Йод у період
вагітності: чому це важливо?
Гормональний баланс у період вагітності відіграє ключову роль у благополуччі як матері, так і плода, що розвивається. Серед безлічі факторів, що впливають на цю рівновагу, одним з основних є функціональність щитоподібної залози. Йод — це життєво необхідний мікроелемент, достатнє споживання якого з їжею має важливе значення для вироблення гормонів щитоподібної залози — тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3), які контролюють усі метаболічні процеси в організмі, важливі для функціонування печінки, нирок, м’язів,головного мозку та центральної нервової системи, і відіграють вирішальну роль у розвитку нервової системи плода й дитини, функції органів і тканин (Hatch-McChesney A., 2022).
Вагітні та жінки, які годують грудьми, мають більшу потребу у йоді, ніж інші дорослі. Зокрема, щоб задовольнити підвищені фізіологічні потреби плода, вироблення гормонів щитоподібної залози у вагітної підвищується на 50%. Відповідно, збільшується добова потреба в йоді. Окрім того, вища швидкість клубочкової фільтрації у період вагітності призводить до зростання ниркової екскреції йоду на 30–50%, яка починається з кінця І триместру і зберігається протягом усієї вагітності (Chittimoju S.B. et al., 2019).
Немовлята, які перебувають на грудному вигодовуванні, теж покладаються на йод, що надходить із жіночого молока, концентрація якого в грудному молоці визначається споживанням йоду матір’ю (Andersson М. et al., 2022).
За достатнього споживання йоду щитоподібна залоза здатна адаптуватися до підвищених потреб в період вагітності та годування грудьми (1). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), середня концентрація йоду в сечі 150–249 мкг/л свідчить про адекватне йодне забезпечення під час вагітності, тоді як значення менше 150 мкг/л вважаються недостатніми.
Норми1 фізіологічних потреб населення в йоді (мкг):
- діти від народження до 6 років — 90;
- діти віком 6 років (учні) — 100;
- діти віком 7–10 років — 120;
- діти віком 11–17 років — 150;
- дорослі чоловіки та жінки — 150;
- вагітні та ті, що годують грудьми — додатково до норми + 200.
Однак у регіонах із дефіцитом йоду, в яких, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), проживає близько третини населення світу, його загальні запаси у вагітних та жінок, які годують грудьми, прогресивно зменшуються з І до ІІІ триместру вагітності навіть у зонах легкого та помірного дефіциту йоду, що позначається на показниках вмісту йоду в сечі (Alexander E.K. et al., 2017).
Дисфункція щитоподібної залози у період вагітності, викликана дефіцитом йоду, може призвести до розвитку низки несприятливих наслідків для вагітних, серед яких гіпотиреоз, зоб, автоімунна патологія щитоподібної залози тощо. Дефіцит тиреоїдних гормонів може серйозно вплинути і на перебіг вагітності, зокрема, на розвиток головного мозку плода під час внутрішньоутробного та постнатального розвитку, спричиняючи затримку дозрівання, інтелектуальний дефіцит та неврологічні порушення (Klubo-Gwiezdzinska J. et al., 2011; Lazarus J., 2016; 2011; Bílek R. et al., 2020; Bernal J., 2022; Singh S. et al., 2023; Joshi J.S. et al., 2024). Навіть легкий або помірний дефіцит йоду у ранньому віці потенційно може погіршити когнітивний розвиток дитини (Zimmermann M.B. et al., 2012).
Тому важливо, щоб жінки репродуктивного віку, які планують вагітність, отримували достатню кількість йоду на ранніх стадіях вагітності для розвитку головного мозку плода, а вагітні та жінки, які годують немовлят грудним молоком, достатньо споживали йод для оптимального розвитку плода та немовляти.
Як профілактувати йододефіцит?
