Чи може боліти голова «на погоду»?

Правда чи міф?

Як показало проведене опитування, майже кожна друга людина стверджує, що вона реагує на зміни погоди. Вони скаржаться на головний біль, у тому числі й мігренозний, підвищену втомлюваність, відчуття виснаження, обмеження фізичної активності тощо (Graw K. et al., 2022). Але чи правда це? Чи великий цей вплив насправді?

Думка про те, що зміна погоди впливає на організм людини, не є надуманою. В атмосфері відбуваються різні фізичні процеси, які впливають не тільки на погоду, а й на організм людини. Ця «біотропія» особливо виражається у разі відступу області високого тиску та наближення низького тиску, переміщення теплих і холодних фронтів та при відступаючій області низького тиску. Це пояснюється зміною таких метеорологічних елементів, як температура, вологість, рух повітря, хмарність, умови освітленості та атмосферний тиск. Найвідчутнішими ці зміни є, коли вони відбуваються швидко й раптово. Різкі метеотрансформації створюють значне навантаження на організм, зокрема кровообіг, нервову систему та опорно-руховий апарат, не даючи можливості організму адаптуватися.

Проте «відчуття» погодних змін є індивідуальною особливістю людини, яка багато в чому залежить від стану здоров’я та наявності таких тригерів, як стрес, недосипання, недоїдання, вживання алкоголю та наркотиків, відсутність належного відпочинку, порушення біологічного циркадного ритму тощо. Крім того, на індивідуальну реакцію впливають кліматичні, сезонні та денні фактори, що залежать від ландшафту. Ці різні компоненти разом із погодними тригерами призводять до складної взаємодії погоди та здоров’я людини (Graw K. et al., 2022).

Що може спровокувати метеочутливість?

З точки зору медицини, не існує такого захворювання чи симптому, як метеочутливість, проте є низка пов’язаних захворювань, тригерами яких можуть бути метеозміни.

Погодні зміни температури, вологості, атмосферного тиску і їх вплив на психофізичне функціонування людини були предметом вивчення ще з часів стародавніх греків. Сучасні дослідження показують, що майже 30% населення світу відчуває певний вид метеопатії. Серед цих осіб жінки, особливо в період менопаузи, більш схильні до метеопатії, ніж чоловіки (Hoxha M. et al., 2023).

Виявлено, що більше відчувають зміни погоди жінки, і у них частіше відзначають патологічні симптоми (особливо при високій вологості повітря). Однак попри те, що чоловіки є менш чутливими загалом порівняно з жінками, вони важче переносять підвищення температури повітря. Більше реагують на погодні зміни люди літнього віку, особливо на низьку температуру повітря та високу вологість (Lee M. et al., 2018).

Більше того, поширеність метеопатії зростає, що пояснюється труднощами, з якими люди стикаються під час адаптації до погодних коливань. Вважається, що причиною цього є сучасний спосіб життя, який характеризується тривалим перебуванням у закритих приміщеннях з кондиціонером, які або надмірно охолоджуються, або нагріваються (Hoxha M. et al., 2023). А зміна температури повітря чинить сильніший вплив на симптоми, ніж вологість. Це можна пояснити гомеостазом. Підтримка постійної температури тіла життєво важлива для виживання людини. Зміни температури навколишнього середовища є стресом, що викликає миттєві реакції в терморегуляції людини (звуження дрібних судин для втрати тепла) (Lee M. et al., 2018).

Метеорологічні змінні, такі як атмосферний тиск, температура, вологість, хмарність, погодні фронти, швидкість вітру, опади та сонячне світло, впливають на здоров’я та пов’язані зі змінами концентрації церебральних нейромедіаторів у головному мозку. Наприклад, у пацієнтів з метеопатією часто відзначають підвищений рівень адренокортикотропного гормону (АКТГ), що виробляється гіпофізом, що призводить до таких симптомів, як пришвидшене серцебиття, посилення тривожності та дратівливість. І, навпаки, ендорфіни, відомі як «гормони щастя», знижуються, знижуючи больовий поріг (Hoxha M. et al., 2023).

