Людство під тиском нових загроз
Наразі світ переживає глибокі планетарні зміни, пов’язані з глобальним потеплінням. Виявлено, що сьогодні клімат є найтеплішим, ніж будь-коли за останні 125 тис. років, а зростання середньої глобальної температури порівняно із середнім показником 1850–1900 рр. уже перевищує 1 °C і може перевищити 1,5–2 °C протягом наступних двох десятиріч. Природне середовище існування дедалі більше фрагментується. Зміни клімату та природного середовища існування впливають на розподіл видів і склад екологічних спільнот, через що, за попередніми оцінками, майже 1 млн видів загрожує зникнення. Одночасно фіксується повсюдне збільшення кількості випадків різноманітних інфекційних захворювань у тварин, рослин і людей, зокрема й невластивих цим видам раніше. Вчені наголошують на зв’язку підвищення захворюваності з глобальними кліматичними змінами, які, як очікується, триватимуть протягом найближчих десятиріч (Pfenning-Butterworth А. et al., 2024).
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), масштаби сучасних кліматичних змін та їх частота та інтенсивність невпинно зростають, зокрема, аномальна спека, лісові пожежі, повені, тропічні шторми та урагани, а в деяких місцях — невластиве для цих територій аномальне зниження температури. Особливо відчутними ці аномалії є для найбільш уразливих верств населення, зокрема жінок, дітей, людей літного віку тощо. За даними Міжнародної організації праці (The International Labour Organization — ILO) сучасні зміни клімату створюють серйозну небезпеку для здоров’я майже 70% усіх працівників світу. Наприклад, щорічно втрачається 18 970 життів і 2,09 млн років життя з поправкою на інвалідизацію через 22,87 млн виробничих травм, спричинених надмірною спекою.
У наступні 30 років попередньо очікується як мінімум 250 тис. додаткових смертей на рік через зміни клімату. Проте наслідки можуть бути навіть серйознішими, адже кліматичні зміни, як повідомляє Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change — IPCC), відбуваються швидше, ніж прогнозувалося.
Причинно-наслідковий зв’язок стану здоров’я людини та кліматичних змін може бути прямим (наприклад травми або летальні випадки, пов’язані зі штормом утоплення або під час раптової повені) та опосередкованим, коли їх не так легко встановити, особливо у випадку відтермінованих реакцій після контакту (наприклад від тривалої спеки тепловий стрес може викликати фізіологічну реакцію, яка може перевантажити системи терморегуляції організму, особливо у осіб літнього віку із супутніми захворюваннями) (Mitchell D. et al., 2024). Загалом досить складно оцінити масштаб і вплив багатьох чутливих до клімату ризиків для здоров’я. Проте в нещодавно опублікованому огляді науковці Бристольського університету (University of Bristol), Велика Британія, спробували дати пояснення, яким чином 5 основних категорій небезпеки можуть прямо або опосередковано впливати на організм людини, та зазначили вік осіб, сприйнятливих до них. Зокрема, йдеться про спеку та посуху, холод, шторми та повені, лісові пожежі та складний клімат, які є основними причинами розвитку низки проблем зі здоров’ям1.
Зміни клімату: українські реалії2
Що стосується України, то, як встановлено в дослідженнях, протягом останніх десятиріч її клімат теж почав значно трансформуватися (температура та деякі інші метеорологічні параметри значно вирізняються від значень кліматичної норми) і згідно з результатами моделювання — у майбутньому фіксуватиметься тенденція до зростання температури повітря та змін кількості опадів. Такі прогнозовані зміни можуть провокувати зміщення кліматичних сезонів, зміни тривалості вегетаційного періоду, зменшення тривалості залягання стійкого снігового покриву, зміни водних ресурсів місцевого стоку, що, зі свого боку, може викликати низку небажаних наслідків, зокрема пов’язаних зі здоров’ям. Так, імовірним є збільшення впливу теплового стресу та зростання кількості інфекційних захворювань і алергічних проявів2.
