Третій блок конференції був присвячений таким темам, як оцінка медичних технологій (ОМТ), договори керованого доступу (ДКД) та референтне ціноутворення, та їх впливу на ринок. Модераторами блоку виступили Євген Кунда, CEO Proxima Research International, Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників («AIPM Ukraine»), та Євгенія Лук’янчук, керівниця проєкту «Щотижневик АПТЕКА».
Олена Філінюк, докторка філософії в охороні здоров’я, старша технічна радниця з питань фармацевтичного врядування та фінансування, проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) SAFEMed, розповіла про модифікацію, проблеми системи ціноутворення на лікарські засоби в Україні та подальші перспективи.
Система ціноутворення на ліки в Україні постійно розвивається та удосконалюється. Важливою реформою у сфері стали впровадження програми «Доступні ліки», реферування цін на лікарські засоби з Національного переліку, а також на ліки, які реімбурсуються, створення у 2018 р. ДП «Медичні закупівлі Україні» (МЗУ), що позначилося на фармацевтичному ринку збільшенням частки закупівель ліків за бюджетні кошти. Програма «Доступні ліки» за цей час суттєво розвинулася і наразі налічує понад 500 торговельних назв ліків, нею скористалися близько 5 млн пацієнтів.
Щодо ОМТ, то в Україні запроваджено цей інструмент, і за його результатами препарат може бути включено до Національного переліку основних лікарських засобів, номенклатури централізованих закупівель та переліку препаратів, за якими можуть бути укладені ДКД.
Однак існує низка проблем у сфері ОМТ, ціноутворення, формування переліків та ДКД, на які варто звернути увагу. Серед іншого, спікерка відзначила наявність кількох переліків лікарських засобів, для яких застосовуються різні підходи до ціноутворення. Тож систему ціноутворення варто і надалі удосконалювати та розвивати. Зокрема, слід сформувати єдиний уніфікований позитивний перелік лікарських засобів, які можуть закуповуватися. Для цього переліку має бути сформована єдина політика ціноутворення для оригінальних препаратів та генериків. Для оригінальних препаратів ціна має формуватися за результатами ОМТ. Щодо генериків, то вони можуть потрапити в позитивний перелік та закуповуватися за бюджетні кошти лише за наявності підтвердженої біоеквівалентності, а ціноутворення на них має базуватися з урахуванням різних хвиль виходу генериків на ринок після закінчення патентного захисту оригінатора. Наразі вже ведеться робота щодо переходу на модель позитивного переліку та єдиної політики ціноутворення.
Деян Нешич, генеральний директор «Рош Україна», розповів про те, як інноваційні терапії підвищують економічний потенціал України. Тягар хвороби впливає не тільки на різні аспекти життя хворого, а й на економіку країни в цілому. Спікер навів ряд прикладів впливу різних захворювань на економіку.
Через рак молочної залози у 2022 р. зафіксовано 1133 випадки смерті жінок віком 15–59 років. Через передчасну смерть від раку молочної залози Україна втратила 12 010 років продуктивного життя. За підрахунками Human Capital Approach, для України у 2022 р. витрати, пов’язані з втратою продуктивності життя, становили 195 млн євро. При цьому 98,7% жінок з раком молочної залози на ранній стадії мають шанс на тривале життя без прогресування хвороби завдяки інноваційному лікуванню.
У 2023 р. в Україні зафіксовано 6217 випадків смерті від раку легені. При цьому 53,3% пацієнтів з цією патологією в Україні не прожили й 1 року після встановлення діагнозу. Витрати для України, пов’язані з втратою продуктивності життя, становили 192 млн євро. В Україні лише кожен 3-й пацієнт із розсіяним склерозом зберігає можливість працювати. І якщо рівень працездатності пацієнтів із розсіяним склерозом підвищити до рівня Угорщини (45%), то можна було б додатково згенерувати 49,9 млн грн податкових надходжень на рік.
