Терапевтична багатогранність азитроміцину

Колись антибіотики називали «диво-ліками», оскільки вони могли допомогти людям вилікувати низку інфекційних захворювань. Однак з часом численна кількість бактерій змогла подолати створену для них «перешкоду» та продовжує уражувати людство, ставлячи під загрозу основи сучасної медицини (Paul D. et al., 2023). Свого часу Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) класифікувала макроліди як найпріоритетніші, критично важливі протимікробні препарати через можливість їх застосування при низці тяжких інфекційних нозологій (Trott D.J. et al., 2021). Але й вони не стали винятком та почали втрачати свої позиції в «бою» з патогенами, особливо коли відбувся сплеск їх застосування під час пандемії COVID-19. Проте макроліди не відходять в минуле, адже завдяки новим дослідженням визначено, що препарати цієї групи мають значний терапевтичний потенціал, а їх репозиціонування, зокрема відомого представника цієї групи — азитроміцину, ще зможе принести значну користь людям (Paul D. et al., 2023).

Дещо з історії макролідів

У 1970-х роках встановлено, що застосування макролідів є ефективною терапевтичною стратегією  при низці запальних захворювань, у тому числі хламідіозу, малярії та пневмонії (Firth A. et al., 2020).

Макроліди — це клас природних сполук, які складаються з 14-, 15- або 16-членного макроциклічного лактонного кільця, до якого може приєднатися один або кілька дезоксицукрів, відомих своєю посиленою активністю проти низки грампозитивних та грамнегативних бактерій (Paul D. et al., 2023).

50 років застосування макролідів для лікування респіраторних захворювань підтвердили їх здатність зменшувати вираженість глобального запалення. На особливу увагу заслуговує представник цієї фармакологічної групи — азитроміцин за його більш потужну імуномодулюючу дію та меншу кількість побічних ефектів порівняно з іншими макролідами, а також здатність виявляти бактеріостатичну активність проти як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій (Firth A. et al., 2020).

Що таке азитроміцин та чи є аналоги?

Азитроміцин — це представник підгрупи макролідних антибіотиків — азалідів, який зв’язується з субодиницею 50S рибосоми 70S чутливих мікроорганізмів, пригнічуючи РНК-залежний синтез білка, сповільнює ріст і розмноження бактерій, при високих концентраціях можливий бактерицидний ефект¹.

Наразі визначено, що спектр антимікробної дії макролідних антибіотиків, а саме азитроміцину, включає аеробні грампозитивні (Staphylococcus aureus (метицилінчутливий), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливий), Streptococcus pyogenes (групи А)), аеробні грамнегативні (Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida), аеробні грампозитивні бактерії (Streptococcus pneumoniae (з проміжною чутливістю до пеніциліну, пеніцилінрезистентний)), Enterococcus faecalis, стафілококи MRSA, MRSE* (метицилінрезистентний золотистий стафілокок), анаеробні (Clostridium perfringens, Fusobacterium spp. (види), Prevotella spp., Porphyromonas spp.) та інші види бактерії (наприклад Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumonia, Bacteroides fragilis)¹.

Від чого показаний азитроміцин?

З моменту свого відкриття азитроміцин був схвалений до застосування Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) для лікування інфекцій дихальних шляхів, низки сечостатевих та кишкових хвороб, а також малярії (Firth A. et al., 2020).

Наразі ВООЗ називає азитроміцин одним із найбезпечніших препаратів, підтвердженням чому є його застосування при респіраторних захворюваннях у вагітних і дітей, що зумовлює незначну кількість короткострокових побічних ефектів порівняно з іншими антибіотиками (Firth A. et al., 2020).

Завдяки визначеним протизапальним властивостям азитроміцин може застосовуватися для полегшення гіперзапалення та прогресуючої пневмонії. Виявлено, що цей антибіотик зменшує вираженість запалення легень у недоношених немовлят на штучній вентиляції легень та має клінічну перевагу перед стероїдами, застосування яких негативно позначається на розвитку головного мозку малюків. А у пацієнтів з діагнозом муковісцидозу, у яких відзначають хронічне запалення дихальних шляхів, призводить до зниження активності субпопуляцій нейтрофілів (Firth A. et al., 2020). Доведеною є користь від прийому перорального азитроміцину при хронічних респіраторних захворюваннях, пов’язаних із кашлем (Zhou J. et al., 2020).

На вітчизняному ринку антибіотик азитроміцин представлений у наступних формах випуску: капсули та таблетки азитроміцину (по 125 мг, 250 мг, 500 мг, 600 мг, 1000 мг), порошок для оральної суспензії (40 мг/мл, 20 мг/мл, 100 мг/5 мл, 200 мг/5 мл), краплі очні (15 мг/г) та ліофілізат для розчину для інфузій (по 500 мг азитроміцину у флаконі)¹, що дає можливість підібрати належне дозування відповідно до маси тіла та віку при різних патологічних станах¹.

З якого віку можна приймати азитроміцин?

• Таблетовані форми азитроміцину призначають дорослим і дітям з масою тіла більше 45 кг при інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, інфекціях шкіри та м’яких тканин, а також при інфекціях, що передаються статевим шляхом. Дітям та дорослим з масою тіла менше 45 кг рекомендується застосування азитроміцину у формі суспензій¹.
• У показаннях до азитроміцину у формі очних крапель вказано, що вони можуть застосовуватися для місцевої антибактеріальної терапії кон’юнктивітів, спричинених чутливими до цього антибіотику штамами, у дітей з перших днів життя та дорослих¹.
• Показаннями до застосування інфузійного азитроміцину (флакон по 500 мг) є негоспітальна пневмонія та запалення тазових органів у дорослих пацієнтів. Безпека та ефективність внутрішньовенного застосування азитроміцину для лікування інфекцій у дітей не встановлені¹, тому й його не застосовують у цій віковій групі.

Через скільки проявляється дія азитроміцину?

Клінічний успіх макролідів значною мірою зумовлений їх відмінним проникненням у тканини. Зокрема, визначено, що концентрація азитроміцину в макрофагах у тканинах у 5–200 разів вища порівняно з сироваткою крові, що свідчить про нижчу потребу в дозуванні порівняно з іншими класами антибіотиків (Firth A. et al., 2020).

Біодоступність після перорального прийому азитроміцину становить близько 37%. Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 2–3 год після прийому препарату. При внутрішньому прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях показано, що концентрація азитроміцину в тканинах значно вища (в 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами¹.

Репозиціонування азитроміцину: для чого?

Сучасні дослідження показують, що азитроміцин насправді має більш широкий спектр дії та є потенційно ефективним і відносно безпечним засобом невідкладної допомоги при пандеміях. Наприклад, якби він був відкритий раніше, то міг би виявитися ефективним терапевтичним засобом широкого спектра дії під час пандемії іспанського грипу минулого століття, оскільки, як встановлено, він може пригнічувати реплікацію вірусу грипу людини в клітинах альвеолярного епітелію. Окрім того, у дослідженнях азитроміцин продемонстрував противірусну активність як in vitro, так і in vivo на ряді вірусних штамів, включаючи респіраторно-синцитіальний вірус, вірус Ебола, Зіка, вірус грипу H1N1, ентеровірус і риновірус (Firth A. et al., 2020).

Останніми роками лікування бактеріальних інфекцій шкіри вважається серйозною проблемою охорони здоров’я у зв’язку зі зростаючою появою стійких до антибіотиків штамів золотистого стафілококу. Визначено, що включення антибіотиків, а саме азитроміцину, до складу мікроемульсій може стати перспективною стратегією, здатною подолати ряд недоліків місцевого лікування інфекцій, включаючи погане утримання ліків на шкірі (Abruzzo А. еt al., 2022).

Азитроміцин також був застосований як профілактичний засіб у дітей при первинній циліарній дискінезії (Firth A. et al., 2020) та з метою зниження ризику розвитку сепсису або смерті матері (Alan T.N. еt al., 2023).

Попри значні терапевтичні успіхи, азитроміцин обмежений у застосуванні, адже, як і інші антибіотики, призводить до розвитку резистентності патогенів. Проте сподіваємося, що науковцям з часом вдасться знайти розв’язання проблеми антибіотикорезистентності, не втрачаючи такі перспективні препарати, як азитроміцин. А більш детальне вивчення цього макроліду дасть можливість розширити діапазон його застосування (Firth A. et al., 2020).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

¹За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!