Євроінтеграція української системи охорони здоров’я: результати роботи за 2 роки

Нагадаємо, наприкінці червня 2022 р. Україна набула статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (ЄС). Відтоді країна активно працює над імплементацією законодавства відповідно до стандартів ЄС. 26 червня 2024 р., через 2 роки з набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, офіційно розпочався переговорний процес щодо вступу України до Євросоюзу.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

МОЗ розділяє євроінтеграційні процеси в сфері охорони здоров’я на 4 блоки, а саме: громадське здоров’я, медицина, освіта, фармацевтичний сектор.

Співпраця з Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) сприяє реформуванню фармацевтичного ринку. Агенція є активним учасником Advisory Board (Консультаційна рада) та надає консультативну допомогу з питань створення українського органу державного контролю (ОДК) у фармацевтичному секторі.

Цей орган об’єднуватиме функції ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби). Відповідно, виведення в обіг на ринок ліків конт­ролюватиметься ОДК.

Євроінтеграція у громадському здоров’ї є найбільшим вектором роботи відомства. Це пов’язано з тим, що багато питань громадського здоров’я були відображені в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію). За 2 роки Україна збільшила частку виконання Угоди про асоціацію з ЄС у сфері громадського здоров’я на 15% (з 64% на кінець 2021 р. до 79% станом на сьогодні). Окрім того, у вересні 2022 р. ухвалено євро­інтеграційний Закон України «Про систему громадського здоров’я». Наразі Міністерство активно працює над розробкою підзаконних нормативно-правових актів на виконання цього закону.

Значні зрушення відбулися й у сфері розбудови системи крові. Модернізація системи крові включає автоматизацію через систему «єКров» та електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), що дозволяє оперативно планувати і моніторувати запаси крові. Крім того, МОЗ оновлено вимоги до суб’єктів системи крові, а Урядом затверджено Стратегію розвитку донорства крові до 2028 р. та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності із заготівлі та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, переробки, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії.

«Щодо блоку освіти, Україна не має конкретних зобов’язань стосовно імплементації того чи іншого нормативно-правового акта. Однак після того, як Україна стане повноцінним членом ЄС, наше освітнє законодавство має відповідати законодавству ЄС», — зауважила М. Слободніченко.

Окрім того, Україна продовжує участь у програмі EU4Health, а також уклала Адміністративну домовленість щодо доступу українських лікарень до ІТ-системи European Reference Networks (ERN) та приєдналася до Альянсу критичних лікарських засобів (Critical Medicines Alliance) Європейської комісії, який був створений з метою формування стратегічного запасу лікарських засобів у ЄС. Україна в особі МОЗ та 6 українських виробників препаратів також приєдналася до Critical Medicines Alliance.

МІЖНАРОДНЕ МЕДИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО

Міжнародне медичне партнерство — це проєкт спів­праці не тільки між українськими та зарубіжними медичними закладами, але й між медичними університетами. Наразі в рамках міжнародного медичного партнерства підписано 46 меморандумів про співпрацю з медичними закладами 18 країн світу. Також протягом останніх 2 років укладено меморандуми про співпрацю між Міністерством охорони здоров’я України та міністерствами охорони здоров’я 8 євро­пейських країн, зокрема, Франції, Польщі, Німеччини, Румунії, Естонії, Латвії, Швеції, Данії.

ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Нещодавно у Берліні (Німеччина) відбулася Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference — URC). Ключова мета URC — консолідувати сталу міжнародну підтримку для відновлення, відбудови, реформування та модернізації України. Тобто мова йде про реалізацію проєктів швидкого відновлення, створення привабливих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій тощо.

Зокрема, під час конференції було підписано кілька важливих меморандумів та додаткову домовленість про взаєморозуміння, які сприятимуть подальшій взаємодії та результатам у сфері відновлення. Крім того, у рамках підписаних угод загалом на відновлення та розвиток сфери охорони здоров’я України було виділено понад 185 млн євро.

Укладено рамкову угоду про позику для реалізації проєкту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine)» між Україною та Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ). Угода передбачає залучення додаткового співфінансування від БРРЄ у сумі 100 млн євро. Раніше для реалізації проєкту вже було залучено 100 млн євро.

Також підписано меморандум про взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я України, Кредитною установою з відбудови (Kreditanstalt für Wiederaufbau) та Українським фондом соціальних інвестицій. У межах меморандуму передбачено виділення 20 млн євро на потреби медичної системи України.

Окрім того, під час 77-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у Женеві, яка відбулася наприкінці травня 2024 р., країнами-учасницями ухвалена важлива для України резолюція «Зміцнення ментального здоров’я та психосоціальної підтримки до, під час і після збройних конфліктів, природних і спричинених людиною катастроф, а також медичних та інших надзвичайних ситуацій».

У межах цієї резолюції країни-учасниці домовилися інтегрувати ментальне здоров’я та психосоціальну підтримку в системи реагування на надзвичайні ситуації. Ідеться про зміцнення ментального здоров’я та психосоціальної підтримки на всіх етапах надзвичайних ситуацій, зокрема, воєнні конфлікти, природні катастрофи та гуманітарні кризи.

Нова резолюція:

• має на меті створення інтегрованих якісних послуг у сфері ментального здоров’я, які будуть доступні всім, особливо у нестабільних і постраждалих від конфліктів районах;
• закликає держави-члени реалізувати Комплексний план дій ВООЗ щодо ментального здоров’я на 2013–2030 рр., включаючи ментальне здоров’я та психосоціальну підтримку в заходи з підготовки до надзвичайних ситуацій, реагування та відновлення;
• підкреслює необхідність довгострокових інвестицій у послуги на рівні громади та міжсекторальної координації для покращення доступу до допомоги;
• наголошує на потребах у ментальному здоров’ї працівників охорони здоров’я та гуманітарної сфери в цілому, які часто піддаються сильному стресу під час надзвичайних ситуацій.

ВООЗ також було доручено надавати технічну підтримку, сприяти міжвідомчій координації, посилювати нарощування потенціалу та забезпечувати інтеграцію ментального здоров’я та психосоціальної підтримки у рамках підготовки та реагування на надзвичайні ситуації. Прогрес відстежуватиметься за допомогою щорічних звітів для Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я з 2025 до 2031 р., що забезпечить підзвітність і постійну увагу до питань, пов’язаних з ментальним здоров’ям у надзвичайних ситуаціях.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Заступниця міністра поінформувала, що восени 2024 р. у ЄС вперше було ухвалено законодавство щодо регулювання штучного інтелекту. Документом передбачено, що країни мають впроваджувати цей інструмент з акцентом на охорону здоров’я людини.

ВООЗ надала 40 рекомендацій стосовно використання штучного інтелекту у медицині. Зокрема, вбачається перспектива використання штучного інтелекту лікарями для діагностики та клінічного лікування. Також технологія надасть можливість використання її безпосередньо пацієнтом, наприклад, для дослідження симптомів і лікування. Великі мультимодальні системи управління даними можуть виконувати канцелярські та адміністративні завдання, такі як документування та узагальнення прийомів пацієнтів в електронних медичних записах. Або ж застосовуватися у наукових дослідженнях та розробці ліків, у тому числі виявленні нових лікарських речовин.

Окрім того, технології генеративного штучного інтелекту мають потенціал для покращення охорони здоров’я, але лише за умови, що ті, хто розробляє, регулює та використовує ці технології, повністю враховують пов’язані з ними ризики. В Україні штучний інтелект в охороні здоров’я наразі розглядається як інструмент при діагностиці або систематизації медичних даних.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!