Традиційно Аптечний саміт України відкрив Голова Правління ГС «АПАУ» Ігор Червоненко, який у вступній промові зосередив увагу на актуальних питаннях та викликах, з якими стикнулася фармацевтична галузь та, зокрема, аптечний сектор у 2024 р. Серед них регулювання електронної торгівлі, бар’єри для реалізації наркотичних лікарських засобів в аптеці, маркування упаковок лікарських засобів, регулювання обігу дієтичних добавок, ціноутворення на ліки та формування націнки, а також бронювання фармацевтичних працівників тощо.
Серед іншого, одним із найбільш обговорюваних питань є зниження цін та підвищення доступності лікарських засобів для пацієнтів. Однак питання зниження цін не може бути розв’язане лише за рахунок аптечного сегмента. І. Червоненко наголосив, що забезпечення доступності ліків для населення неможливе без чіткої злагодженої взаємодії всіх учасників обігу лікарських засобів по всьому ланцюжку: виробник — дистриб’ютор — аптека.
Спікер озвучив пропозиції учасників ГС «АПАУ» щодо зниження вартості лікарських засобів, серед яких наступні:
- перегляд підходів до ціноутворення з використанням механізму визначення референтної ціни на лікарський засіб;
- створення реєстру граничних оптово-відпускних цін на ліки, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік) та основних життєво важливих лікарських засобів;
- зобов’язання власників реєстраційних посвідчень декларувати граничні оптово-відпускні ціни для лікарських засобів;
- визначення Національного переліку за торговельними назвами;
- формування переліку основних лікарських засобів та медичних виробів, що включені до Національного переліку та обов’язково мають бути в асортименті аптечного закладу (далі — Споживчий перелік);
- зобов’язання аптечних закладів забезпечити безперервну наявність мінімум одного лікарського засобу та медичного виробу зі Споживчого переліку для відпуску їх в аптеках;
- запровадження можливості прискореної реєстрації ліків під різними торговельними назвами на базі існуючого реєстраційного досьє на зареєстрований генеричний препарат з метою зменшення маркетингових витрат виробника тощо.
Чутливим є питання маркетингу в аптеках. І. Червоненко продемонстрував структуру витрат і доходів аптечної мережі та їх вплив на ціну лікарських засобів. Так, у структурі ціни лікарського засобу 84% становить собівартість товару, 16% — націнка аптечної мережі, що по суті є доходом. Витрати аптечної мережі включають комунальні послуги, оплату оренди, заробітну плату, банківські послуги, управління аптечною мережею, додаткове енергозабезпечення тощо і налічують 23–25% обігу, що перевищує розмір націнки на 7–9%. Різниця між націнкою та витратами покривається доходами за маркетинговими договорами, що, за словами І. Червоненка, є на сьогодні частиною економіки аптеки.
Які підходи до ціноутворення на лікарські засоби вбачаються більш справедливими, а які можуть призвести до зворотного ефекту? Як шукати спільні рішення й консенсус? Про це говорили в рамках панельної дискусії «Держава, бізнес, споживач — як досягти балансу» за участю представників законодавчої та виконавчої гілок влади, експертів фармацевтичної галузі.
На сьогодні є необхідність приведення у відповідність з європейськими нормами та практиками регуляторної політики України у сфері забезпечення громадян лікарськими засобами, що є стратегічно важливим товаром. У цьому питанні не потрібно шукати винних, а спільно напрацьовувати зміни. На цьому наголосив народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Михайло Радуцький.
Народний депутат підтримав можливість бронювання фармацевтичних працівників з метою безперервного забезпечення українців лікарськими засобами. Водночас існує практика, коли в аптечних закладах відпуск ліків здійснюють фахівці без необхідної фармацевтичної освіти, що є порушенням відповідних Ліцензійних умов. М. Радуцький також поінформував про поновлення з 2025 р. планових перевірок суб’єктів господарювання у сфері обігу лікарських засобів з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Викликом для аптечної галузі є і кадровий дефіцит, тож влада підтримує залучення приватного сектору до підготовки майбутніх фахівців.
За словами М. Радуцького, врегулювання також потребують питання просування лікарських засобів, у тому числі такий інструмент промоції, як маркетингові договори. Щодо останніх доцільно визначити чіткі правила гри, які, з одного боку, дозволять бізнесу ефективно працювати, а з іншого — враховуватимуть інтереси пацієнта. Разом з ним участь у дискусії взяли колеги Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету, та Валерій Зуб, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, зі свого боку, перш за все подякував представникам аптечного ритейлу за те, що, незважаючи на всі виклики, галузь продовжує працювати, а українці забезпечені необхідними ліками. Міністр анонсував декілька важливих новацій, які Міністерство планує запустити у 2025 р.:
- з 2025 р. всі аптеки відпускатимуть препарати за програмою «Доступні ліки»;
- програму «Доступні ліки» буде розширено за рахунок ліків для лікування глаукоми, захворювань у дітей та ін.;
- розшириться географія покриття лікарськими засобами сільського населення (за рахунок спрощення вимог до аптечних закладів та мотивації їх відкриття в селі та збільшення кількості мобільних аптечних пунктів);
- буде ухвалено Належну практику з промоції лікарських засобів, яку планується винести на громадське обговорення найближчим часом і яка має на меті врегулювати, зокрема, маркетингові активності і промоцію ліків в аптечних мережах.
«Регулярний чесний діалог між державою та бізнесом з урахуванням інтересів споживача — ключ до позитивних змін. Відкрита дискусія формує довіру між усіма учасниками та дозволяє знайти найбільш ефективні рішення. Наразі в Міністерстві опрацьовуються різні механізми та варіанти щодо удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби. Наш пріоритет — якісна, доступна та безоплатна медична допомога для українців. Саме від цього ми відштовхуємося, коли ухвалюємо ті чи інші управлінські рішення. Доступність лікарських препаратів є важливою частиною цього, тому разом з фармацевтичною спільнотою працюємо над пошуком найефективніших способів досягнути поставленої мети», — зазначив В. Ляшко.
Коментуючи ініціативи МОЗ щодо регулювання націнок на ліки, закладені в проєкті постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955», В. Ляшко зауважив, що перед винесенням його на громадське обговорення на базі Комітету проведено декілька зустрічей з аптечними мережами, дистриб’юторами, вітчизняними та іноземними виробниками, щоб обговорити, що робити, аби ціни на ліки в Україні почали знижуватися. «Ми вже третій рік знаходимося в умовах повномасштабного вторгнення. Саме тому зараз повинні віднайти можливості для того, щоб українці, які потребують доступу до ліків, могли їх отримати. І ми як держава вживаємо комплекс заходів. Зараз ми дискутуємо лише над проєктом постанови, але потрібно бачити все, що відбувається», — зауважив він.
Що стосується зміни підходів до ціноутворення на ліки, то, за словами міністра, питання має бути вирішене комплексно, у тому числі за рахунок врегулювання маркетингових послуг.
Програма «Доступні ліки» — це програма для людей і про людей. Користуючись нагодою, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак подякувала представникам аптечних закладів за залучення до реалізації цієї програми.
НСЗУ також співпрацює з SAFEMed, аби програма реімбурсації була ще більш ефективною. У 2023 р. проведено масштабне всеукраїнське опитування серед лікарів, фармацевтів та пацієнтів щодо ефективності функціонування програми «Доступні ліки». Близько 80% опитаних фармацевтів висловили довіру до програми і вважають, що вона дійсно користується попитом серед українців і зменшує їх витрати на ліки.
Що стосується безпосередньо самої програми, то цього року спостерігається безпрецедентне виконання Держбюджету 2024 р. — НСЗУ вже відшкодувала аптечним закладам 4,7 млрд грн у рамках програми «Доступні ліки», що є найбільшою сумою за всі роки її функціонування. Очікується, що до кінця року ця сума становитиме 5,3 млрд грн.
У подальшому планується розширення програми реімбурсації за рахунок близько 30 нових міжнародних непатентованих найменувань (МНН) препаратів для лікування різних нозологій. Програма реімбурсації — це не тільки про економічну доступність лікарських засобів, а й про фізичну. І якщо механізм ціноутворення на такі ліки вже налагоджений, є прозорим і зрозумілим для всіх учасників ринку, то більше уваги НСЗУ наразі приділяє питанню фізичної доступності відповідних препаратів, особливо в сільській місцевості. Посилено комунікацію з лікарями фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій, головами територіальних громад. Крім того, на рівні Ліцензійних умов планується передбачити з 1 липня 2025 р. зобов’язання всіх аптечних закладів брати участь у програмі «Доступні ліки».
Н. Гусак також повідомила про початок з 2 грудня прийому НСЗУ від суб’єктів господарювання заяв про укладення 3-річних договорів про реімбурсацію і закликала учасників вже подавати необхідні заяви.
Окремо учасники дискусії обговорили пропозиції, з якими має вийти слідча комісія (ТСК) Верховної Ради України з питань розслідування цін на ліки. Свої пропозиції ТСК планує відобразити в законопроєкті № 11493, який наразі готується до розгляду у другому читанні (прим. ред.: 19 грудня пакет поправок до законопроєкту № 11493 планується розглянути на засіданні Комітету). За словами В. Ляшка, МОЗ у рамках ТСК планує подати пропозиції до законодавчих актів щодо врегулювання маркетингової компоненти, що є частиною кінцевої ціни лікарських засобів, у частині надання права Уряду затверджувати перелік та вимоги до дозволених рекламних, маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інформаційних послуг та інших послуг, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу.
Ще одна з пропозицій ТСК — використання аптечними закладами Prozorro Market для закупівель ліків. За словами заступниці міністра економіки України Надії Бігун, такої практики в ЄС або інших країнах немає, тож питання є дискусійним. «Взагалі якщо говорити про регулювання публічних закупівель, то воно побудоване на тому, що у державних замовників є потреба, яка має бути забезпечена одним постачальником, який виграє тендер», — пояснила заступниця міністра. Відповідно, такі закупівельні процедури не розв’язують задачу аптечних мереж, які б, наприклад, через аукціон забезпечували на полицях наявність асортименту. Міністерство економіки України, зі свого боку, не може запропонувати більш гнучкого рішення з питання використання системи електронного каталогу для аптечних закладів, оскільки процедури публічних закупівель мають повністю відповідати європейським директивам.
Питання ціноутворення на лікарські засоби є одним з пріоритетних напрямків проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Доступні та безпечні ліки для українців» (SAFEMed), який надає технічну допомогу Україні у секторі фармацевтичного врядування та фінансування. Будь-які зміни у цій сфері мають відбуватися комплексно та з урахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін. Близько 5 років тому проєкт SAFEMed спільно з державними інституціями розпочав роботу над створенням єдиного позитивного переліку лікарських засобів, щодо якого буде застосовано єдину політику ціноутворення. Детально про роботу в цьому напрямку розповіла старша технічна радниця з питань фармацевтичного врядування та фінансування проєкту USAID SAFEMed Олена Філінюк. Основою цієї політики мають стати сучасні європейські підходи та найкращі міжнародні практики. З метою забезпечення якісних змін до процесу було залучено міжнародних консультантів та експертів з великим досвідом у цій сфері. За результатами проведеного ними аналізу 26 листопада в рамках круглого столу було представлено концепцію єдиного позитивного переліку лікарських засобів та презентовані конкретні напрацювання для створення уніфікованої політики ціноутворення.
Політика ціноутворення на ліки має бути орієнтована на потреби споживачів, цілісною та збалансованою з урахуванням інтересів держави, бізнесу та громадян. Враховуючи наявні напрацювання, проєкт SAFEMed, зі свого боку, вбачає реалістичним запровадження позитивного переліку лікарських засобів вже протягом 2025 р. Найближчим часом концепцію позитивного переліку та політику ціноутворення на оригінальні та генеричні препарати буде представлено профільному відділу МОЗ.
У рамках панельної дискусії озвучено чимало пропозицій, побоювань та проблематик, які назріли у фармацевтичній галузі. Саме шляхом відвертого діалогу, який відбувся, можна дійти до зважених рішень на користь пацієнта. Таку думку висловив керуючий партнер Legal Alliance Law Firm Дмитро Алешко, надавши правову оцінку запропонованим ініціативам законодавчої та виконавчої гілок влади.
Говорячи про ініціативи щодо регулювання націнок на всі лікарські засоби, експерт зазначив, що всі ланцюги постачання ліків — від виробників до аптечних закладів хочуть бачити стабільність, прозорість і прогнозованість системи ціноутворення на ліки. У ході проведеного аналізу ступеня імплементації Ради 89/105/ЕЕС від 21 грудня 1988 р. щодо прозорості заходів, що регулюють ціни на лікарські засоби для використання людиною, та їх включення до сфери національних систем медичного страхування, дійшли висновку, що українська система регулювання цін на ліки і формування переліків потребує змін. Такі зміни мають бути втілені через політику ціноутворення, і замість 6 існуючих нормативно-правових актів, які регулюють ціни та надбавки на ліки, має з’явитися 1 документ, який враховуватиме надані міжнародними провідними експертами рекомендації і відповідати Європейській директиві. «Саме це від нас будуть вимагати європейські колеги на шляху вступу України до Європейського Союзу», — зауважив Д. Алешко. Водночас такий підхід розглядається в середньостроковій перспективі. У якості компромісного тимчасового рішення, наприклад, на період воєнного стану, може бути визначений певний перелік ліків, який базуватиметься на Національному переліку та включатиме додаткові соціально значущі МНН ліків, на які може бути поширене державне регулювання націнок. Але, на думку Д. Алешка, розмір торговельних надбавок, які пропонуються, має бути додатково проаналізований та переглянутий для ухвалення більш виваженого рішення.
Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України розглядає забезпечення лікарськими засобами як елемент соціальної безпеки України. На цьому наголосив заступник керівника управління гуманітарної безпеки та людського розвитку служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Апарату РНБО України Артем Голобоков. «Жвава дискусія, яка відбулася, вчергове підтвердила, що варто приділити додаткову увагу питанням регулювання і законодавчим ініціативам у сфері обігу лікарських засобів… Сьогодні ми приділили багато уваги питанням забезпечення і захисту економічної конкуренції, а не забезпечення населення лікарськими засобами», — зазначив він, додавши, що лікарські засоби — це соціально важливий товар, а аптеки як заклади охорони здоров’я, де реалізується такий товар, мають бути прозорими, чесними і відкритими, а законодавчі ініціативи мають обговорюватися всіма учасниками в синергії.
Аптечний ринок: аналітика та прогнози
Порівняльний аналіз фармацевтичного ринку України з 4 країнами Східної Європи надав Міхал Пількевич (Michał Pilkiewicz), генеральний директор компанії IQVIA в Україні, країнах Балтії та Адріатики. Для порівняльного аналізу обрано Польщу, Чехію, Угорщину та Румунію. Це країни, які мають членство ЄС (як бенчмарк для майбутнього розвитку України), консолідований ринок дистриб’юторів, велику питому вагу аптечних мереж, подібну модель громадського здоров’я з практикою витрат з кишені пацієнта (out of pocket) та схожу модель ринку в розрізі вітчизняних та міжнародних виробників.
Східноєвропейський ринок фармацевтичної дистрибуції досить консолідований. В усіх досліджуваних країнах топ-5 компаній контролюють більше 75% частки ринку. Також слід зауважити, що Україна є єдиною країною в Східній Європі, де дистриб’ютори не володіють аптечними мережами та віртуальними аптеками. Левову частку товарообігу (більше 50%) як в Україні, так і порівнюваних країнах, акумулюють аптечні мережі.
У референтних країнах роздрібне споживання домінує над госпітальним, як і в Україні, але частка держави більша. Якщо в Україні цей показник становить 10%, то в Румунії — 21%, у Польщі — 26%, в Угорщині — 30%, у Чехії — 40%. У нашій державі частка рецептурних препаратів, вартість яких відшкодовується державою, в загальних обсягах ринку лікарських засобів дуже мала (оцінюється на рівні 2%) порівняно з референтними країнами (де цей показник становить 44–68%). Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, в Україні теж значно менший, і станом на 23 серпня 2024 р. включає 544 позиції, тоді як в Угорщині цей показник сягає 2,9 тис. найменувань, у Польщі — 4,2 тис., Чехії — 5,1 тис., Румунії — 6,9 тис. Обсяги ринку препаратів, вартість яких відшкодовується, у референтних країнах теж набагато більші.
В Україні досить висока щільність аптек. На 1 торгову точку припадає 1,8 тис. осіб. А в порівнюваних державах — від 2,3 до 4,3 тис. Загальна кількість аптек по країні в нашій державі найбільша — 15,9 тис. торгових точок, але при цьому найменші обсяги товарообігу безрецептурних препаратів на 1 аптеку — лише 238 тис. євро проти 514–992 тис. євро в референтних країнах.
Націнки в українських аптеках значно нижчі, ніж у порівнюваних державах. Так, середня націнка в Україні за 2023 р. становить 12%, тоді як цей показник у Румунії — 16%, Польщі — 19% та в Угорщині — 20%.
Доповідач також відзначив суттєве підвищення середньої ціни на деякі ключові категорії товарів (препарати для лікування серцево-судинних захворювань, лікування цукрового діабету І та ІІ типів, хронічного обструктивного захворювання легень і бронхіальної астми та нестероїдних протизапальних препаратів) в Україні (майже у 2 рази), що значно перевищує показники інфляції.
Аналітичний огляд розвитку ринку лікарських засобів України представив Сергій Іщенко, CPO компанії Proxima Research International. Доповідач звернув увагу на деякі невідповідності в даних попереднього доповідача (зокрема стосовно зростання цін та кількості аптек, які наразі працюють в Україні) та уточнив їх.
За підсумками 10 міс 2024 р. споживання лікарських засобів (включаючи госпітальне та роздрібне) зросло на 16% у національній валюті порівняно з аналогічним періодом попереднього року, досягнувши 137 млрд грн, а за підсумками року цей показник може перевищити 170 млрд грн. У доларовому вираженні приріст за 10 міс 2024 р. становить 6%. В упаковках обсяги ринку майже не змінилися, однак слід зауважити, що можливості щодо підвищення споживання в натуральному вираженні в нашій державі досить обмежені, адже частина населення виїхала за кордон через повномасштабну війну. Управлінням верховного комісара ООН у справах біженців у світі зафіксовано 6,8 млн біженців з України.
Питома вага державних витрат за підсумками 10 міс 2024 р. становить 12% загальних обсягів споживання лікарських засобів. Решту 88% оплачує пацієнт з власної кишені. Оскільки ринок фінансується переважно за рахунок споживача, його зростання напряму залежить від добробуту населення. Позитивним сигналом є підвищення рівня заробітної плати. З іншого боку, Україна стикнулася з серйозним загостренням демографічної кризи через високий рівень смертності, низькі показники народжуваності та міграційні процеси. Приблизна кількість наявного населення України наразі може становити близько 30 млн осіб.
Ринок роздрібного споживання лікарських засобів за підсумками 11 міс 2024 р. демонструє приріст на 17,7% у національній валюті.
Середньозважена вартість однієї упаковки лікарських засобів зросла з 153 грн у 2023 р. до 178 грн за підсумками 10 міс 2024 р. Зазначимо, що середньозважена вартість враховує, окрім інфляції, ефект перерозподілення споживання в бік більш високовартісних препаратів. За розрахунками Proxima Research, інфляційний індекс за 10 міс 2024 р. становить 11,9%, індекс заміщення — 4,7%. Дані Державної служби статистики України свідчать, що в жовтні 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 9,7%. Тобто інфляція на ринку лікарських засобів ненабагато перевищує інфляцію в цілому на споживчому ринку, де відзначаються значно вищі темпи зростання цін на різні категорії товарів. Наприклад, індекс споживчих цін на хліб у жовтні 2024 р. до жовтня попереднього року становить 14,4%, молоко — 13,3%, масло — 27,3%, електроенергію — 63,6%.
Операційна аптечна націнка демонструє низхідний тренд протягом останніх 10 років, і наразі цей показник становить 14%. Ця тенденція зумовлена високим рівнем конкуренції між аптечними мережами.
Станом на 1 листопада 2024 р. в Україні працює 18 тис. аптек та аптечних пунктів, що становить 87% від довоєнної кількості. Незважаючи на воєнний стан, консолідація аптечного сегмента триває. З початку року кількість аптек у 5 провідних мережах збільшується в середньому на 90 торгових точок на місяць. Слід зазначити, що концентрація аптек в Україні набагато вища порівняно з іншими європейськими країнами. На одну аптеку припадає 1,6 тис. населення.
Зростання розвитку роздрібного ринку лікарських засобів України в умовах війни у 2025 р. прогнозується на рівні 16,1%, близько 22,8% — при оптимістичному сценарії і 12,6% — при песимістичному.
Тенденції на ринку парафармацевтичних товарів (дієтичних добавок, медичних виробів та косметики) України окреслила Тетяна Іванова, Audit Product Manager компанії Proxima Research International. Загалом парафармацевтичні товари становлять 22% аптечної реалізації. Серед них найбільшою категорією є дієтичні добавки. За підсумками 10 міс 2024 р., обсяги аптечного продажу цієї категорії збільшилися на 27,7% у національній валюті та 14,5% в упаковках. Значний приріст також фіксується в сегменті косметики — на рівні 21% у грошовому вираженні та 7,2% в упаковках, що робить ці 2 категорії одними з основних драйверів зростання фармринку. Медичні вироби демонструють не такі значні темпи приросту — 12% у натуральному вираженні при майже незмінних обсягах продажу в упаковках.
Слід зазначити, що впродовж останніх років дієтичні добавки досить помітно збільшили свою частку в продажу товарів «аптечного кошика» (лікарські засоби, дієтичні добавки, медичні вироби, косметика). Їх питома вага на ринку збільшилася до майже 12% у грошовому вираженні та 10% у натуральному. Помітну частку в їх продажу становлять ВТМ аптечних мереж — 21,4% у грошовому вираженні та 40,7% в упаковках. Велика частка ВТМ характерна і для категорії «косметика» — 14,3% у грошовому та 27,5% у натуральному вираженні.
Стосовно прогнозів на 2025 р., зростання роздрібного ринку дієтичних добавок у національній валюті очікується на рівні 21,1%, медичних виробів — 14,1%, косметики — 17,0%.
Максим Багреєв, керуючий партнер компанії «Кратія», звернув увагу на ключові законодавчі ініціативи, на які варто зважати у 2025 р.
Вже незабаром (18.01.2025 р.) вступає в дію Закон України від 21.08.2024 р. № 3910-IX «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо маркування лікарських засобів». Документом передбачається заборона нанесення на упаковку лікарських засобів будь-якої інформації рекламного характеру, а також інформації про інших юридичних або фізичних осіб, які не є виробником або заявником. Також забороняється роздрібна та оптова торгівля лікарськими засобами, маркування яких містить інформацію рекламного характеру або інформацію про інших юридичних чи фізичних осіб. Слід зазначити, що законодавство не містить визначення того, що є інформацією рекламного характеру. У відповідь на численні запити Міністерство охорони здоров’я оприлюднило роз’яснення стосовно деяких положень. Так, не вважається рекламою інформація, що відповідає затвердженій інструкції для медичного застосування та короткій характеристиці лікарського засобу, а також логотипи (торговельні марки) виробника, заявника або групи компаній, до якої належить виробник, за умови використання цих логотипів в офіційній документації компанії. Забороняються додаткові відомості рекламного характеру, наприклад, що деталізують інформацію, не затверджену в інструкції, інформація про дистриб’юторів, представників або інші компанії, які не є безпосередніми виробниками чи заявниками, а також застосування різних кольорових схем для однієї упаковки з ідентичним текстом маркування.
3 серпня 2024 р. набув чинності Технічний регламент на косметичну продукцію з перехідним періодом до 3 серпня 2026 р. Протягом перехідного періоду дозволено вводити в обіг косметичну продукцію як на основі Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», так і на підставі Технічного регламенту. Документ розроблено на основі Регламенту № 1223/2009 ЄС. Слід зазначити, що Технічний регламент на косметичну продукцію не передбачає нанесення знаку відповідності. Як відрізнити косметичні продукти, що вводяться в обіг за Технічним регламентом, від тих, які введені за законодавством про загальну безпечність, залишається відкритим питанням.
Доповідач нагадав, що 14 вересня 2024 р. знято мораторій на проведення заходів державного ринкового нагляду. Це означає поновлення перевірок після більш ніж 4-річного періоду, який почався в березні 2020 р. у зв’язку з COVID-19 та був продовжений у лютому 2022 р. у зв’язку із війною.
У наступній публікації розкриємо потенціал впровадження фармацевтичної послуги, проблематику кадрового голоду та інноваційні рішення для ефективнішої роботи аптек.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим