Знизити вартість ліків можна за рахунок розширення програми реімбурсації — професійна спільнота

Учасники наради зауважили, що МОЗ не надало економічного обґрунтування запропонованому рівню націнок. На думку представників професійної спільноти, таке різке скорочення націнок та поширення їх на всі лікарські засоби призведе до зникнення з полиць аптек життєво необхідних дороговартісних препаратів, збитковості роботи багатьох аптечних закладів, особливо фізичних осіб — підприємців (ФОП) та невеликих мереж, що буде зумовлювати подальшу консолідацію аптечного ритейлу.

Представники дистриб’юторів та аптечних закладів акцентували увагу на тому, що більша частина вартості лікарського засобу формується виробником / імпортером, яка також постійно зростає, що не в останню чергу зумовлено валютною складовою (прим. ред.: зростання вартості долара США відносно до гривні у вересні 2024 р. порівняно із аналогічним місяцем 2023 р. становило 13%, підвищення цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання за цей же період оцінюється у 12,4%, за даними Державної служби статистики України). Також учасники звернули увагу на тенденцію зростання індексів споживчих цін на інші товари та послуги, яка зберігається не один рік.

Представники виробників, своєю чергою, звернули увагу на те, що у собівартість лікарських засобів закладається вартість маркетингових послуг, і запропонували обмежити маркетингові послуги регулюванням чи, ба більше, взагалі заборонити їх. Серед країн Європейського Союзу (ЄС) поширеною є практика заборони просування препаратів, які реімбурсуються.

Враховуючи задекларований євроінтеграційний курс України, при встановленні чи посиленні тих або інших регуляцій також варто брати до уваги європейську практику. Аналіз європейського досвіду регулювання роздрібних націнок на ліки свідчить про те, що у 28 з 30 країн ЄС (досліджувані країни: 27 держав — членів ЄС, Велика Британія, Норвегія та Швейцарія) аптечна націнка регулюється для препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню. Тобто у більшості країн регулювання націнок застосовується для тих ліків, де платником є держава. На переконання учасників круглого столу, така сама практика має бути застосована і в Україні.

Тому у якості альтернативного шляху зниження вартості лікарських засобів представники як виробників, так і дистриб’юторів та аптечних мереж озвучували розширення програми реімбурсації за рахунок нових пріоритетних нозологій та препаратів в умовах неповного освоєння бюджетних коштів на цю програму, що спостерігається протягом останніх років. Як зафіксовано в даних 2021–2023 рр., виділені бюджетом кошти на реалізацію програми «Доступні ліки» повністю не засвоєні. 2024 р. може стати першим роком, коли всі кошти, виділені на програму реімбурсації, можуть бути засвоєні. Подальше розширення програми може впливати на зниження вартості відповідних лікарських засобів і, звісно ж, на підвищення їх доступності для українських пацієнтів.

Враховуючи озвучені пропозиції, С. Кузьміних зауважив, що окремо буде порушено і опрацьовано питання обмеження маркетингових послуг шляхом розробки відповідної законодавчої ініціативи, тож одразу запросив присутніх до майбутнього спільного опрацювання відповідного законопроєкту. Що стосується запропонованого обмеження націнок, то питання потребує доопрацювання, оскільки такі обмеження не зможуть покривати ті витрати, які несуть аптечні заклади.

Підбиваючи підсумки зустрічі, Е. Адаманов зазначив, що найбільшою експертизою з тих чи інших питань володіє ринок. Саме тому організовано і проведено таку зустріч для отримання експертного фідбеку. Він подякував присутнім за конструктивний діалог, озвучені потенційні ризики та вплив запропонованої моделі регуляції роздрібних націнок на ліки, а також запросив усі зацікавлені сторони надати в письмовому вигляді пропозиції до проєкту документа в межах громадського обговорення. МОЗ, зі свого боку, опрацює надані пропозиції та, як запевнив заступник міністра, у нинішньому вигляді він не буде направлений до Уряду.

Нагадуємо, що пропозиції та зауваження до проєкту постанови можна надсилати протягом 30 днів (до 28 листопада 2024 р.) з дати публікації на адресу МОЗ: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7; e-mail: [email protected].

Запрошуємо також професійну спільноту долучатися до фахової дискусії щодо цього питання на сторінках нашого видання. Ваші коментарі та пропозиції можете надсилати на e-mail: [email protected].

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!