У дітей — школа, а у батьків — панічні атаки

Коли епізодів паніки в житті стає забагато

Панічні атаки — це період інтенсивного страху, що може супроводжуватися 4 або більше патологічними симптомами (ростом частоти серцевих скорочень, підвищеним потовиділенням, тремором, відчуттям нестачі повітря, задухою, болем або дискомфортом у грудній клітці, животі, нудотою, запамороченням, нестійкістю, непритомністю, дереалізацією (відчуттям нереальності), деперсоналізацією («відірваністю» від себе), страхом втратити контроль або збожеволіти, померти, парестезіями (онімінням чи поколюванням у кінцівках), ознобом або гарячкою). Панічні атаки можуть траплятися кілька разів на добу або рідко (наприклад кілька нападів на рік).

Не завжди зрозуміло, що викликає панічні атаки, адже не існує конкретного тригера. Зокрема, їх може спричинити тривожність із приводу чогось або проживання складних чи стресових ситуацій, зокрема й тривога, зумовлена проблемами вдома чи у школі, стрес через іспити або стосунки, смерть близької людини, страх, викликаний жорстоким поводженням або зневагою, насильство, булінг тощо.

Панічні атаки можуть носити тимчасовий характер, а можуть бути й проявом розвитку тривожного панічного розладу або розвиватися поряд з іншими розладами тривоги, настрою, психотичними розладами та розладами, пов’язаними із вживанням психоактивних речовин (Cackovic C. et al., 2023).

Про тривожні розлади

Близько 4% усього населення у світі страждає на тривожні розлади, які Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) ставить на 9-те місце серед найбільш пов’язаних зі здоров’ям причин інвалідизації. Відповідно до визначення Діагностичного і статистичного довідника психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders — DSM-5) тривожний розлад — це стан, який охоплює надмірний страх, тривогу та пов’язані з ними поведінкові порушення.

Майже кожен іноді може відчувати тривогу, але особи з тривожними розладами часто відчувають значно виражений страх та надмірне занепокоєння. Ці відчуття зазвичай супроводжуються фізичною напругою та іншими поведінковими й когнітивними симптомами. Їх складно контролювати, вони викликають значний дискомфорт і можуть тривати досить довго в разі відсутності раціонального терапевтичного втручання. Тривожні розлади заважають повсякденній діяльності та можуть погіршити якість життя людини.

До групи тривожних розладів належать тривога розлуки, вибірковий мутизм, специфічні фобії, соціальний та генералізований тривожний розлад, агорафобія та панічні розлади. Вагому частку займають саме панічні розлади, які часто починають розвиватися у осіб пізнього підліткового або раннього дорослого віку з вищою поширеністю у жінок, ніж чоловіків (Penninx B.W. et al., 2021).

Характерною рисою панічного розладу є те, що напади виникають раптово (Cackovic C. et al., 2023).

Зокрема, на розвиток панічного розладу можуть вказувати такі симптоми, як:

• раптові та повторювані панічні атаки;
• відчуття втрати контролю або страх смерті чи неминучої загибелі під час нападу паніки;
• значно виражене занепокоєння щодо того, коли станеться наступна панічна атака;
• страх або уникнення місць, де панічні атаки траплялися в минулому;
• фізичні симптоми (прискорене серцебиття, підвищене потовиділення, озноб, тремтіння, утруднене дихання, слабкість або запаморочення, поколювання або оніміння рук, біль у грудях, шлунку, нудота).

Трапляється й так, що пацієнти з панічним розладом можуть хибно звертатися по медичну допомогу з приводу серцевого, легеневого або неврологічного розладу з огляду на симптоматику водночас, коли правильний діагноз через схожість симптомів буде не встановлений (Barnhill J.W., 2023).

Якщо нехтувати проявами панічних розладів та не надати своєчасної допомоги, вони можуть призвести до низки ускладнень, серед яких можуть відмічатися значно виражена депресія, біполярний розлад і легка форма розладу, пов’язаного із вживанням алкоголю тощо. До поширених супутніх соматичних ускладнень належать серцеві аритмії, гіпертиреоз, бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), синдром подразненого кишечнику, артеріальна гіпертензія, пролапс мітрального клапана тощо. Вагітні з панічним розладом також частіше народжують немовлят з маленькою масою тіла та патологічними станами (Cackovic C. et al., 2023).

Терапевтичний менеджмент панічних розладів

Панічний розлад зазвичай коригується за допомогою «розмовної», зокрема когнітивно-поведінкової, психотерапії або фармакологічного втручання, або ж при поєднанні цих методів.

Когнітивно-поведінкова терапія — це загальний термін, який стосується «розмовної терапії», що зосереджена на дисфункціональному мисленні (пізнанні) та дисфункціональній поведінці, а під час її проведення підкреслюються 3 аспекти пізнання: автоматичні думки, когнітивні спотворення та основні переконання або схеми (Chand S.P. et al., 2023). Доведено, що когнітивно-поведінкова терапія є ефективним терапевтичним підходом при панічному розладі (Karaaslan С. et al., 2021).

Більшість психотерапій, спрямованих на тривожні розлади, включно з панічним розладом, охоплюють також навчання технік, які сприяють розслабленню. До стратегій релаксації належать уважність, медитація, гіпноз, фізичні вправи та повільне, рівне дихання.

Фармакологічне втручання при панічних розладах охоплює призначення лікарем інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну, трициклічних антидепресантів та бензодіазепінів.

Як фармацевту підтримати особу з панічним розладом?

Фармацевт має порадити зменшити за можливості вплив стресових факторів, зокрема й пояснити, що панічні настрої, пов’язані, наприклад, з початком навчального року, — тимчасове явище, і поступово і діти, і батьки, адаптувавшись до нових умов, зможуть налагодити свій ритм.

Для зниження нервово-емоційного перевантаження фармацевт може порадити безрецептурні препарати відповідної дії — седативні, снодійні, анксіолітики, антидепресанти (рослинного походження) та надати рекомендації щодо способів подолання стресу.

Фармацевт має приділити більше часу на спілкування відвідувачу, який, імовірно, бореться з нападами паніки або панічним розладом. Під час розмови потрібно проявити свою стурбованість і запевнити людину у своїй підтримці.

Повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8–9 год), оптимізація режиму харчування, достатня фізична активність, забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки, планування діяльності, фізична та психічна релаксація, зміна характеру діяльності, відмова від алкоголю та куріння — саме те, що може допомогти пережити складні часи та подолати тимчасові панічні настрої.

У разі повідомлення відвідувачем аптеки, що його нестабільний емоційний стан починає створювати проблеми в повсякденному житті, — слід порадити звернутися за консультацією до лікаря.

Якщо відвідувач скаржиться на біль у грудях, який віддає в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла) і триває >20 хв, тяжку форму задишки, ускладнене дихання, нерівномірне або прискорене серцебиття, підвищений артеріальний тиск, значно виражений головний біль з раптовим розвитком неврологічних симптомів (ускладнення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості, у нього відмічається збільшення вираженості болю, значне (>38 °С) підвищення температури тіла чи діарея з прожилками крові у відповідь на стрес, тривожні стани, які супроводжуються панічними настроями, страхом, фобіями, депресією, або ж він наголошує, що його тривожний стан розвивається натще або після фізичного навантаження (часто виявляється при цукровому діабеті), його потрібно негайно скерувати до лікарні. Зазначені загрозливі симптоми можуть вказувати на розвиток серйозних ускладнень, серед яких інфаркт міокарда та інсульт. У будь-якому випадку додаткової консультації лікаря потребують й вагітні з панічними проявами.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!