Міфи про жіноче здоров’я

Довше не завжди краще?

За останнє сторіччя очікувана тривалість життя людини значно зросла в більшості частин світу від 46 років у 1950 р. до 73 років у 2023 р. Це зумовлено, зокрема, досягненням прогресу в багатьох сферах, зокрема в галузі охорони здоров’я. Але певну частину свого життя ми досі проводимо в стані поганого самопочуття або здоров’я.

За даними аналізу McKinsey, у середньому людина проводить половину свого життя в стані незадовільного (менше ніж добре) здоров’я, зокрема 12% у стані поганого самопочуття або здоров’я. При чому наявні дані свідчать про те, що це співвідношення не сильно змінилося впродовж останніх 50 років. Це означає, що в абсолютному вираженні сучасні люди проводять загалом більше часу в стані поганого самопочуття, ніж наші предки. Це пов’язано зокрема з тим, що попри значний прогрес у медицині, який дозволив лікувати або контролювати багато хвороб та знизити рівень смертності, усе ще зберігаються численні загрози здоров’ю людини та існують незадоволені медичні потреби. У гендерному розрізі жінки більше часу, ніж чоловіки, проводять у стані поганого самопочуття або здоров’я — у середньому 9 років свого життя.

Що таке жіноче здоров’я?

Жіноче здоров’я охоплює цілу низку аспектів, включно із сексуальним та репродуктивним здоров’ям, стани під час вагітності, а також низку захворювань, які більш поширені серед жінок або впливають на них інакше, ніж на чоловіків. За даними дослідження McKinsey, хвороби, пов’язані з материнством, та гінекологічні захворювання становлять лише 5% тягаря хвороб у жінок. У 47% випадків хвороби пов’язані зі станами, які уражують жінок частіше, ніж чоловіків (такі як міг­рень, ауто­імунні захворювання, депресія тощо). Решта тягаря хвороб у жінок пов’язана з іншими поширеними станами, які не впливають на них частіше або інакше. Більшість випадків захворювань припадає на працездатний період життя жінок.

За даними дослідження Hologic Global Women’s Health Index 2020 р., близько 4 з 10 жінок відчували занепокоєння і стрес (протягом доби, що передувала опитуванню); 3 з 10 жінок відчували фізичний біль протягом більшої частини дня; кожна 5-та повідомила про проб­леми зі здоров’ям, які заважають їм зай­матися тим, що зазвичай роблять люди їх віку.

Ускладнення вагітності можуть підвищити ризик розвит­ку деяких хронічних захворювань. Наприклад, прееклампсія та гестаційна артеріальна гіпертензія пов’язані з підвищеним ризиком розвитку хронічної артеріальної гіпертензії в майбутньому (Wolf M. et al., 2004). Наявність в анамнезі однієї або кількох вагітностей із гестаційним цукровим діабетом передбачає підвищений ризик розвитку діабету II типу (Diaz-Santana M.V. et al., 2022).

Жінки в клінічних дослідженнях

Жінки становлять половину населення світу, однак у клінічних дослідженнях відмічають певні диспропорції. Наприклад, майже в ³/₄ випадків, коли хвороба уражує найчастіше представників однієї статі, перевага у фінансуванні зазвичай надається захворюванням, що уражують більше чоловіків, у той час, як клінічні дослідження щодо лікування патологічних станів, що уражують переважно жінок, часто недофінансовані, враховуючи тягар хвороби (Mirin А., 2021).

Невелика частка жінок (20–25%) залучена в дослідження та розробку препаратів, що застосовують при серцевій недостатності (ризик розвитку приблизно однаковий серед представників обох статей), тому рекомендації щодо лікування переважно базуються на даних, отриманих від чоловіків (Lam К. et al., 2019). Однак існують важливі гендерні відмінності в перебігу цього захворювання. Наприклад, серед чоловіків більш поширений серцевий напад зі зниженою фракцією викиду, тоді як у жінок найчастіше розвивається серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду. Статеві відмінності також фіксуються в поширеності генетичних кардіоміопатій. Великі прогалини в знаннях існують щодо статевоспецифічних механізмів та оптимальних доз препаратів для жінок.

За даними аналізу McKinsey, питання про відмінності за ознакою статі рідко досліджувалися, оскільки припускали, що існує небагато важливих відмінностей у функціо­нуванні органів і систем чоловіків і жінок за межами репродуктивної системи. Однак відомі випадки, коли жінки та чоловіки відчували значні відмінності в дії або ефективності лікарського засобу. Аналітики розглянули 64 стани здоров’я, що становить близько 90% усього тягаря хвороб жінок, переглянувши понад 650 наукових статей. У тих випадках, коли були доступні дані з розбивкою за статтю, виявлено, що 64% досліджуваних втручань ставлять жінок у невигідне становище. Наприклад, при бронхіальній астмі, яка є поширеним захворюванням серед представників обох статей, основою лікування є інгаляційна терапія з бронходилататорами та кортикостероїдами, але у дослідженнях встановлено, що це лікування на близько 20% було менш ефективним для зменшення кількості випадків загострень у жінок порівняно з чоловіками. Також жінки, які перенесли черезшкірне коронарне втручання через інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, мають на 20% вищий ризик смерті та розвитку ішемічних серцево-судинних і цереброваскулярних подій (Heer T. et al., 2017).

Також дослідження у сфері жіночого здоров’я часто зосереджуються на хворобах, які характеризуються підвищеною смертністю, тоді як іншим, які не є смертельними, але можуть значно знизити якість життя, приділяється менше уваги. Так, кількість розробок для лікування поширених серед жінок видів онкологічних захворювань знач­но перевищує цей показник для деяких виснажливих гінекологічних хвороб, наприклад, ендометріозу.

Проблематика діагностики

Жінки, як правило, частіше користуються послугами охорони здоров’я, ніж чоловіки, зокрема здійснюють візити до закладу первинної медичної допомоги та звертаються за діагностичними послугами (Bertakis K. et al., 2000). Однак результати дослідження даних за 21 рік (з 1994 до 2015 рр.) Копенгагенського університету (Københavns Universitet), Данія, свідчать про те, що у жінок діагноз встановлюють у середньому на 4 роки пізніше, ніж у чоловіків. Наприклад, у випадку діагностування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) різниця становила майже 6 років. Дослідники припускають, що це може бути зумовлено іншим підтипом захворювання у жінок, який проявляється в іншій, більш спокійній манері поведінки, ніж та, що відмічається у чоловіків. Онкологічні захворювання у жінок у середньому діагностували на 2,5 року пізніше, ніж у чоловіків. Метаболічні патологічні стани — на близько 4,5 року пізніше. Дослідники дійшли висновку, що варто враховувати різницю та рухатися в напрямку персоналізованої медицини.

Однією з теорій є те, що брак даних стосовно гендерних відмінностей щодо перебігу захворювань можуть спричиняти затримку надання медичної допомоги.

Економічні втрати

Міцне здоров’я сприяє соціальному розвитку та економічному зростанню та є основою нашої здатності жити продуктивним і приємним життям. За даними звіту World Happiness Report 2024, задоволеність власним здоров’ям входить до трійки головних факторів задоволеності життям.

Здоров’я тісно пов’язане з продуктивністю праці, перспективами процвітання та внеском в економічний результат. Економічне зростання протягом останніх 70 років багато в чому завдячує у тому числі збільшенню частки залученості жінок у робочій силі. За оцінками McKinsey, подолання гендерного розриву у сфері охорони здоров’я може додати щонайменше 1 трлн дол. США до світової економіки у 2040 р.

Згідно з розрахунками Інституту охорони здоров’я McKinsey, людство може додати близько 6 додаткових років якіснішого життя в середньому на 1 особу (а в деяких країнах більше) протягом наступного десятиріччя. Але досягнення цієї мети потребує прийняття модернізованого розуміння здоров’я як стану повного фізичного та соціального благополуччя, що враховує багато факторів, які впливають на здоров’я в цілому. Це може передбачати зміни державної політики у сфері охорони здоров’я та переконань суспільства стосовно здоров’я, розглядаючи його як інвестицію, а не витрату.

Враховуючи поширеність і незадоволену потребу в методах лікування таких захворювань, як ендометріоз, менопауза, рак молочної залози тощо, є значний потенціал для створення нових препаратів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!