| Імовірний наслідок | Опис причини | Вік (роки) |
| Спека та посуха | ||
| Утоплення | У спекотну погоду кількість охочих купатися в прохолодних водоймах значно зростає, що, відповідно, підвищує відсоток випадків утоплень | 5–65 |
| Серцево-судинні захворювання | Тепловий стрес, викликаний підвищеною температурою повітря, може призводити до інсульту або інфаркту міокарда внаслідок зневоднення, розширення судин та артеріальної гіпотензії, порушення електролітного балансу тощо | >65 |
| Захворювання органів дихання | Можуть відмічатися зміни серцево-судинного тиску на дихальну систему під час впливу надмірної спеки або бронхоконстрикції, що призводить до загострення респіраторних захворювань. Окрім того, при спеці змінюється фактор якості повітря (наприклад кількість озону), що теж чинить значний вплив на органи дихання | >65 |
| Психічне здоров’я | Під час тривалого впливу спеки можлива зміна резильєнтності психічного здоров’я, фіксуються зміни в поведінці, зростання випадків суїциду і стресу, що призводить до насильства (наприклад домашнього або алкогольного) або нещасних випадків (наприклад автомобільної аварії), марення тощо | 5–65 |
| Можливе асоційоване зниження когнітивних функцій (наприклад хвороба Альцгеймера) | >65 | |
| Розлади сну | Частішають випадки порушень сну, зокрема циклу сну (наприклад зменшення тривалості сну зі швидкими рухами очей | >65 |
| Захворювання нирок | Через зневоднення, викликане тривалим впливом спеки, можливе порушення регуляції водно-сольового балансу та роботи нирок | >65 |
| Рак шкіри | Тривале перебування на відкритому повітрі в теплу погоду та зміни хмарного покриву, спровоковані виснаженням озонового шару, можуть призводити до поширення онкопатології шкіри | >65 |
| Холод | ||
| Травми, пов’язані з ожеледицею | Збільшується кількість травм унаслідок нещасних випадків, наприклад, під час ковзання, та дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з ожеледицею | 5–65, >65 |
| Психічне здоров’я | Можлива зміна стійкості психічного здоров’я (наприклад ізоляція) | 5–65, >65 |
| Здоров’я опорно-рухового апарату | Відмічається зниження фізичної активності, проявляється хронічний біль (наприклад біль у суглобах) | 5–65, >65 |
| Серцево-судинні захворювання | Холодовий стрес може призвести до порушення обміну речовин, бути тригером інсульту або інфаркту міокарда тощо | >65 |
| Захворювання органів дихання | У холодну пору року фіксується сплеск сезонних респіраторних інфекцій (наприклад грип А або В, SARS-CoV-2, респіраторно-синцитіальний вірус тощо). До респіраторних розладів може спричинити також вдихання холодного повітря | >65 |
| Шторми та повені | ||
| Удар блискавки | Під час шторму існує ризик ураження електричним струмом від удару блискавки | 5–65 |
| Травми, спровоковані погодою | Люди можуть травмуватися під час падінь, потрапивши під сильний дощ або вітер (особливо більш слабкі особи), або травми можуть викликати уламки, спричинені сильним вітром (наприклад падіння дерев або даху) | >65 |
| Утоплення | Підвищується ризик утоплень під час повені, шторму, хвиль або їх комбінації | 5–65, >65 |
| Психічне здоров’я | Самогубства, випадки насильства (наприклад домашнього або алкогольного), нещасні випадки (наприклад автомобільна аварія), посттравматичний стресовий розлад — психічні розлади, що може зумовити шторм | 5–65, >65 |
| Інфекції, що передаються через воду | Через забруднення води, спричинене повенями, зростає ризик поширення інфекційних захворювань | <5, 5–65, >65 |
| Променева хвороба | Причиною можуть стати радіаційно забруднені води внаслідок затоплення радіоактивної інфраструктури | <5, 5–65, >65 |
| Лісові пожежі | ||
| Опіки | Виникають через прямий вплив вогню | 5–65, >65 |
| Захворювання органів дихання | Можуть розвиватися через вдихання твердих частинок повітря, що утворюються внаслідок згоряння рослинності | <5, >65 |
| Інші кліматичні зміни | ||
| Інфекційні хвороби | Потепління, яке наразі відмічається у світі, спричиняє збільшення ареалу кліщів та комарів, що є потенційними переносниками низки бактеріальних або вірусних захворювань | <5, 5–65, >65 |
| Алергічні захворювання | Фіксується збільшення площі впливу та кількості алергенів через зміни погодних умов (наприклад посилення вітрів та пилових бур, підвищення температури та вологості повітря) | 5–65, >65 |
Майбутні перспективи
Зменшення викидів парникових газів завдяки впровадженню екологічного транспорту та використанню альтернативних джерел енергії може сприяти значним перевагам для здоров’я, зокрема через зменшення забруднення повітря. У короткостроковій та середньостроковій перспективі вплив зміни клімату на здоров’я встановлюватиметься в основному вразливістю населення, його стійкістю до поточних темпів зміни клімату, а також ступенем і темпом адаптації. У довгостроковій перспективі наслідки дедалі більше залежатимуть від того, наскільки трансформаційні дії вживаються зараз, щоб зменшити викиди та уникнути перевищення небезпечних температурних порогів і потенційних незворотних переломних точок. Щоб запобігти катастрофічним наслідкам для здоров’я та мільйонам смертей, пов’язаних зі зміною клімату, світ має обмежити підвищення температури до 1,5 °C, сприяти зменшенню викидів вуглецю, посилювати стійкість систем охорони здоров’я, підвищувати обізнаність населення щодо наслідків змін клімату тощо.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
1Адаптовано з статті «Наслідки, які можуть спровокувати погодні та кліматичні зміни» («Expert judgement reveals current and emerging UK climate-mortality burden» (Mitchell D. et al., 2024)).
2Дослідження Національного екологічного центру України «Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна» (Шевченко О. та співавт., 2014).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим