Про такі схожі й водночас такі різні вітаміни групи В

05 Липня 2024 5:37 Поділитися
Першовідкривачем вітамінів вважається польський біохімік Казимир Функ, який у своїх експериментальних дослідженнях зумів довести, що деякі прогалини у харчуванні, зокрема відсутність певних важливих поживних речовин, які він і назвав «вітамінами», можуть призводити до розладів в організмі та погіршення стану здоров’я (Piro A. et al., 2010). На сьогодні відомо про 13 основних вітамінів — вітаміни A, C, D, E, K та 8 представників групи B. Усі вони виконують певну  функцію, щоб підтримувати організм у належному стані. Особливу увагу привертає до себе В-комплекс.

В-комплекс це група з 8 водорозчинних вітамінів — тіаміну (B1), рибофлавіну (B2), ніацину (B3), пантотенової кислоти (B5), піридоксину (B6), біотину (B7), фолату (B9) та кобаламіну (B12), що відіграють важливу роль у катаболічному та анаболічному метаболізмі, діючи як коферменти в різних ферментативних процесах, які підтримують усі аспекти фізіологічного функціонування клітин, зокрема основні функції в головному мозку та нервовій системі. Проте вони не синтезуються в організмі, а для підтримки їх належного рівня є потреба в щоденному поповненні, зокрема шляхом споживання продуктів, у яких вони містяться (таблиця).

Таблиця. Рекомендоване добове споживання вітамінів групи В1
Назва вітаміну /віковий діапазон B1, мг (тіамін) B2, мг (рибофлавін)                                                                                                                                            В3, мг НЕ (нікотинова кислота, РР, ніацин) В5, мг (пантотенова кислота) В6, мг (піридоксин) В7, мкг (біотин) В9, мкг (фолат) В12, мкг (кобаламін)
0–3 міс 0,3 0,4 5 1,7 0,4 5 25 0,5
4–6 міс 0,4 0,5 6 1,7 0,5 5 40 0,5
7–12 міс 0,5 0,6 7 1,8 0,6 6 60 0,6
1–3 роки 0,8 0,9 10 2 0,9 8 100 0,7
4–6 років 0,8 1 12 3 1 15 150 1
6 років

(школярі)

0,9 1,1 13 3 1,1 15 200 1,2
7–10 років 1 1,2 15 3 1,2 20 200 1,4
11–13 років

(хлопчики)

1,3 1,5 17 4 1,5 25 300 2
11–13 років

(дівчатка)

1,1 1,3 15 4 1,3 25 300 2
14–17 років

юнаки

1,5 1,8 20 4 1,8 40 400 2
14–17 років

дівчата

1,2 1,5 17 4 1,5 40 400 2
Дорослі чоловіки (18–59 років) 1,6 2 22 5 2 50 400 3
Дорослі жінки (18–59 років) 1,3 1,6 16 5 1,8 50 400 3
Вагітні, додатково до норми +0,3 +0,5 +4 +1 +0,6 +200 +0,2
Годуючі

(1–6 міс), додатково до норми

+0,5 +0,5 +4 +2 +0,7 +5 +100 +0,4
Годуючі

(7–12 міс), додатково до норми

+0,5 +0,5 +3 +2 +0,7 +5 +100 +0,4
Чоловіки

від 60 до 74 років

1,7 1,7 15 5 3,3 30 400 3
Жінки старші 60 років та чоловіки старші 75 років 1,5 1,5 13 5 3 30 400 3
  • Вітамін B1 (тіамін) міститься в більшості продуктів, але найбільше його в цільному зерні, свинині, рибі та дріжджах.

Низький рівень тіаміну може спричинити зміну активності мітохондрій, порушення окисного метаболізму та зниження виробництва енергії. Може статися загибель клітин, особливо нейронів, які більш вразливі через підвищену потребу в енергії.

Ранні симптоми авітамінозу включають нудоту, погіршення апетиту, закреп, втому, погіршення настрою, периферичну нейропатію та втрату маси тіла. Симптоми можуть проявлятися або вологим, або сухим авітамінозом у міру прогресування хвороби. Вологий авітаміноз проявляється кардіоміопатією, серцевою недостатністю, набряками, плевральним випотом і набряком легень, а сухий уражує головним чином периферичну нервову систему, викликаючи парестезію, слабкість м’язів, оніміння та відсутність гомілковостопних рефлексів.

У зв’язку з потенційно руйнівними проявами дефіциту тіаміну, особливо енцефалопатії Верніке, для забезпечення адекватного всмоктування рекомендується екстрене парентеральне введення препаратів, що його містять.

  • Вітамін B2 (рибофлавін) міститься в яйцях, молочних продуктах, зелених овочах, м’ясі, грибах і мигдалі.

Активні форми рибофлавіну необхідні для синтезу ніацину, фолієвої кислоти, вітаміну B6 і всіх гемових білків, а також для перетворення вуглеводів, білків і жирів у глюкозу. Його антиоксидантна дія життєво важлива для клітинного дихання та функціонування імунної системи.

У разі дефіциту рибофлавіну можуть відмічатися такі розлади, як атопія шкіри, анемія, випадіння волосся, ураження печінки та проблеми з нервовою системою.

Дефіцит рибофлавіну та його симптоми здебільшого оборотні та можуть бути усунуті за допомогою коригування раціону харчування та споживання продуктів, які його містять.

Зокрема, Американська академія неврології  (American Academy of Neurology — AAN) рекомендує прийом рибофлавіну для профілактики головного болю та мігрені.

  • Вітамін В3 (ніацин) міститься в продуктах тваринного і рослинного походження, зокрема сої, горіхах, насінні, бобових та зернових.

Ніацин метаболізується з триптофану і працює, як попередник коферментів нікотинамідаденіндинуклеотиду та нікотинамідаденіндинуклеотиду фосфату. Обидва необхідні для відновлення ДНК і синтезу холестерину.

Пелагра — одне із захворювань, яке викликає дефіцит ніацину. Його основними проявами є деменція, діарея та дерматит, при яких може фіксуватися втрата пам’яті, депресія, дезорієнтація, головний біль, апатія, втома, блювання, набряки ротової порожнини та лускатий висип на шкірі. Пелагра може бути смертельною, якщо її не лікувати.

Нікотинамідна форма ніацину вважається найбільш ефективною для лікування дефіциту.

  • Невелика кількість вітаміну В5 (пантотенової кислоти) міститься майже в усіх продуктах харчування, але найбільше — у збагачених кашах, дитячих сумішах, сухих продуктах, грибах, яйцях, рибі, авокадо, курятині, яловичині, свинині, насінні соняшнику, бататі та сочевиці.

Пантотенова кислота потрібна для біосинтезу коензиму А, холестерину, жирних кислот і ацетилхоліну.

При її дефіциті відмічається збільшення вираженості болю при артриті, втома, дратівливість, головний біль та проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Майже всі симптоми усуваються після додаткового прийому пантотенової кислоти.

  • Вітамін B6 (піридоксин) міститься в яловичині, птиці, крохмалистих овочах, фруктах і збагачених злаках.

Піридоксаль-5′-фосфат, активна форма, є коферментом, який підтримує різні функції в організмі, зокрема для нормального рівня гомоцистеїну, імунну функцію та здоров’я головного мозку, а також розщеплення вуглеводів, білків та жирів.

Дефіцит піридоксину зазвичай пов’язаний з дефіцитом фолієвої кислоти та ціанокобаламіну, і рідко трапляється окремо. Частіше розвивається при хронічній алкогольній залежності, хронічній нирковій недостатності або аутоімунних розладах, ожирінні, вагітності, прееклампсії, еклампсії та станах мальабсорбції, таких як целіакія та запальні захворювання кишечнику.

Особи з легкою формою дефіциту вітаміну В6 можуть не проявляти жодних симптомів або ознак протягом місяців або років, а от у немовлят дефіцит піридоксину може викликати дратівливість, аномальне загострення слуху і судоми.

Одним із поширених показань піридоксину є лікування нудоти та блювання, спричинених вагітністю, у вигляді монотерапії або в комбінації з доксиламіном. Окрім того, він є екстреним антидотом при передозуванні ізоніазидом, гідралазином, етиленгліколем і отруєнні грибами.

  • Вітамін B7 (біотин) міститься в м’ясі, яйцях, рибі, насінні, соєвих бобах і горіхах, а також у складі лікарських засобів та дієтичних добавок.

Цей вітамін відіграє важливу роль у регуляції генів, клітинній сигналізації та реплікації. Він каталізує метаболізм жирних кислот, глюкози та амінокислот.

Недостатність біотину в організмі корелює з такими симптомами, як витончення волосся, лускатий висип навколо очей, носа, рота та промежини, ламкість нігтів, атаксія, судоми, депресія, млявість та парестезія тощо.

  • Фолієва кислота (Вітамін B9, фолат) міститься в багатьох продуктах харчування, серед яких найбільше — у темно-зелених листових овочах, горіхах, бобах, молочних продуктах, м’ясі, птиці та зернових.

Фолієва кислота має вирішальне значення для синтезу нуклеїнових кислот і кровотворення.

А її дефіцит, що здебільшого може бути пов’язаний з неправильним харчуванням, алкоголізмом чи розладами мальабсорбції, може призвести до розвитку мегалобластної анемії. Пацієнти з дефіцитом фолату можуть скаржитися на слабкість, стомлюваність, погану концентрацію, дратівливість, головний біль і серцебиття, виразки в ротовій порожнині та зміни шкіри, волосся та нігтів. Низький рівень фолієвої кислоти у матері під час вагітності підвищує ймовірність вроджених вад розвитку, зокрема вади нервової трубки плода та вроджених вад серця, на додаток до маленької маси тіла при народженні, передчасних пологів і затримки росту.

  • Вітамін В12 (кобаламін, ціанокобаламін, метилкобаламін) — це один з важливих елементів, потрібних для виробництва еритроцитів, підтримки неврологічних функцій та синтезу мієліну. Він міститься в продуктах тваринного походження та збагачених ним продуктах.

Вітамін В12 виконує низку функцій в організмі. Зокрема, він служить кофактором у синтезі ДНК і РНК, а також бере участь у синтезі та метаболізмі гормонів, білків і ліпідів.

Дефіцит вітаміну В12 може проявлятися у вигляді розвитку анемії, втоми, низького апетиту та нейропсихічних симптомів. Якщо його не лікувати, можуть розвинутися нервово-психічні захворювання та незворотні неврологічні порушення.

Найбільш схильними до дефіциту кобаламіну є особи похилого віку, пацієнти з перніціозною анемією, вагітні та жінки, які годують грудьми, особи з розладами шлунково-кишкового тракту та вегетаріанці (Hanna M. et al., 2022).

Про деякі особливості застосування вітамінів групи В: у фокусі функції В9 та В12.

Варто зазначити, що вітаміни групи В — B1, B2, В3, B5, В6, B7, B9 та B12 можуть взаємодіяти між собою, тому інколи просто купити вітамінно-мінеральний комплекс та приймати його без призначення не матиме бажаного ефекту для організму.

  • Наприклад, надмірна кількість фолієвої кислоти може приховувати таке порушення, як недостатність в організмі вітаміну В12, що часто буває у випадку, коли людина їсть багато овочів і не вживає м’яса (наприклад вегани). Фолат робить вітамін В12 практично невидимим, що потім відображається в неправильних результатах лабораторних обстежень і, відповідно, неправильному лікуванні. Щоб зрозуміти, чому так відбувається, слід згадати, що фолієва кислота та кобаламін залучені в той самий метаболічний шлях, але це не значить, що для організму вітамін В12 не потрібен (Fardous A.M. et al., 2023).

Як бачимо, вітаміни, які об’єднані в одній групі В, попри свою структурну та деяку функціональну схожість, можуть мати й певні відмінності. Але варто наголосити, що безконтрольний прийом будь-яких вітамінів, зокрема В-комплексу, попри свою потенційну користь може зашкодити організму. Тому, щоб даремно не гадати, наприклад, вітамін В6 чи В12 краще купити за наявності припущень щодо наявності вітамінодефіциту для уточнення остаточного діагнозу та призначення правильного препарату потрібно звернутися по допомогу до лікаря.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

1Адаптовано з Наказу від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» (Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії)

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті