Розлади сну: коли, чому та як з ними боротися?

Сон: основні моменти

Сон — фізіологічний процес, що зумовлений непов­ним припиненням свідомої психічної діяльності та зниженням активної взаємодії людини з навколишнім світом, у якому людина перебуває протягом значної частини свого життя. Він впливає на кожну людину по-різному, проте в цілому є необхідним для підтримки багатьох життєво важливих функцій, включно з розвитком, енергетичним балансом, «перезавантаженням» головного мозку, модуляцією імунних реакцій, мисленням, працездатністю, концентрацією уваги, психологічною рівновагою тощо. Зокрема, доведено, що достатня тривалість сну покращує запам’ятовування, допомагає регулювати обмін речовин в організмі та знижує розумову втому, а також є необхідним для підтримки належної когнітивної та поведінкової функцій (Eugene A.R. et al., 2015; Zielinski M.R. et al., 2016).

Варто відмітити, що не всім потрібна однакова кількість сну. Наприклад, дітям потрібно спати набагато дов­ше (до 12 год), ніж дорослим, яким для повного відновлення може знадобитися від 7 до 9 год сну за ніч (The Lancet Diabetes & Endocrinology, 2024).

Про депривацію сну

У дослідженнях доведено, що розлади сну уражують близько 20% усього населення. Безсоння є найпоширенішим розладом сну, на яке страждає від 6 до 12% усього дорослого населення. Окрім дорослих, труднощі з ініціюванням і підтримкою сну дуже поширені серед дітей, вони уражують близько 15–25% представників цієї вікової групи (Buscemi N. et al., 2004).

Порушення циркадного ритму — 24-годинного внутрішнього годинника в головному мозку, який регулює цик­ли сну та неспання відповідно до змін світла в навколишньому середовищі, що проявляються як невідповідність між графіком сну людини та соціальним 24-годинним циклом навколишнього середовища, є провідною причиною депривації сну. Здебільшого це розширена фаза сну (ранній початок, поширений у осіб літнього віку) і фаза затримки сну (пізніший початок, поширений у підлітків), які є результатом порушень синхронізації циклу сну та неспання. У групі ризику — люди, які працюють у вечірні зміни або мають ненормований графік змін, незрячі особи, ті, хто страждає на психоневрологічні розлади, такі як деп­ресія, сезонний афективний розлад, деменція або розумова відсталість, або мандрівники, які долають кілька часових поясів за доволі короткий проміжок часу. Перешкоджати здатності організму підтримувати належні циркадні ритми та, відповідно, впливати на сон може штучне освітлення від комп’ютерів, телевізорів, стільникових телефонів та інших електронних пристроїв (Reddy S. et al., 2023).

Окрім збою циркадного ритму, впливає на якість сну і його тривалість. На жаль, сьогодні в більшості випадків люди сплять недостатньо. Сучасний ритм життя, постійний стрес, не завжди задовільні умови для відпочинку (наприклад перебування в укриттях), блекаути негативно впливають на тривалість сну для багатьох.

Відповідно до Міжнародної класифікації розладів сну (International classification of sleep disorders, third edition — ICSD-3), недостатній сон визначається як урізаний режим сну, який зберігається протягом принаймні 3 міс упродовж більшості днів тижня, разом зі скаргами на сонливість протягом доби. Крім того, встановлено, що скарги на сонливість зникають після збільшення загальної тривалості сну (Chattu V.K. et al., 2018).

Як визначено, майже третина населення світу недо­отримує належну норму сну, а 31% усіх дорослих мають середню тривалість сну поза рекомендованим діапазоном. Така неергономічність може мати численні небажані наслідки для здоров’я. Окрім онкопатології, хронічних респіраторних захворювань, деменції, психічних розладів і розладів опорно-рухового апарату, недостатній сон також пов’язаний із кардіометаболічними захворюваннями та станами. У нещодавньому дослідженні Біо­банку Великої Британії встановлено, що особи, які зазвичай сплять 5 год на добу (помірно короткочасно), мають на 16% підвищений ризик діагностування цукрового діабету II типу, а також ті, хто зазвичай спить 3–4 год на добу (надзвичайно коротка тривалість), мали на 41% більш підвищений ризик порівняно з тими, хто спав рекомендовані 7–8 год на добу. Недостатній сон також пов’язаний із підвищенням смертності від усіх причин. У дослідженні 2017 р., проведеному Корпорацією з досліджень та розробки (Research ANd Development — RAND), зафіксовано на 13% вищий ризик летального наслідку серед людей, які сплять менше 6 год на ніч, порівняно з тими, хто спить рекомендовані 7–9 год на ніч (The Lancet Diabetes & Endocrinology, 2024). При цьому побічні ефекти недосипу мають тенденцію до накопичення протягом послідовних ночей часткового обмеження сну (Scott H. et al., 2024).

Попри негативний вплив недостатнього сну небезпечним є і його надмірна тривалість. Але, як виявлено в дослідженні, за винятком ожиріння та депресії, інших ризиків, пов’язаних з «надто довгим сном», майже не зафіксовано (Léger D. et al., 2014).

Як взяти розлади сну під контроль?

Проблема депривації сну потребує комплексного терапевтичного підходу.

У попередніх дослідженнях встановлено, що недостатня гігієна сну значно впливає на його якість і тривалість, а також може провокувати розвиток депресії у дорослих (Alanazi E.M. et al., 2023). Тому в такій ситуації для усунення порушень сну може бути достатнім модифікувати життєвий ритм — правильно організувати умови праці та відпочинку, налагодити графік та раціон харчування¹, а також рекомендувати різноманітні релаксаційні методики.

• Метою технік релаксації є розслаблення тіла та розуму. Вони можуть рекомендуватися для зниження фізичної напруги та переривання думок, які впливають на сон (InformedHealth, 2006).
• Якщо людина скаржиться на надмірну сонливість, у нагоді може стати медитація, яка, як визначено, може сприяти короткочасному підвищенню продуктивності та зменшенню загальної тривалості сну (Kaul P. et al., 2010).

Не менш важливою при розладах сну є належна фармакологічна підтримка. У цьому контексті можуть бути рекомендовані снодійні та седативні засоби, зокрема комбіновані препарати, які містять валеріану, пасифлору або доксиламін ¹.

• Наявні дані свідчать про те, що прийом лікарських засобів із валеріаною може підвищити якість сну з мінімальним ризиком розвитку побічних ефектів (Bent S. et al., 2006).
• Пасифлора може стати в нагоді при лікуванні деяких симптомів у пацієнтів із психоневрологічними захворюваннями. У низці досліджень доведено, що застосування лікарських засобів, які її містять, може знижувати реактивність реакції на стрес, зменшувати вираженість наслідків безсоння та симптомів тривоги (Janda K. et al., 2020).
• Доксиламін невибірково зв’язується з H₁-рецепторами, сприяючи підвищенню седації, що робить доцільним його прийом при розладах сну (Brott N.R. et al., 2023).

Варто наголосити, що тривалість терапії зазначеними снодійними лікарськими засобами не має перевищувати 4 тиж (найбільш раціонально — упродовж 10–14 днів)¹.

Додатково для підвищення якості сну працівник першого столу може рекомендувати для споживання дієтичні добавки, які містять мелатонін.

• Мелатонін — гормон сну, який в основному виробляється шишковидною залозою, що знаходиться позаду 3-го шлуночка головного мозку та регулює ритм сну–неспання. Зокрема, визначено, що прийом мелатоніну при розладах сну може сприяти зменшенню затримки настання сну та підвищенню його ефективності (Buscemi N. et al., 2004), синхронізує циркадні ритми та пришвидшує початок, подовжує тривалість і підвищує якість сну, бере головну участь у боротьбі з окисненням, регуляції сну та виживаності нейронів (Xie Z. et al., 2017). Наведено, що екзогенний мелатонін може бути корисним при низці захворювань сну, включно із синдромом затримки фази сну, синдромом не-24-годинного сну та неспання, десинхронозом та безсонням (Dudley K.A. et al., 2013).

У разі наявності загрозливих симптомів довготривалого (>2 тиж) порушення сну, повної відсутності сну понад 2 доби, якщо розлади сну супроводжуються підвищенням артеріального тиску, значно вираженим головним болем, запамороченням, втратою свідомості, болем за грудиною, що іррадіює в ліву половину тіла, прискореним серцебиттям, відчуттям жару, підвищеним потовиділенням, сухістю в роті, судомами, мають місце тяжке засинання і часті пробудження, викликані необхідністю відвідування туалету, або ж безсоння з’явилося на тлі застосування або відміни лікарських засобів) у відвідувача аптеки, працівнику першого столу необхідно терміново його скерувати до лікаря¹.

¹Протоколи фармацевта (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05.01.2022 р. № 7).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!