Загальна інформація
COVID-19 (Coronavirus Disease-2019) — висококонтагіозна інфекційна хвороба з повітряно-крапельним механізмом передачі, що викликається одним з видів коронавірусу — SARS-CoV-2, характеризується переважним ураженням верхніх дихальних шляхів та симптомами загальної інтоксикації (значним підвищенням температури тіла, кашлем, утрудненим диханням, болем у горлі, закладеністю носа, нездужанням, головним болем, болем у м’язах, втомлюваністю, слабкістю, втратою смаку та нюху), а також може призвести до розвитку атипової пневмонії, тяжкого гострого респіраторного синдрому, септичного шоку та навіть смерті. Заразитися COVID-19 можна від людини, інфікованої вірусом, головним чином, при вдиханні дрібних крапель, які виділяються інфікованим з носа або рота при кашлі, чханні або розмові. Варто зазначити, що вірус SARS-CoV-2, який є збудником COVID-19, постійно мутує, і вже відомо про різні його варіації, такі як «альфа», «бета», «гамма», «дельта» чи «омікрон» (Cascella M. et al., 2023). Зокрема, FLiRT (F456L, V1104L і R346T) — це підштам штаму «омікрон», який наразі «лютує» у світі (Li P. et al., 2024).
Клінічні ознаки респіраторних вірусних інфекцій, спричинених штамами SARS-CoV-2, є доволі схожими з симптомами такої вірусної патології, як грип.
Грип — інфекційне захворювання, що може викликатися циркулюючими РНК-вірусами: вірусу грипу A, B або C, та характеризується появою таких симптомів, як підвищена температура тіла, кашель, подразнення слизової оболонки глотки (фарингіт), риніт, головний біль, біль у м’язах, загальне нездужання; можливі й шлунково-кишкові порушення, такі як діарея, однак без ознак зневоднення. При прогресуванні хвороби можуть відмічати ознаки серцево-дихальної недостатності (задишка, утруднене дихання, кровохаркання чи зафарбоване мокротиння, біль у грудях, артеріальна гіпотензія) та ураження з боку центральної нервової системи (порушення чи втрата свідомості, сонливість чи труднощі пробудження після сну, періодичні чи постійні судоми, різка м’язова слабкість чи параліч)1.
Ускладнення, що розвиваються як внаслідок коронавірусної хвороби, так і грипу, становлять серйозну загрозу для здоров’я і життя людини. До обох інфекцій сприйнятливі люди різного віку, особливо з ослабленим імунітетом. Для того щоб уникнути ускладнень, існує потреба в своєчасній діагностиці та раціональній диференціації лікарем зазначених захворювань, адже кожне з них потребує свого підходу до лікування.
Для чого проводити тестування?
Своєчасна діагностика захворювання — важлива складова «боротьби» з будь-якою патологією, у тому числі й вірусних хвороб, таких як COVID-19 чи грип. У кожному випадку від правильності встановленого діагнозу залежить адекватність лікування. Точна діагностика вірусів потребує лабораторного дослідження клінічних зразків на їх наявність, вірусних антигенів або специфічних антитіл, адже встановлення діагнозу лише на основі клінічної симптоматики в більшості випадків є ненадійним.
Раніше для діагностики вірусних інфекцій здебільшого використовувалися такі методи, як пряме виявлення віріонів, вірусних антигенів або вірусних нуклеїнових кислот у матеріалі пацієнта, виділення вірусу в культивованих клітинах з подальшою ідентифікацією ізоляту та виявлення й вимірювання антитіл у сироватці крові пацієнта (серологія). Проте вони потребували відвідування лабораторії та тривалого часу очікування результатів, що є не досить прийнятним. Адже хвороба не може «чекати», і у більшості випадків терапевтичний прогноз залежить від швидкості надання медичної допомоги. Відкриття імуноферментного аналізу (ІФА) та методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі змінили застарілу парадигму лабораторної діагностики і тепер є методами вибору для широкого спектру показань, у тому числі з метою самодіагностики COVID-19 та грипу (Burrell C.J. et al., 2017).
Який тест та коли?
В якості попередньої скринінгової діагностики вірусних захворювань, у тому числі COVID-19 та грипу, використовуються експрес-тести, які можуть виявляти специфічні антигени або антитіла класу IgM чи IgG, що мають різну діагностичну цінність в різні періоди захворювань.
Доцільність застосування швидких тестів для скринінгової діагностики коронавірусної інфекції описана у Рекомендаціях Європейського Союзу (ЄС)2, Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA)3, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)4 та у Стандартах медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)»5.
Зокрема, тести для виявлення антигенів SARS-CoV-2 та грипу застосовують з метою ранньої попередньої діагностики захворювання в осіб із підозрою на них.
Антигени зазвичай виявляють під час гострої фази інфекції у зразках з верхніх дихальних шляхів після появи перших симптомів респіраторної патології. Згодом вірусне навантаження знижується, а імунна система людини починає виробляти специфічні білки — антитіла IgM (на початку розвитку захворювання), та пізніше — IgG (вказують на перенесену інфекцію або початок одужання пацієнта), тому у цьому випадку доцільним є тестування на антитіла.
Наразі в Україні доступні два способи тестування на антигени до COVID-19: за допомогою методу ПЛР, для якого береться мазок з носа та глотки (використовується для підтвердження діагнозу «COVID-19», за винятком пацієнтів, які відповідають визначенню підозрілого або ймовірного випадку, для яких достатньо проведення експрес-тесту на визначення антигену) та експрес-тестування на антигени (може визначатися в мазку з носоглотки, а також в домашніх експрес-тестах — слині та виділеннях з носа).
Тест ІФА допомагає визначити ознаки інфекції на основі дослідження венозної крові — рівень антитіл IgM (вказують на гостру фазу захворювання) та IgG (з’являються після контакту зі збудником коронавірусної хвороби). За наявності антитіл можна припустити, що людина раніше контактувала з коронавірусом, але це не підтверджує, що вона перехворіла на цю хворобу. Так, як і не гарантує наявності імунітету до всіх штамів вірусу SARS-CoV-2, адже невідомо, яким є рівень антитіл та як довго вони зберігаються в організмі. Тому це не може бути підставою для відмови від вакцинації.
Комбіноване застосування тестів на антиген та антитіла потенційно може сприяти підвищенню ефективності діагностики коронавірусної інфекції.
«FLіRTувати» з хворобою — небезпечно! Якщо ж є сумніви — в нагоді можуть стати експрес-тести. Проте вони не можуть слугувати підставою для будь-яких висновків чи прийому певних лікарських засобів без консультації з лікарем, про що обов’язково має нагадати фармацевт відвідувачу.
за матеріалами moz.gov.ua, http://www.dec.gov.ua,
http://www.who.int, http://www.mayoclinic.org, http://www.thelancet.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим