Поновлення документальних перевірок: чого очікувати?

Нещодавно Асоціацією «Оператори ринку медичних виробів» AMOMD^® (Асоціація AMOMD^®) проведено навчальний захід-дискусію з регулятором щодо зняття мораторію на податкові та митні перевірки. У дискусії взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Державної митної служби України (ДМС). Основними доповідачами та модераторами заходу виступили Павло Харчик, президент Асоціації AMOMD^®, та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор Асоціації AMOMD^®. Під час заходу обговорювалися аудит Рахункової палати України (РПУ) щодо ефективності планування та результативності контролю за нарахуванням надходжень податку на додану вартість (ПДВ) по операціях з постачання / ввезення в Україну лікарських засобів і медичних виробів; зняття мораторію на податкові / митні перевірки, особливості їх проведення у воєнний час та ін.

АУДИТ РПУ

Про результати аудиту та його наслідки для фармацевтичного ринку розповіли Павло Харчик та Дар’я Бондаренко, які зазначили, що аудит охоплює часовий період з липня по грудень 2023 р. Мета проведення аудиту — встановлення фактичного стану та оцінка виконання державними органами повноважень щодо забезпечення планування та контро­лю за повнотою нарахувань до державного бюджету ПДВ по операціях з постачання та ввезення лікарських засобів та медичних виробів. Також його метою стала й оцінка соціально-економічних наслідків запровадження зниженої ставки ПДВ при оподаткуванні таких операцій, а також тимчасових пільг щодо звільнення від оподаткування ПДВ окремих операцій з постачання та ввезення ліків і медичних виробів відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ).

Звіт про аудит та рішення про його розгляд РПУ затверджені 19 грудня 2023 р. Державним органам були надані рекомендації щодо усунення виявлених аудитом недоліків. Наслідком цього стало запровадження цими органами окремого плану виконання рекомендацій РПУ. Так, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) затвердила відповідний План заходів, який складається з 6 пунктів. Зокрема, стосовно долучення до участі в розробці проєкту постанови КМУ щодо відновлення Держлікслужбою проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового нагляду. Наразі відновлено лише позапланові перевірки, але до кінця 2024 р. очікується відновлення й планових перевірок.

Аудитом наведено фактори підвищення цін, але при цьому РПУ не зобов’язує і не рекомендує переглядати підходи до ціноутворення на ринку медичних виробів та лікарських засобів. Разом з тим, за інформацією Асоціації AMOMD®, питання ціноутворення досить часто виникає в полі зору регулятора, і мова йде не про товари, закуплені в межах бюджетних закупівель, але в цілому на фармринку.

РПУ акцентує увагу на тому, що вартість ліків є досить високою і для кожного 5-го домогосподарства вони є недоступними. РПУ зазначає, що протягом 2021–2022 р. і 9 міс 2023 р. до державного бюджету надійшло 16,1 млрд грн з ПДВ по операціях із ввезення ліків та медичних виробів.

Аудитом теж встановлено певні ризики щодо виробництва й обігу фальсифікованих, неякісних, прострочених ліків та медичних виробів, а також неправомірного застосування платниками податків податкових пільг із ПДВ, спричинені нездійсненням Державною податковою службою України (ДПС), ДМС та Держлікслужбою належного контролю за справлянням, повнотою та своєчасністю надходжень до державного бюджету ПДВ по операціях із постачання та ввезення ліків і медичних виробів.

Аудитом РПУ вказано на наявність провальної комунікації між ДМС та ДПУ з обміну інформацією. Тому надано рекомендації щодо вжиття заходів із покращення такої комунікації та обміну інформацією з метою посилення контролю за постачанням та ввезенням ліків і медичних виробів.

Протягом 2022–2023 р. ДМС здійснювався аналіз електронних копій митних декларацій та інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, а також інформації, яку отримано, зокрема, і від уповноважених органів іноземних держав. Так, з квітня 2022 до вересня 2023 р. виявлено 1966 суб’єктів господарювання, які здійснили 2486 порушень законодавства України, через що до бюджету не надійшло близько 1,3 млрд грн митних платежів.

Згідно з аудитом, у в 2022 р. кількість осіб, які здійснювали ввезення ліків та медичних виробів в Україну зменшилася на 20,4% порівняно з 2021 р. Також на 20,9% зменшилася кількість осіб, які сплачували ПДВ при імпорті, але при цьому на 3,7% збільшилася кількість осіб, які не сплачували ПДВ. Митними органами під час здійснення заходів митного контролю операцій з ввезення лікарських засобів та медичних виробів протягом періоду, що досліджувався РПУ, виявлено 9023 випадків порушень вимог законодавства, основне з яких — заниження митної вартості ввезеного товару. За підсумками вибіркових перевірок митних декларацій встановлено 38 випадків необґрунтованого застосування 7% ставки ПДВ.

Питання щодо використання такої ставки ПДВ залежить від механізму їх легалізації на ринку. Так, 7% ставка ПДВ застосовується до медичних виробів, які відповідають вимогам технічних регламентів, тобто проведена оцінка відповідності, або якщо мова йде про медичний виріб І класу, то на нього має бути складена декларація про відповідність.

Для того щоб у ДМС не виникало питань щодо митної вартості, в оператора ринку має бути прямий контракт без залучення третіх сторін, це має бути стабільний імпорт, і митна вартість має бути в рамках конкурентних товарів.

Слід зауважити, що медичні вироби реалізуються за законодавством, яке діяло в момент його реалізації. Наприклад, на час карантину, зумовленого пандемією COVID-19, було ухвалено постанову КМУ від 20.03.2020 р. № 224, якою затверджувався перелік ліків та медичних виробів, операції з ввезення та постачання яких звільнялися від ПДВ. Її було скасовано 1 липня 2023 р. у зв’язку із завершенням карантину. Однак, якщо медичні вироби не були реалізовані до скасування постанови № 224, тоді ці вироби вже мають реалізовуватися з ПДВ.

МИТНІ ПЕРЕВІРКИ

З 16 травня Законом України від 20.03.2024 р. № 3613 поновлено проведення документальних перевірок, зустрічних звірок, розпочатих та не завершених до 24 лютого 2022 р., а з 1 травня поновлено документальні перевірки в цілому, але за наявності безпечних умов для їх проведення. Зокрема, безпечного відбору проб та/або зразків товарів (у разі проведення документальних виїзних перевірок), безпечного доступу, допуску до виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємства, що перевіряється (у разі проведення документальних виїзних перевірок) та ін.

Водночас мораторій на проведення документальних перевірок з 1 травня 2024 р. залишатиметься чинним щодо платників податків:

• з питань ввезення ними на митну територію України товарів, визнаних гуманітарною допомогою;
• місцезнаходженням яких станом на дату початку є територія бойових дій, тимчасово окуповані території (до дати проведення державної реєстрації зміни місце­знаходження) та ін.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309.

Поквартальні плани-графіки перевірок наразі готуються та оприлюднюються на вебсайті ДМС. Зокрема, до них можуть бути включені підприємства:

• які оформили митні декларації зі звільненням від сплати митних платежів, використанням пільг, розстроченням сплати митних платежів;
• щодо яких у митного органу наявна інформація про декларування складових митної вартості не в повному обсязі;
• щодо яких у митного органу наявна інформація про порушення правил класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності і т.ін.

На підставі цих критеріїв ДМС складатиме план-графік виїзних документальних перевірок на 2024 р. 14 червня ДМС оприлюднила такий план-графік на ІІІ кв. 2024 р.

Ірина Шевчук, провідний спеціаліст Департаменту митного аудиту ДМС, повідомила, що в план включено 26 підприємств, щодо яких в ДМС є відомості, які свідчать про можливі порушення. До таких відомостей належить інформація, отримана від суміжних органів, у тому числі іноземних.

Законом № 3613 внесено зміни й в Митний кодекс України, згідно з якими тепер невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення постмитного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено і т.ін.

На сьогодні митні органи здійснюють пілотний проєкт з реалізації вимог ст. 337¹, яким передбачено проведення пост­митного контролю. Згідно з визначенням, це захід, який немає прямих наслідків для суб’єкта господарювання, але який допомагає митним органам відібрати підприємство для проведення виїзних / невиїзних документальних перевірок. Під час постмитного контролю ДМС аналізує митні декларації, що оформлювалися за останні 30 днів, і має право направити декларанту запит про надання додаткових документів. Якщо документи надаються, то ДМС їх аналізує і направляє відповідь про проведення постмитного контролю, в яких зазначаються зауваження, рекомендації, або без таких.

Стосовно забезпечення безпеки проведення документальних перевірок І. Шевчук зауважила, що перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з відсутністю безпечних умов для їх проведення, зупиняються за рішенням керівника митного органу до відновлення безпечних умов та/або усунення перешкод для їх проведення. На період до відновлення безпечних умов та/або усунення перешкод для їх проведення зупиняється перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Рішенням керівника митного органу про зупинку документальної перевірки може бути ухвалено у тому числі й за вмотивованою заявою платника податків. Заява має містити докази неможливості надання або відсутності документів чи можливості доступу до виробничих приміщень або їх розкрадання, руйнування. Це можна зробити шляхом надання актів інвентаризації, документів або актів підтвердження знищення або руйнування у зв’язку з обставинами непереборної сили.

До 1 липня митні органи мали завершити ті перевірки, що розпочаті до 24 лютого 2022 р.

Стосовно часових рамок, які перевірятимуться, І. Шевчук зазначила, що, згідно із ст. 102 ПКУ, строк позивної давності становить 3 роки (1095 днів), але при цьому строки позивної давності подовжуються на строк неможливості проведення контролюючими органами документальних перевірок. Таким чином, оскільки перевірки не здійснювалися майже 2,5 року, то з моменту відновлення перевірок (16 травня 2024 р.) під строк позивної давності підпадає період початку 2019 р., відповідно, перевірки проводитимуться з того періоду.

Дмитро Данильченко, радник ДМС 3-го рангу, звернув увагу, що з 1 липня 2024 р. набуло чинності положення ст. 201³ Кримінального кодексу України щодо контрабанди товарів. Так, вводиться поняття «товарна контрабанда», а оскільки медичні вироби є товаром, то на них теж поширюється дія цього положення. Основними способами контрабанди є приховування товару, надання одним товарам вигляду іншого товару (наприклад недекларування свого найменування), надання митним органам документів, що містять неправдиві відомості. За порушення вимог цієї статті передбачене покарання у вигляді штрафу, розмір якого залежить від загальної вартості предметів конт­рабанди. При цьому щоб товар попав під дію вказаної статті, його вартість має перевищувати 85 тис. грн.

ОСНОВНІ ПОМИЛКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ ПІД ЧАС МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ

Д. Данильченко зазначив, що типовою помилкою є незавершена процедура легалізації медичного виробу І класу, коли оператор ринку подає в ДМС декларацію про відповідність і в митній декларації вказує ставку ПДВ 7%. Однак процедура внесення відомостей про виріб у Реєстр осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, не була завершена. Відповідно, на момент подання митної декларації оператор ринку не відповідав вимогам встановлення для отримання 7% ставки ПДВ.

ФАЛЬСИФІКАТ

П. Харчик та Д. Бондаренко нагадали, що вже кілька років триває розробка законопроєкту «Про медичні вироби», одним із норм якого є імплементація положень Конвенції «MEDICRIME» щодо криміналізації фальсифікації медичних виробів. Однак, на думку Асоціації AMOMD^®, текст визначення поняття фальсифікованого медичного виробу не повною мірою охоплює це поняття. На переконання Асоціації AMOMD^®, визначення поняття «фальсифікований медичний виріб» має містити чіткі критерії, коли медичний виріб вважається фальсифікованим. Це дозволить уникнути можливих зловживань з боку правоохоронних органів.

Проте законопроєктом не визначається міра покарання за фальсифікацію медичних виробів.

Тетяна Пазерська, головний спеціаліст відділу з питань медичних виробів, косметичних засобів та реєстрації лікарських, дезінфекційних засобів Фармацевтичного управління МОЗ України, зауважила, що вищезгаданим законопроєктом неможливо внести зміни до Кримінального кодексу, його ухвалення є лише першим кроком до запровадження кримінальної відповідальності, яку потім буде внесено окремим законопроєктом до Кримінального кодексу.

Тобто, за логікою регулятора, спочатку слід визначити, що таке «фальсифіковані медичні вироби» і передбачити фактичну відповідальність, і на підставі цього потім вносити зміни до Кримінального кодексу.

ДОНАРАХУВАННЯ ПДВ

Т. Пазерська повідомила, що оскільки розпочалися поза­планові перевірки, МОЗ надало доручення перевірити осіб, відповідальних за введення в обіг марлевої продукції. Зокрема, наразі проводяться перевірки відрізів марлевих нестерильних, бо там були зафіксовані певні порушення. Адже якщо з метою застосування за призначенням виріб потребує подальшого приведення у відповідність (наприклад нарізання, стерилізація), то це вже не виріб, а сировина.

У зв’язку з цим операторам ринку слід звернути увагу, чи можливо використати виріб так, як це визначено виробником в інструкції або на етикетці, без проведення додаткових операцій, або ж зробити так, щоб ці операції були пере­дані особі, якій вони постачаються. Тим самим вони підпадатимуть під визначення медичного виробу, і операції з ввезення та постачання оподатковуватимуться за ставкою 7%. В іншому разі ставка буде 20%.

НОВІ РЕГЛАМЕНТИ

Т. Пазерська висловила сподівання, що нові технічні регламенти на основі регламентів Європейського парламенту і Ради 2017/745 «Про медичні вироби» та 2017/746 «Про медичні вироби для діагностики in vitro» будуть ухвалені в IV кв. 2024 р. Також вона сподівається на запровадження значного перехідного періоду для їх застосування — 5–10 років. Адже європейські партнери застерігають від їх швидкого впровадження, аби не створити колапсу на ринку.

МОЗ також непокоїть, що в ЄС акредитація органу з оцінки відповідності не є обов’язковою, на відміну від України, де це передбачено Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». В ЄС діє спеціальна комісія, яка оцінює і надає дозвіл на діяльність органам з оцінки відповідності. В Україні ж процедура отримання акредитації органів з оцінки відповідності складна, бо задіяні Агентство з акредитації, МОЗ та Міністерство економіки.

Окрім цього, Т. Пазерська повідомила, що національний класифікатор НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів», який є добровільним до застосування, буде замінено на номенклатуру медичних виробів, що буде аналогічною Міжнародній номенклатурі медичних виробів (Global Medical Device Nomenclature — GMDN). Тому після ухвалення нових регламентів ця номенклатура вже буде готова для реалізації нового технічного регулювання.

ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ

Д. Бондаренко повідомила, що 13 березня в Парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (реєстр. № 11084). Редакцією до першого читання, зокрема, передбачається запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану. До цього переліку щоквартально включатимуться юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема вимоги до рівня сплати податків, нарахування заробітної плати тощо). Вони отримуватимуть такі переваги:

• мораторій на документальні перевірки, крім деяких їх видів;
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування до 5 календарних днів;
• подання запиту і отримання протягом 5 днів відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення цих ризиків та ін.

Закон передано на підпис Президенту наприкінці червня 2024 р.

ЗУСТРІЧНІ ЗВІРКИ ТА ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ

Віталій Ковбаса, керівник юридичного департаменту MIASPHERA, адвокат, зазначив, що одним із видів документальної перевірки є зустрічні звірки. Вони можливі у випадках, коли в контрагентів суб’єкта господарювання проводяться документальні перевірки, і до суб’єкта господарювання звертаються із запитом про звірку з даними контрагента. Доповідач порекомендував надавати відповіді на запити максимально чітко та в повному обсязі, в іншому разі суб’єкт господарювання підпадатиме під проведення виїзної чи невиїзної перевірки.

Також підставою для проведення позапланової виїзної перевірки може бути здійснення перевірки матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і якщо було виявлено невідповідність висновків акта перевірки. Однак така перевірка проводитиметься за умови, якщо стосовно посадових осіб митного органу, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або кримінальне провадження.

Проведення позапланової виїзної перевірки можливе у випадку, коли під час митного оформлення суб’єкту господарювання виноситься акт порушення, з яким він не згодний і подає заперечення до цього акта або скаргу із зазначенням необхідності проведення повної перевірки.

Мораторій на податкові перевірки діє до 1 грудня 2024 р. для платників податку І та ІІ групи, а також тих, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або територіях, де ведуться бойові дії. Для всіх інших проводитимуться документальні планові / позапланові перевірки та перевірки щодо сплати єдиного соціального внеску. Це стосується:

• суб’єктів господарювання, що були/є дотичні до реалізації підакцизної продукції, сфери грального бізнесу, фінансових і платіжних послуг;
• нерезидентів, які здійснюють діяльність в Україні через постійні представництва;
• платників податків, які за підсумками 2021 р. відповідають одному з критеріїв, зокрема, рівень сплати податків на прибуток на ≥50% нижчий за рівень сплати по галузі, нарахування та/або виплата заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по галузі у відповідному регіоні та ін.

Під час заходу учасники ознайомилися із судовою практикою в частині оскарження рішень ДПС та ДМС щодо проведених перевірок.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!