Попри рекомендовані профілактичні заходи, такі як йодування харчової солі, за оцінками ВООЗ, майже 2 млрд людей у всьому світі, серед яких і жінки репродуктивного віку, продовжують залишатися в зоні ризику розвитку йододефіцитних порушень. Зокрема, в Україні йодний статус залишається другим найнижчим у регіоні ЮНІСЕФ (United Nations Children’s Fund — UNICEF) Європи та Центральної Азії, а споживання йодованої солі залишається найнижчим серед країн регіону2. Варто відзначити, що хоча йододефіцит у період вагітності та грудного вигодовування є важливою глобальною проблемою, їй можна запобігти (Andersson M. et al., 2021). Так, особливим групам населення з підвищеною потребою в йоді, до яких належать вагітні та жінки, які годують грудьми, рекомендованою є індивідуальна йодна профілактика, що передбачає профілактичний прийом точно дозованих препаратів, що забезпечують фізіологічну щоденну норму йоду (Spina V. et al., 2023).
ВООЗ рекомендує споживати йод у дозі 150 мкг на добу дітям віком старше 12 років та дорослим, та по 250 мкг на день — вагітним і жінкам, які годують грудьми.
Варто наголосити на необхідності прийому профілактичної дози йоду ще під час планування вагітності, щоб запобігти дефіциту йоду при її настанні і в І триместрі — найважливішому періоді для формування головного мозку плода, коли потреба в тиреоїдних гормонах найвища.
Якщо йод, то ЙОДОМАРИН®
Як відомо, понад 90% неорганічного йоду засвоюється організмом у вигляді йодиду калію (Winder M. et al., 2022).
Зокрема, Американська асоціація щитоподібної залози (American Thyroid Association — ATA) рекомендує3 всім вагітним та жінкам, які планують вагітність (бажано почати за 3 міс до запланованої вагітності) приймати додатково по 150 мкг йоду у формі йодиду калію.
В Україні, регіоні з низьким йодним статусом2, рекомендується заохочувати вагітних до регулярного вживання йодованої солі, а також за відсутності протипоказань розглянути можливість щоденного перорального прийому препаратів мікроелементів, які містять 200 мкг йоду в формі йодиду калію для забезпечення оптимальної функції щитоподібної залози як до, так і в період вагітності4.
ЙОДОМАРИН® — німецький лікарський засіб (виробник «БЕРЛІН-ХЕМІ АГ»), який містить у своєму складі неорганічний калію йодид та показаний як для профілактики йододефіциту, у тому числі в період вагітності або годування грудьми, так і лікування дифузного еутиреоїдного зоба у дітей, у тому числі у новонароджених, та дорослих осіб молодого віку.
Наразі для потенційної зручності застосування представлені два точні дозування препарату ЙОДОМАРИН®5: ЙОДОМАРИН® 100 (калію йодиду 131 мкг, що еквівалентно йодиду 100 мкг) та ЙОДОМАРИН® 200 (калію йодиду 262 мкг, що еквівалентно йодиду 200 мкг).
У період вагітності та годування грудьми рекомендовано приймати препарат ЙОДОМАРИН® по 200 мкг на добу (1 таблетка по 200 мкг або 2 таблетки по 100 мкг)6.
Після перорального застосування йод у складі ЙОДОМАРИНУ® майже повністю всмоктується у тонкому кишечнику та доволі швидко (протягом 2 год) розподіляється у міжклітинному просторі, накопичуючись переважно у щитоподібній залозі, а також у нирках, шлунку, молочних та слинних залозах6. Ефективність терапевтичної корекції йододефіциту за допомогою препаратів йоду, у тому числі калію йодиду, що є основною складовою лікарського засобу ЙОДОМАРИН®, підтверджена в ході низки клінічних досліджень. Зокрема, визначено, що прийом йоду вагітними з помірним дефіцитом сприяє зменшенню об’єму щитоподібної залози матері та новонародженого та рівня тиреоглобуліну, покращує результати нейророзвитку у дітей із зон легкого та помірного дефіциту йоду (при прийомі йоду на ранніх термінах вагітності) та когнітивні функції у дітей шкільного віку, навіть у регіонах із незначним дефіцитом йоду (Alexander E.K. et al., 2017).
ЙОДОМАРИН® — актуальний вибір, коли починаєш турбуватися про майбутнє покоління!
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим