Що варто знати фармацевту про парацетамол?

Загалом про парацетамол та від чого він рекомендований

Парацетамол (N-(4-гідроксифеніл) ацетамід) (рисунок²) є одним із широко застосовуваних безрецептурних анальгетичних жарознижувальних препаратів у світі (міжнародна назва — ацетамінофен) (Ayoub S.S., 2021).

Рисунок. Структурна формула парацетамолу²

Парацетамол, як зазначено в інструкціях³ для медичного застосування лікарських засобів, що його містять, показаний при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (головному болю, включаючи мігрень та головний біль напруження, болю у спині, ревматичному болю, болю у м’язах, періодичному болю у жінок, невралгії, зубному болю), а також він може застосовуватися для зменшення вираженості симптомів застуди та грипу, зокрема, при підвищенні температури тіла та ломоті. Виражена анальгезивна та жарознижувальна, а також незначна протизапальна дія цієї хімічної сполуки зумовлена пригніченням синтезу простагландинів та переважним впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

Яку форму випуску парацетамолу обрати?

Сьогодні на ринку представлені різні форми випуску³ препаратів на основі парацетамолу. Зокрема, придбати цей засіб можна у формі безрецептурних таблеток, капсул, сиропів, суспензій, супозиторіїв та інфузійних розчинів (за рецептом лікаря) (Gerriets V. et al., 2024).

Значна різноманітність форм випуску у поєднанні з широким діапазоном показань дає можливість застосовувати парацетамол для лікування низки захворювань у належних дозуваннях, починаючи приблизно з 3 міс життя³, чого не завжди можна досягти за допомогою інших антипіретиків.

Варто зауважити, що пероральні форми парацетамолу швидко та ефективно всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту, досягаючи максимальної концентрації в плазмі крові протягом 30–60 хв, на відміну від більш повільного ректального введення, при якому пікові концентрації у плазмі крові препарату досягаються протягом 2–3 год. Проте ректальні форми доцільніше рекомендувати з метою обходу метаболізму першого проходження, особливо у пацієнтів без свідомості та дітей. Цей спосіб введення менше подразнює шлунок порівняно з пероральним застосуванням та забезпечує повніше всмоктування завдяки значному судинному постачанню в прямій кишці (всмоктування у верхньому відділі прямої кишки спрямовує надходження лікарського засобу до портального кровообігу через верхню гемороїдальну вену, а нижнє ректальне всмоктування — до прямого потрапляння в системний кровотік) (Gerriets V. et al., 2024).

Спосіб застосування та режим дозування³

При відпуску парацетамолу фармацевт має наголосити на дотриманні режиму застосування та правильності дозування.

Зазвичай застосування анальгетиків-антипіретиків, зокрема парацетамолу, розпочинають при підвищенні температури тіла вище 38 °С. Рекомендовано застосовувати найнижчу дозу парацетамолу, необхідну для досягнення мети лікування, а максимальний термін самолікування не повинен перевищувати 3 дні.

• Дорослим та дітям віком від 12 років парацетамол показаний у формі таблеток або капсул з дозуванням від 325 до 1000 мг на прийом до 4 разів на добу (через 4–6 год) у разі необхідності (не більше 3900 мг на добу).

Застосування парацетамолу для лікування у дітей має здійснюватися під контролем лікаря з особливою обережністю у дітей віком до 1 року, дотримуючись режиму дозування відповідно до маси тіла та обравши лікарську форму відповідно до віку дитини. Максимальна добова доза парацетамолу не повинна перевищувати 60 мг/кг маси тіла (перед застосуванням препарату дитину необхідно зважити).

• Для дітей раннього віку, у тому числі немовлят, більш прийнятним є застосування парацетамолу у формі супозиторіїв (свічок) (за наявності діареї супозиторії не застосовують), перед введенням яких необхідно очистити кишечник за допомогою клізми.

Для дітей передбачається ректальне введення супозиторіїв з парацетамолом у дозі 80 мг, 170 мг, або 330 мг, яке повторюють за необхідності — 3–4 супозиторії на добу з інтервалом не менше 6 год, не перевищуючи при цьому добової дози — 60 мг/кг маси тіла.

Зокрема, супозиторії, що містять 80 мг парацетамолу, застосовують у дітей віком близько 3–4 міс, коли маса тіла дитини становить 4–6 кг, супозиторії по 170 мг парацетамолу — у дітей віком від 6 міс до 2 років, коли маса тіла становить в середньому 8–12 кг, а супозиторії по 330 мг парацетамолу — у дітей віком близько 4–9 років, коли маса тіла дитини становить в середньому 15–24 кг.

Варто зазначити, що супозиторії не підлягають поділу для отримання необхідного дозування. Тому якщо при проведенні розрахунків добової дози відповідно до маси тіла дитини необхідна разова доза є нижчою, ніж та, що міститься в 1 супозиторії, то після консультації з лікарем рекомендується застосовувати інші лікарські форми парацетамолу (наприклад оральні розчини).

Через ризик місцевої токсичності не рекомендується застосування супозиторіїв більше 4 разів на добу, а тривалість лікування при ректальному способі введення має бути якомога меншою.

Сиропи, що містять парацетамол, призначені для перорального застосування у дітей віком від 6 міс до 12 років (доза розраховується залежно від віку та маси тіла). Не варто забувати, що в інструкціях для застосування сиропів на основі парацетамолу зазначається, що після розкриття вони можуть зберігатися не більше 1 міс при температурі 20–25 ^°С.

Таблетки по 200 мг парацетамолу показані дітям віком від 3 років та дорослим, а таблетки та капсули по 500 мг — дітям віком від 6 років та дорослим. Приймати їх варто з великою кількістю рідини через 1–2 год після вживання їжі (прийом одразу після їди призводить до подовження часу всмоктування).

• У дітей віком 6–11 років парацетамол може застосовуватися як у формі таблеток та капсул, так і у формі супозиторіїв або сиропу у належному дозуванні відповідно до маси тіла.

Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) підкреслює важливість запобігання помилкам при дозуванні, особливо під час введення парацетамолу дітям. Важливо, щоб загальна добова доза парацетамолу не перевищувала рекомендований максимум з урахуванням усіх ліків, що його містять.

З метою запобігання розвитку токсичності парацетамолу фармацевтам необхідно наголошувати відвідувачам на максимальній добовій дозі препарату при його відпуску (Gerriets V. et al., 2024).

Парацетамол у період вагітності та інші особливі випадки

За даними Американського коледжу акушерів і гінекологів, парацетамол є безпечним та підходить для застосування як у вагітних, так і матерів, які годують грудьми, з метою знеболення та зниження температури тіла.

Зокрема, попри те, що парацетамол може долати плацентарний бар’єр, немає доказів збільшення вираженості тератогенних ефектів при застосуванні парацетамолу у рекомендованих дозах у період вагітності, а рівні препарату, виявлені в грудному молоці, значно нижчі, ніж типові рекомендовані дози для немовлят (Gerriets V. et al., 2024).

Проте як і при застосуванні інших лікарських засобів, перед прийомом парацетамолу в період вагітності та годування грудьми слід проконсультуватися з лікарем³.

Щодо людей похилого віку Американське геріатричне товариство рекомендує застосовувати парацетамол у дозі 325–500 мг кожні 4 год або 500–1000 мг кожні 6 год, з максимальною добовою дозою 4000 мг.

Для осіб із порушенням функції печінки або зловживанням алкоголем в анамнезі рекомендовано знизити максимальну дозу на 50–75% (Gerriets V. et al., 2024).

Слід пам’ятати, що при ігноруванні рекомендацій та застосуванні парацетамолу в надмірній кількості існує підвищений ризик отруєння ним, зокрема у пацієнтів літнього віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки, хронічним алкоголізмом та хронічним недоїданням³.

Єдиним схваленим антидотом при передозуванні парацетамолу є N -ацетилцистеїн (Gerriets V. et al., 2024).

Поширені побічні ефекти, пов’язані з пероральним або ректальним введенням парцетамолу, можуть включати шкірний висип, реакції гіперчутливості, нефротоксичність, а також гематологічні порушення, такі як анемія, лейкопенія, нейтропенія та панцитопенія. Крім того, це може спричинити метаболічний та електролітний дисбаланс, який може виявлятися у вигляді зниження рівня бікарбонату в сироватці крові, концентрації натрію та кальцію, гіперамоніємії, гіперхлоремії, гіперурикемії, підвищення рівня глюкози в сироватці крові, білірубіну та лужної фосфатази. Рідкісні, але серйозні побічні ефекти включають гіперчутливість, анафілактичні реакції, тяжкі та летальні шкірні реакції. До них належать токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз і синдром Стівенса —Джонсона. Крім того, повідомлялося про рідкісні випадки пневмонії внаслідок пошкодження легень, спричиненого прийомом парацетамолу (Gerriets V. et al., 2024).

Чому пітніють після прийому парацетамолу?

Підвищена пітливість після застосування парацетамолу — не побічний ефект, а реакція, яка може бути пов’язана з його жарознижувальною дією. Парацетамол діє переважно на центральну нервову систему, зокрема, на гіпоталамус, де розташований центр терморегуляції. Коли парацетамол знижує температуру тіла, організм починає «розуміти», що він перегрітий, і запускає додаткові механізми охолодження, одним з яких є потовиділення.

Що робити, якщо парацетамол не «збиває» температуру тіла?

У деяких ситуаціях парацетамол виявляється недостатньо ефективним для зниження температури тіла або усунення болю. У таких випадках фармацевт може порадити пацієнту одночасний прийом іншого рекомендованого протоколами¹ лікарського засобу — ібупрофену у відповідних для нього дозах з урахуванням віку та маси тіла. При поєднаному застосуванні ці лікарські засоби діятимуть синергічно: ібупрофен блокує прозапальний фермент циклооксигеназу (ЦОГ)-2 у периферичних тканинах, а парацетамол — у центральній нервовій системі. Крім того, існує різниця у швидкості розвитку та тривалості ефекту зазначених антипіретиків.

Якщо біль або підвищення температури тіла на фоні прийому антипіретиків, зокрема, парацетамолу, триває понад 72 год або з’явилися нові симптоми захворювання, необхідно звернутися по допомогу до медичного закладу.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА» за матеріалами www.drlz.com.ua, www.dec.gov.ua,  www.ncbi.nlm.nih.gov, www.mayoclinic.org 

¹Протоколи фармацевта (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).
²Рисунок адаптовано з Фігура 1 у статті «Design synthesis and crystallization of acetaminophen» (Srabovic М. et al., 2017).
³За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!