Оцінювання повсякденного функціонування: як зміниться система МСЕК з 2025 р.?

КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМИ

І. Шевченко зазначила, що реформа МСЕК та соціального страхування почала обговорюватися ще в листопаді 2022 р. За цей час склалася концепція цієї реформи, як вона виглядатиме після впровадження усіх складових.

Так, на сьогодні статус інвалідності не враховує індивідуальних потреб кожної людини. Є перелік наявних програм держави, з яких обирається, яку допомогу держава може надати особі з інвалідністю. У новій системі людина буде отримувати медичну, соціальну та економічну підтримку відповідно до своїх індивідуальних потреб та можливості і стимули до повернення до активного суспільного та економічного життя.

Структури МСЕК самі по собі є застарілими, незручними, адже весь процес відбувається в паперовому вигляді. МСЕК — це окремі організації, в яких працюють лікарі, які не завжди мають медичну практику, а лише проводять медико-соціальну експертизу. Нова система передбачає надання статусу інвалідності в результаті оцінювання потреб та повсякденного функціонування особи. Тобто оцінюватиметься, як травма чи хвороба впливає на повсякденну діяльність людини. Таке оцінювання проводитиметься експертною командою лікарів-практиків на базі багатопрофільної лікарні, оскільки в таких лікарнях є декілька лікарів кожної спеціальності.

За системою МСЕК для отримання статусу інвалідності та державних виплат потрібно було збирати і носити в різні установи безліч довідок та документів. Тому нова система передбачає цифровізацію процесу, де необхідна інформація в електронному вигляді передаватиметься між закладами та інформаційними системами різних сфер.

Через те що система МСЕК була в паперовому вигляді і робота була непрозорою, це створювало корупційні ризики. Цифрова ж система дозволить деперсоналізувати інформацію про лікарів та пацієнтів. Вона підбиратиме експертні команди з лікарів за принципом випадковості. У майбутньому ця система дозволить запровадити рецензування справ та ризикорієнтовані заходи, тим самим мінімізуючи корупційні ризики.

Система МСЕК передбачала, що поки людина не отримала статусу інвалідності, вона не отримувала підтримки від держави. Реформою пропонується, щоб людина отримувала послуги та виплати вже під час лікування та реабілітації.

Також система МСЕК передбачала стандартизований пакет виплат та пільг для всіх залежно від статусу чи групи інвалідності. Реформа ж передбачає, що допомога залежатиме від реальних потреб та статусу працездатності. Держава надаватиме необхідну допомогу у вигляді виплат, послуг, засобів та пільг.

Реформа поділяє отримання статусу інвалідності на три складові: медичну, соціальну та економічну. У медичній складовій, окрім лікування та медичної реабілітації, відбуватиметься й оцінювання повсякденного функціонування, за результатами якого ухвалюватиметься рішення про встановлення статусу інвалідності. Своєю чергою, економічна складова передбачатиме підтримку у працевлаштуванні, навчанні, перекваліфікації та облаштуванні робочого місця. Після цього вся інформація про таку особу передаватиметься на соціальну складову, яка на основі попередніх двох визначатиме, яких страхових виплат, соціальних послуг та допоміжних засобів реабілітації потребує людина.

Тому передбачена реформа значно ширша, ніж звичайне встановлення статусу інвалідності.

МЕДИЧНА СКЛАДОВА РЕФОРМИ

Почати реформу передбачається з впровадження медичної складової, яка розпочнеться з 1 січня 2025 р. Відповідну постанову Уряд ухвалив 15 листопада 2024 р. (станом на 22 листопада текст документа не оприлюднено). Медичною складовою оцінювання функціональності людини передбачається:

• перенесення проведення оцінювання функціональності людини з МСЕК на багатопрофільні лікарні;
• замість лікарів МСЕК створюватимуться експертні команди лікарів-практиків;
• створення електронної системи, в якій вестимуться справи та ухвалюватимуться рішення.