Коли атмосферний тиск знижується, підвищення тиску в запалених тканинах посилює загальний біль і синусний головний біль. Люди, які надзвичайно чутливі до погоди, відчувають зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, розлади шлунка, утруднене дихання, депресію (психічну та фізичну), оніміння, тривогу, дратівливість, головний біль, порушення сну, підвищену вразливість до болю в суглобах, м’язах, біль у голові, шиї та плечах, запаморочення, хронічний біль, бажання залишатися в приміщенні. Висока вологість (>70%) і температура >30 °C можуть призвести до посиленого потовиділення та втрати рідини, коли тіло намагається охолонути. Усе більше доказів вказує на те, що метеопатія може впливати на психічне здоров’я, призводячи до агресивної поведінки, деп­ресії, розладів сну, страху та самогубства. Інтенсивність метеопатії корелює з рівнем депресії (r=0,253; р<0,01). Пацієнти з головним болем, швидше за все, відчуватимуть вищу інтенсивність і кількісні рівні метеопатії. Крім того, метеопатія була пов’язана з ендокринологічними та нейрофізіологічними змінами й соціальними та емоційними аспектами життя пацієнтів. Виявлено більш високий рівень госпіталізації осіб зі специфічними психіатричними розладами, пов’язаними з певними сезонами та конкретними погодними параметрами. Зміни погоди можуть призвести до збільшення кровотечі в артропатичних суглобах у пацієнтів з гемофілією, ризик виникнення гіпертонічного кризу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією влітку був вищим (Hoxha M. et al., 2023).

Загалом зміни погоди пов’язані з більш високою частотою нападів головного болю при мігрені (Yang A.C. et al., 2015), болю в суглобах, втомлюваністю, загостреннями екземи, збільшенням вираженості менструального болю, погіршенням настрою тощо (у обох статей) (Lee M. et al., 2018).

Так, вища температура навколишнього середовища підвищує ризик розвитку головного болю, пов’язаного з мігренню, а зниження атмосферного тиску підвищує ризик немігренозного головного болю (Mukamal K.J. et al., 2009). Навіть фіксується збільшення обсягів продажу лікарських засобів від головного болю при зниженні атмосферного тиску та збільшенні вологості (Ozeki K. et al., 2015). Низька температура, високий атмосферний тиск і висока вологість істотно корелюють з болем при ревматоїдному артриті (Strusberg I. et al., 2002).

Про погоду та мігрень

Зміна погоди може посилити наявний головний біль, особ­ливо у пацієнтів з мігренню.

Мігрень — неврологічна патологія, що проявляється періодичними нападами пульсуючого, частіше однобічного головного болю значної інтенсивності, що може супроводжуватися нудотою та підвищеною чутливістю до світла та звуків. За даними статистики, цю патологію виявляють у 15% населення в усьому світі, переважно у людей віком 30–40 років (Eigenbrodt A.K. et al., 2021) з більшою поширеністю серед жінок (Pavlovic J.M. et al., 2017), та у близько 7% дітей шкільного віку (Ashina M., 2020).

Існує багато факторів погоди, які, як повідомляється, впливають на мігрень, такі як барометричний тиск, вологість, температура та пори року (Denney D.E. et al., 2024). Зокрема, погодний дисбаланс може спричинити дисбаланс хімічних речовин у головного мозку, таких як серотонін, що провокують розвиток мігрені (Elser H. et al., 2024). У дослідженнях доведено, що більше випадків мігрені відзначають під впливом літнього тривалішого сонячного випромінювання (Tekatas A. et al., 2013), при підвищенні вологості (Elcik C. et al., 2017), під час зниження атмосферного тиску повітря (Okuma H. et al., 2015), у вітряні дні (Cooke L.J. et al., 2000). У цілому зміни погоди, особливо в регіонах з великими коливаннями, можуть істотно впливати на ймовірність нападів мігрені (Denney D.E. et al., 2024).

Проте головний мігренозний біль терпіти не потрібно і небезпечно. Доцільне рішення — своєчасна раціональна фармакотерапія. На жаль, повністю вилікувати пацієнта з міг­ренню неможливо, але є сучасні дієві засоби, які допомагають її контролювати і не допускати нових спалахів хвороби.

При виборі фармакотерапії мігрені слід орієнтуватися на тяжкість болю та прояви хвороби: пацієнтам рекомендують анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), триптани, алкалоїди ріжків, протинудотні засоби. Для купірування різних проявів патології слід надати перевагу комбінованим лікарським засобам (Demaagd G., 2008).

Зміцнення імунної системи — один із основних способів попередити розвиток розладів, пов’язаних зі зміною погоди, зокрема, й мігрені.

Люди-«метеопати» повинні постійно слідкувати за прогнозом погоди та готувати свій організм до можливих патологічних загострень, у тому числі контролюючи свій раціон. Наприклад, чай з ромашки і цитрусових може знизити напругу, а чай з валеріани — зменшити безсоння, екстракт насіння гуарани — покращити когнітивні функції та знизити тривогу, а екстракт сибірського женьшеню — сприяти підвищенню адаптогенних можливостей організму (Hoxha M. et al., 2023).

Для профілактики мігренозних нападів доцільними також є застосування когнітивної поведінкової терапії та забезпечення здорового способу життя (Kitson J., 2021), акупунктура, імпульсна магнітна терапія, фотостимуляція та лікувальна фізкультура (Demaagd G., 2008).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!