Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України нагадує, що з 18 до 24 листопада у світі проходить Всесвітній тиждень обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів. , у 2019 р. майже 5 млн смертей були пов’язаними з антибіотикорезистентністю. Адже якщо антибіотики перестануть діяти, 3 з 10 випадків пневмонії закінчуватимуться смертю, 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів, лише ¼ осіб, які хворіють на туберкульоз, зможуть вилікуватися.
Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності — надмірне застосування антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу терапії. Унаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати стають неефективними, а інфекції стає складно або неможливо вилікувати.
Тому МОЗ рекомендує:
- приймати протимікробні ліки лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням;
- не застосовувати антибіотики в разі вірусних інфекцій. Таку рекомендацію може дати лише лікар (після огляду та додаткових аналізів);
- проходити повний курс терапії згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом препаратів, не переривати лікування, навіть якщо стан покращився;
- не використовувати протимікробні засоби, які залишилися після курсу терапії;
- не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування;
- не пропускати щеплення за Календарем профілактичних щеплень в Україні та рекомендовані вакцинації.
Особливо небезпечна стійкість до протимікробних лікарських засобів під час війни. Вона суттєво підвищує навантаження на систему охорони здоровʼя. За правильного застосування такі ліки рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте якщо резистентність до таких ліків поширилася, це сильно ускладнює лікування й одужання пацієнтів.
Для того щоб стійкість до протимікробних препаратів не стала ще більшою проблемою, потрібні спільні зусилля як працівників медичної системи, так і пацієнтів. У 2015 р. ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних засобів. Україна долучилася до неї кілька років тому й активно впроваджує необхідні для протистояння проблемі зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» внесено зміни: цефтріаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє застосування цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудника не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.
Також у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з нижчим ризиком розвитку антимікробної резистентності (за відсутності прямих протипоказань).
У кожному стаціонарі незалежно від форми власності впроваджується та посилюється система профілактики інфекцій, інфекційного контролю та адміністрування протимікробних препаратів. Передбачений наказом МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614 комплекс заходів дозволить поліпшити протидію поширенню інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, посилити їхню профілактику, знизить поширення антимікробної резистентності, оптимізує застосування антибіотиків та знизить фінансове навантаження на лікарню.
Наразі МОЗ розроблено новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю, який вже передали на ухвалення Уряду. За ним передбачено розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляд за резистентними збудниками із врахуванням міжсекторального підходу «Єдиного здоров’я».
За матеріалами moz.gov.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим