Біологічно активні речовини у складі їжі: у полі зору — курячі яйця

Про основні групи БАР в житті людини

БАР різної хімічної природи необхідні в невеликій кількості для нормального обміну і життєдіяльності всіх живих організмів. Вони поділяються на ендогенні та екзогенні залежно від походження.

Так, ендогенними БАР є групи хімічних елементів (кисень, водень, калій, фосфор), низькомолекулярні (глюкоза, етанол, адреналін) та високомолекулярні сполуки (ДНК, РНК, білки), що входять до складу організму, беруть участь у різних метаболічних процесах речовин і виявляють певний біологічний ефект. Зокрема, гормони здатні виявляти високу біологічну активність.

Екзогенними БАР є як органічні речовини біологічного походження, так і неорганічні сполуки, що потрапляють в організм із зовнішнього середовища та можуть зумовлювати певний біологічний ефект.

Можливі інші підходи до класифікації БАР, такі як групи рослинного або тваринного походження тощо (Гуляєв В.М., 2017). Наприклад, фітонциди є БАР, що утворюються рослинами та можуть пригнічувати зростання і розвиток низки патогенів.

• Варто зазначити, що напрямком сучасної науки, яка вивчає використання процесів, що відбуваються у БАР з метою використання отриманих знань для виробничих цілей, є біотехнологія. Одним з прикладів біотехнологічних розробок можуть стати дослідження, присвячені синтезу біологічно активних сполук на основі природних ксантинів, які дали можливість створити на їх основі чимало серцево-судинних та бронхолітичних лікарських засобів.

БАР у складі курячих яєць: що відомо?

У наш час в низці наукових лабораторій предметом досліджень продовжують залишатися БАР, отримані з курячих яєць, попри те, що частина з них вже використовується в медицині, фармакології та косметології у якості активних фармацевтичних інгредієнтів.

Нагадаємо, що активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) — це будь-які речовини чи суміші речовин, що призначені для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стають його активним інгредієнтом та чинять фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини. У складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та зменшення вираженості симптомів¹.

Макроскопічно куряче яйце складається з трьох основних структур: білка (58–63%), жовтка (27,5–31%) і шкаралупи (9,5–11%), основними компонентами яких є вода (75%), білки (12%), ліпіди (12%), у тому числі жирні кислоти, включаючи омега-3 і омега-6 ненасичені жирні кислоти, необхідні для правильного розвитку нервової системи та раціонального функціонування органа зору, а також вітаміни (А, В₂, В₆, В₁₂, D, Е, К) та мінерали (кальцій, фосфор, бор, хром, мідь, залізо, йод, марганець, сірка, селен, кремній, цинк, калій) (Zdrojewicz, Z. et al., 2016).  Зокрема, науковцям вдалося з’ясувати біологічний вплив на організм людини таких БАР з яєць, як поліпептиди, гідролази, імуноглобуліни, глікопротеїни, тріацилгліцероли, фосфоліпіди, ретиноли тощо (Zdrojewicz, Z. et al., 2016).

• Питання серцево-судинних захворювань нерозривно пов’язане з гіпертонічною хворобою. Наразі стало відомо, що курячі яйця можуть бути корисними при лікуванні артеріальної гіпертензії, зокрема завдяки пептиду овокінін, що є продуктом гідролізу овальбуміну — основного білкового компонента яєць, який може виявляти гіпотензивну активність, пригнічуючи активність ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) (Yamada Y. et al., 2002).
• Цистатин — поліпептид, який характеризується низкою біологічних функцій, серед яких стимулювання росту клітин, пригнічення запальних процесів, антибактеріальний, противірусний ефект та, як доведено нещодавно, — фунгіцидний ефект (Kolaczkowska A. et al., 2010). Дисбаланс між активністю цистеїнових протеаз і кількістю їх інгібіторів може стати причиною виникнення багатьох захворювань, зокрема, раку, атрофії м’язів, хвороби Альцгеймера, остеопорозу, розсіяного склерозу, хронічних інфекцій і аномалій формування епідермісу (Shah A. et al., 2009).
• Противірусні, антибактеріальні та протипаразитарні препарати та вакцини необхідні для підтримки здоров’я людей і тварин, проте їх виробництво може бути повільним і дорогим, а ефективність — втрачатися у разі розвитку резистентності патогенів. Курячий імуноглобулін Y (IgY) є висококонсервативним гомологом людського імуноглобуліну G (IgG), який продемонстрував переваги та сприятливий профіль безпеки при інфекційних захворюваннях людини (Lee L. et al., 2021). Визначено, що IgY, отриманий з яєчного жовтка, може активувати вироблення цитокінів, «імунізувати» організм від впливу Campylobacter і деяких штамів ротавірусу, боротися з Helicobacter pylori. Окрім того, IgY може бути використаний для боротьби з хронічними інфекціями нижніх дихальних шляхів, зокрема, спровокованих синьогнійною паличкою (Zdrojewicz Z. et al., 2016).
• Ще одним важливим медичним аспектом є обробка ран, для проведення якої корисним може бути яєчний глікопротеїн — овомакроглобулін, який, як свідчать дослідження, підвищує експресію β-інтегринів, тубуліну й актину (білків, необхідних для зміцнення цитоскелету), а також знижує активність Е-кадгеринів, що відкриває в майбутньому можливості для його використання при лікуванні важкозагоюваних ран (Geng F. et al., 2016).
• Лізоцим є протимікробним білком, значно поширеним у багатьох біологічних тканинах, клітинах і рідинах, у тому числі у виділеннях організму, включаючи сльози, слину, жіноче молоко та слиз. Проте найбільше лізоциму міститься в білку курячого яйця — 2500–3500 мкг/мл. За своєю природою, це гідролітичний фермент, який характеризуються здатністю розщеплювати β-(1,4)-глікозидні зв’язки в пептидоглікані, головному структурному компоненті клітинної стінки бактерій. Ця дія гідролізу порушує цілісність клітинної стінки, викликаючи лізис патогену (Nawaz N. et al., 2022).
• Майже всі ліпіди яєць, які містяться в яєчному жовтку (33% від маси жовтка), складаються з тригліцеридів (62%), які є основним джерелом енергії для організму, фосфоліпідів (33%), що виступають у ролі будівельного матеріалу клітинних мембран та беруть участь у транспорті холестерину, жирів та жирних кислот, та холестерину (5%), понад 95% з якого вважається «хорошим» та відіграє важливу роль у підтримці структури ліпопротеїнів (Abeyrathne E.D. et al., 2022). Попередні дослідження довели, що яєчний холестерин чинить антиоксидантну дію та сприяє фібринолізу, а також зменшує поглинання «поганого» холестерину ліпопротеїнів низької щільності, що сприяє покращенню ліпідного профілю та функції ендотелію в організмі (Zdrojewicz Z. et al., 2016).
• Вітамін А (ретинол) — жиророзчинна речовина, яка в значній кількості міститься в печінці (особливо в рибі), а також в яєчному жовтку і молочних продуктах. Дефіцит вітаміну А може викликати системні порушення, які впливають на клітини і органи всього організму, викликаючи зміни в структурі епітелію. Зокрема, поступове виснаження запасів вітаміну А викликає синдром «сухого ока» зростаючої інтенсивності, сухість і виразку рогівки, порушення нічного зору. До того ж продовжує підвищуватися рівень смертності серед дітей з дефіцитом вітаміну А (Zdrojewicz Z. et al., 2016). Результати досліджень підтверджують, що введення яєць, збагачених вітаміном А, в раціон людей із хронічним дефіцитом ретинолу здатне поповнити нестачу вітаміну та запобігати можливим ускладненням (Cao J. et al., 2013).
• Корисні властивості мають не лише БАР у складі курячого яйця, а й БАР у його оболонці. Вважається, що солі кальцію, з яких вона складається, можуть бути потужним джерелом кальцію для людини, що характеризується біодоступністю понад 90% (Zdrojewicz Z. et al., 2016). Доведено, що при споживанні дієтичних добавок, які містили яєчну шкаралупу, протягом 8 тиж відзначали зменшення вираженості болю і скутості суглобів та поліпшення їх функціональності. Таку дію забезпечують колаген, хондроїтин, глюкозамін і гіалуронова кислота, що є в складі яєчної шкаралупи (Ruff K.J. et al., 2009).

Отже, враховуючи вищенаведену інформацію про бенефіти БАР у складі курячих яєць, можемо зробити висновок, що цей продукт має бути наявним в раціоні харчування. Проте не слід забувати, що яйця належать до одного з основних 8 груп алергенів у списку, оприлюдненому експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я та Продовольчої та сільськогосподарської організації (Food and Agriculture Organization — FAO), тому їх вживання має бути обережним, особливо у чутливих до розвитку алергічних реакцій осіб.

¹Наказ Міністерства охорони здоров’я від 26.08.2005 р. № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» (редакція від 19.12.2023 р.).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!