Для проведення оцінювання функціональності людини лікар самостійно без участі лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я створюватиме електронне направлення для пацієнта. Це направлення потраплятиме до експертної команди лікарів-практиків в одній із 300 найбільших лікарень країни. Команда оцінюватиме повсякденне функціонування людини та ухвалюватиме рішення про інвалідність, в якому засвідчуватиметься позиція кожного лікаря. Лікарі експертної команди зможуть направляти на дообстеження пацієнта, але не більше одного разу, якщо не було виявлено нових станів, які потребуватимуть додаткового обстеження. Експертна команда зможе проводити оцінювання очно в закладі, з виїздом додому, дистанційно чи заочно. Також при оцінюванні може відбуватися відеозапис і дозволятиметься присутність уповноваженого представника людини.

Рішення про встановлення статусу інвалідності підписуватиметься кваліфікаційним електронним підписом кожного лікаря. Дані з цього рішення передаватимуться на соціальну складову в єдину інформаційну систему соціальної сфери.

Також з 1 січня 2025 р.:

• особам, які мають безстроковий статус інвалідності, не потрібно спеціально проходити оцінювання функціональності людини, окрім випадків, коли вони самі захочуть його пройти, або у випадках звернення судових чи правоохоронних органів;
• особам з інвалідністю, у яких повторний огляд припадає на час впровадження системи оцінювання функціональності людини, подовжено строк переогляду статусу інвалідності на 6 міс. Також є додаткові винятки з приводу людей, які перебувають на окупованих територіях або мають тяжкі захворювання і не мають можливості потрапити на переогляд. Для них передбачається відтермінування їх перегляду на листопад 2025 р. або до 1 квітня 2026 р. залежно від категорії, до якої вони належать.

Крім того, зберігаються всі існуючі пільги, відстрочки, пенсії, страхові виплати для людей, які раніше отримали статус інвалідності законним шляхом. Вони продовжуватимуть отримувати всі виплати, послуги, пільги, відстрочки відповідно до раніше виданих документів.

МІНІМІЗАЦІЯ КОРУПЦІЇ

І. Шевченко наголосила, що на мінімізацію корупційних ризиків впливатиме те, що склад експертної команди формуватиметься індивідуально під випадок кожного пацієнта. Склад експертної команди буде невідомий пацієнту до дня оцінювання. Так само й експертна команда не зможе отримати інформацію про пацієнта до дня оцінювання. Усі дії фіксуватимуться, документи формуватимуться і зберігатимуться в захищеній електронній системі.

Статистичні дані про місця проведення оцінювання, склад команд, черги, рішення та демографічні дані про тих, хто проходить оцінювання, будуть доступні публічно для громадян на аналітичних онлайн панелях (дашбордах).

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ

І. Шевченко повідомила, що план цифровізації на 2025 р. складається з трьох етапів. Перший етап, який почне реалізовуватися з 1 січня 2025 р., передбачає створення в електронній системі закладів та користувачів справ та їх направлень на оцінювання, створення команди експертів, розгляд справ, відстеження статусів і взаємодію з різними реєстрами.

Другий етап, який запланований на ІІ–ІІІ кв. 2025 р., передбачає розширення функціоналу електронної системи для управління справами і чергою у виключних випадках, оновлення справ, команд з рандомізованим набором лікарів, оскарження рішень, інтеграції з іншими державними реєстрами для підвищення якості даних.

Третій етап, який планується реалізувати протягом ІІ–IV кв. 2025 р., передбачає:

• впровадження в електронній системі комплексного опитувальника для якісного оцінювання потреб осіб з інвалідністю;
• проведення інтеграції з електронною системою охорони здоров’я та медичними інформаційними системами (МІС);
• проведення автоматизації створення міжрегіональних команд для заочного розгляду справ;
• створення ризикорієнтованих інструментів та сповіщень;
• проведення інтеграції з додатковими системами (Дія або кабінет пацієнта).

Під час заходу учасники також обговорили необхідні зміни до функціоналу електронної системи охорони здоров’я та МІС для реалізації реформи МСЕК та їх пріоритетність.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!