Щоб покращити доступ до інновацій, необхідно орієнтуватися на довгострокову ефективність використання коштів державою. При проведенні ОМТ зосереджуватися не на оцінці вартості однієї упаковки, а на цінності для пацієнта та суспільства, адже інноваційні ліки знижують тягар хвороби, що у підсумку знижує навантаження на систему охорони здоров’я. Також необхідно вести переговори з виробниками, які готові до відкритого діалогу і співпраці та можуть запропонувати комплексні рішення для системи охорони здоров’я залежно від шляху пацієнта. Важливо також, щоб було окреме бюджетування для інновацій, і фінансування інноваційних ліків відбувалося не за залишковим принципом, адже інноваційне лікування забезпечує кращі клінічні та соціально-економічні результати.
У межах четвертого і п’ятого блоків конференції обговорювали хід державних закупівель, а також тенденції економіки та фармацевтичного ринку. Модераторами виступили Євген Кунда, Євгенія Лук’янчук та Микола Романьок, засновник компанії Archimed, уповноважений представник провідних світових виробників у сфері медичного бізнесу, GR, консультації з питань регуляторної стратегії освоєння нових ринків.
Про перебіг державних закупівель та нові підходи в медичному забезпеченні розповів Олег Кльоц, заступник генерального директора з управління поставками МЗУ (прим. ред.: 3 жовтня він приступив до виконання обов’язків генерального директора МЗУ у зв’язку з призначенням Едема Адаманова заступником міністра охорони здоров’я). МЗУ купують ліки, медичні вироби та обладнання в межах централізованих програм МОЗ та ініціативи Президента України UNITED24. Станом на 19 вересня закуплено 589 позицій у межах централізованих програм МОЗ на загальну суму 4,9 млрд грн, а також 22 позиції на загальну суму 186,2 млн грн у межах програми UNITED24.
У рамках третього блоку відбулася панельна дискусія, під час якої учасники обговорили актуальні аспекти ОМТ, ДКД і ціноутворення та поділилися власним баченням їх удосконалення, щоб підвищити доступ пацієнтів до інновацій.
Коментуючи зміни до постанови КМУ від 23 грудня 2020 р. № 1300 та постанови КМУ від 27 січня 2021 р. № 61, О. Філінюк відзначила, що наразі в Україні зміни вносяться точково, а необхідно змінювати систему стратегічно. На думку експертів, ці зміни погіршують доступ пацієнтів до інноваційних ліків, тож рекомендується змінити підходи до ОМТ, а також розробити окремі механізми для рідкісних і ультрарідкісних захворювань. Державі варто визначити пріоритетні напрями, за якими укладатимуться ДКД, однак це важко зробити через відсутність реєстру пацієнтів.
Д. Нешич погодився, що необхідна довгострокова стратегія розвитку, і при цьому варто розуміти кінцеву мету, якої держава хоче досягти. Стосовно ДКД та рекомендованої ціни за одиницю предмета закупівлі для досягнення показника ефективності витрат слід відзначити, що вартість упаковки не є єдиним критерієм який слід оцінювати при заключенні ДКД. Потрібно також обов’язково враховувати тягар хвороби для держави.
Ще одним питанням, яке обговорювалося, стало створення єдиного позитивного переліку ліків та чи є передумови для його впровадження, зокрема стандарти лікування.
Костянтин Косяченко, начальник Управління стандартів у сфері охорони здоров’я Державного експертного центру МОЗ України, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, зазначив, що наразі ведеться колосальна робота із розробки стандартів лікування та клінічних протоколів. Також варто відзначити національні особливості, адже в Україні не представлені деякі ліки, які включені до стандартів, пройшли ОМТ та дозволені до фінансування з бюджету в інших країнах. Однак ОМТ в Україні продовжує розвиватися й удосконалюватися.
Кшиштоф Ланда (Krzysztof Łanda), радник міністра охорони здоров’я України, ексзаступник міністра охорони здоров’я Польщі, зауважив, що в Україні розуміють, що таке ОМТ, але поки не знають, як використовувати. У країнах із середнім доходом неможливо все стандартизувати, адже існує понад 100 тис. медичних технологій, які об’єднуються в різні алгоритми, котрі застосовуються до різних пацієнтів з різними захворюваннями. Також він наголосив, що Україна має рухатися в бік ЄС та використовувати європейські практики. Важливо також при проведенні ОМТ орієнтуватися не лише на ціну, а й на те, скільки додаткових років життя дасть змогу здобути та чи інша медична технологія.
У 2024 р. МЗУ продовжило зміну підходів до розвезення товарів, зокрема з фокусом на наявність товарів: не зміщуються терміни поставок; товари відвантажуються щотижня і маленькими партіями, рівномірно забезпечуючи усі регіони; розподіл відбувається із врахуванням рівня споживання та наявних залишків; на складі зберігається запас найпоширеніших препаратів, наприклад, для лікування онкохвороб, також використовується кілька складів, аби оперативно доставляти товари. Щодо поставок обладнання, то в липні–вересні 2024 р. онкоцентри Сум, Черкас, Тернополя, Чернівців і Національний інститут раку в Києві отримали перші лінійні прискорювачі для лікування раку.
Спікер також розповів про новий проєкт зі створення центрів ядерної медицини. Найближчими роками такі центри планується побудувати в Київській обл., Західній та Центральній Україні. На першому етапі у 2024 р. планується закупівля циклотронів, допоміжних будівельних послуг та супутнього обладнання для виробництва радіофармпрепаратів. Другий етап включає закупівлю сканерів позитронно-емісійної / комп’ютерної томографії (ПЕТ-КТ) у 2025 р., які використовуватимуться для безпосередньої діагностики пацієнтів у цих центрах ядерної медицини (їх поставка очікується у 2026 р.). Крім того, у 2024 р. МЗУ вперше на замовлення МОЗ уклали трирічний договір на закупівлю слухових апаратів виробництва компанії Oticon (Данія) у кількості 24 456 одиниць, які призначені для дорослих та дітей з різними ступенями втрати слуху.
Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, представив огляд світової економіки та окремих країн. Прогноз Міжнародного валютного фонду (МВФ), наданий у квітні 2024 р., передбачає зростання світової економіки на 3,2% у 2024 р. та на 3,3% у 2025 р. При цьому темпи розвитку економіки світу значною мірою визначають країни G-20. Щодо розвитку економік провідних країн, МВФ очікує зростання економіки США на 2,6% у 2024 р. та сповільнення темпів розвитку до 1,9% у 2025 р. Для країн Єврозони зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) прогнозується на рівні 0,9% у 2024 р. та прискорення до 1,5% у 2025 р.
Розглядаючи економіки ще двох великих гравців, спікер відзначив, що економіка Китаю має тренд до зниження темпів розвитку, у 2024 р. очікується її зростання на рівні 5%, а у 2025 р. — 4,5%. Для Індії очікувані показники становлять 7 та 6,5% відповідно.
За даними Національного банку України (НБУ), економіка України також демонструватиме зростання. У 2024 р. прогнозується зростання на 3,7%, а у 2025 р. — на 4,1%. Інфляція поступово знижуватиметься, і у 2026 р. має досягти цільового діапазону НБУ у 5%. У той же час відповідно до бюджетної декларації Кабінету Міністрів України (КМУ) показники менш оптимістичні. Кабмін очікує зростання ВВП у 2024 р. на рівні 3,5%, а у 2025 р. — на 2,7%. Інфляційні показники також гірші за прогнозовані НБУ. КМУ очікує продовження зростання інфляції до 2026 р. та її наближення до цільового діапазону у 5% лише у 2027 р.
На завершення спікер традиційно представив прогноз розвитку ринку лікарських засобів України на 2023 р., розроблений разом із фахівцями компанії Proxima Research International. Експерти очікують, що обсяги аптечного продажу ліків у гривневому вираженні цього року збільшаться на 18,7% за базовим сценарієм.
Аналітичний огляд ключових трендів фармацевтичного ринку України представив Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International. У 2024 р. ринок демонструє досить позитивні показники для країни, яка перебуває у стані війни. У національній валюті фіксується double-digit зростання. Загалом обсяги роздрібного та госпітального споживання ліків за 7 міс 2024 р. збільшилися на 16% у національній валюті та на 8% у доларах США. В упаковках зростання становить 1%.
Роздрібний сегмент як основний драйвер розвитку ринку, за підсумками 8 міс 2023 р., демонструє зростання у гривневому вираженні на 17,7%, у доларах — на 9,1%, а в упаковках — лише на 0,3%. Тобто споживання ліків залишається майже на одному рівні порівняно із показниками минулого року, а в грошовому вираженні ринок розвивається переважно за рахунок інфляції. Відсутність зростання в упаковках зумовлена значною втратою кількості населення, що впливає на ринок, через міграцію. Зокрема, після повномасштабного вторгнення значна кількість населення вимушено мігрувала за кордон. За даними UNHCR, кількість біженців з України на 18.09.2024 р. становить 6,8 млн осіб.
Щодо структури продажу лікарських засобів, то у 2024 р. продовжуються довготривалі тренди до зростання частки рецептурних препаратів та дієтичних добавок. Збільшується і частка власних торгових марок, особливо в сегменті дієтичних добавок.
Сегмент е-торгівлі (онлайн-бронювання із подальшим викупом) продовжує активно розвиватися, за підсумками 8 міс 2024 р. цей сегмент акумулює 19% ринку, і його частка продовжує зростати. У сегменті роздрібної реалізації лікарських засобів та дієтичних добавок до топ-5 рейтингу маркетуючих організацій за підсумками 8 міс 2024 р. входять 4 українські компанії, а очолює його компанія «Фармак».
Триває напружена конкурентна боротьба між лідерами сегмента дистрибуції — компаніями «Оптіма-Фарм» та «БаДМ». За підсумками 8 міс 2024 р. лідери сегмента поставляють в аптечні заклади близько 90% лікарських засобів.
Після значного скорочення на початку повномасштабної війни кількість аптек поступово відновлюється. Станом на 01.08.2024 р. в Україні налічується понад 18 тис. працюючих аптек, або 86% від довоєнної кількості. Наразі триває процес консолідації аптечного ритейлу. Нині топ-5 аптечних мереж акумулюють 64% роздрібного товарообігу та володіють 37% торгових точок. При збереженні таких темпів консолідації вже через 3 роки ці показники можуть сягнути 80 і 53% відповідно.
Стосовно прогнозу розвитку ринку на 2025 р., то очікується зростання ринку роздрібної реалізації лікарських засобів у гривневому вираженні на 16,1% за базовим сценарієм.
Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор, засновник Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board, голова Центру соціальних змін і поведінкової економіки, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, розповів про бізнес-клімат в Україні, зазначивши, що глобальні світові кризи, зокрема боргова / економічна (+логістична), безпекова (ІІІ гібридна світова війна) + руйнація світової політичної системи, а також недооцінка технологічного прориву штучного інтелекту свідчать про те, що найближчими роками Україна може не бути у фокусі уваги. До того ж сама Україна не готова до багатьох викликів.
Опитування свідчать, що 83% молодих людей хотіли б виїхати з України. Також зменшується кількість родин, які готові народжувати дітей. І це відбувається не тільки через війну або економіку, а значною мірою і через відсутність бачення перспектив.
Щодо результатів роботи бізнесу за 8 міс 2024 р., то середньозважена частка обсягів робіт порівняно з аналогічним періодом минулого року становила 91,8%. Також фіксується кадровий голод, середньозважений показник укомплектованості штату компаній у серпні 2024 р. знаходиться на рівні 70,9%, хоча у травні він становив 74%.
Для збереження людського капіталу Україні потрібен стратегічний план розвитку, і значну роль у цьому має відігравати система охорони здоров’я. Зокрема, слід просувати правильне харчування та стиль життя. Одним із пунктів Національної стратегії демографічного розвитку є продовження активного довголіття українців. А це означає, що в основі системи охорони здоров’я — здоровий спортивний спосіб життя українця протягом усього життя, принципів якого навчають зі школи. Ефективна система охорони здоров’я побудована на превентивній диджиталізованій персоналізованій медицині. Однак наразі сучасні технології дуже слабко поширені в бізнесі. Тож необхідно першочергово інвестувати в переосмислення того, як ми будуємо систему здоров’я в Україні, в нову культуру ставлення до здоров’я та продовження активного довголіття.
Для досягнення цих ідей бізнесу слід впроваджувати сучасні інструменти та переходити на інші бізнес-моделі.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим