітні — +10 мг, жінки, які годують грудьми, — +25 мг);
• дорослі чоловіки та жінки: віком >60 років — 100 мг, >75 років — 90 мг.

Варто зазначити, що у курців реєструють нижчий рівень вітаміну С у крові порівняно з некурцями, що частково пояснюється підвищеним рівнем оксидативного стресу, тому їм рекомендується збільшити денну норму його споживання на 35 мг на добу (Carr A.C. et al., 2023).

Коли денна доза вітаміну С замала

Дефіцит вітаміну С у їжі призводить до розвитку гіпо- та авітамінозу С, оскільки в організмі цей вітамін не синтезується.

Гострий дефіцит вітаміну С в організмі може призводити до розвитку цинги — захворювання, яке характеризується появою таких симптомів, як втома, запалення та кровоточивість ясен, розхитування або втрата зубів, біль у суглобах, погане загоєння ран, гіперкератоз, утворення штопорних волосків тощо. Спровокувати захворювання можуть годування дітей грудного віку згущеним або вареним коров’ячим молоком, суворі дієтичні обмеження та деякі захворювання (наприклад кишкове порушення всмоктування, рак, ниркова недостатність). Якщо цингу не лікувати, вона може призвести до смерті (Maxfield L. et al., 2024).

Що ж не так з вітаміном С та коли його краще не вживати?

Вітамін С має низьку токсичність і, як вважається, не викликає серйозних побічних ефектів при споживанні у надмірній кількості. Найбільш поширеними можливими скаргами є діарея, нудота, спазми в животі та інші шлунково-кишкові розлади внаслідок осмотичного ефекту надмірних доз неабсорбованого вітаміну С у шлунково-кишковому тракті.

У дослідженнях визначено, що довготривале неконтрольоване споживання вітаміну С, що перевищує верхні допустимі рівні (таблиця) може підвищити ризик несприятливих наслідків для здоров’я. Зокрема, у високих дозах він може зумовлювати утворення каменів у нирках (у пацієнтів з наявною гіпероксалурією), при наявному гемохроматозі — посилювати перевантаження організму залізом і призвести до пошкодження тканин, знижувати рівні вітаміну В₁₂ і міді, спричиняти ерозію зубної емалі та алергічні реакції тощо.

Варто зауважити, що хімічний і фармакологічний склад вітаміну С є доволі складним і, на жаль, не завжди враховується при плануванні клінічних досліджень, щоб перевірити його вплив на здоров’я людини. Однак ігнорування його хімічної лабільності, залежної від дози кінетики поглинання та елімінації, розподілу через активний транспорт або складних взаємозв’язків «доза — концентрація — реакція» неминуче призводить до похибок при проведенні досліджень, неадекватних критеріїв включення та виключення та неправильної інтерпретації результатів. У сукупності наведені вище дослідження можуть мати низку серйозних недоліків, що не дає змоги науковцям остаточно визначитися щодо потенційної користі чи шкоди вітаміну С (Lykkesfeldt J. et al., 2020).

¹Наказ від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії».

²Адаптовано з таблиці 3 інформаційного бюлетня «Vitamin C. Fact Sheet for Health Professionals» (ods.od.nih.gov/factsheets/VitaminC-HealthProfessional/).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.ods.od.nih.gov, www.ods.od.nih.go

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!