Фармацевтична послуга — яскравий маркер статусу аптеки

Система фармацевтичних послуг у кожній країні ЄС має свої особливості, але існують спільні стандарти та принципи, що базуються на регуляції ЄС, адже аптеки в ЄС підпорядковуються як національному законодавству, так і директивам ЄС, наприклад, Директиві 2001/83/ЄС, яка регулює виробництво, розподіл та продаж препаратів, а належна аптечна практика (Good Pharmacy Practice — GPP) сприяє забезпеченню якості послуг. Директивами ЄС забезпечується вільний рух товарів, зокрема лікарських засобів, через внутрішній ринок, при цьому дотримуються національні правила щодо відшкодування вартості ліків.

РОЛЬ ФАРМАЦЕВТА В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Фармацевти в країнах ЄС відіграють ключову роль у наданні консультацій щодо застосування препаратів, допомозі пацієнтам із хронічними захворюваннями, виконанні програм вакцинації (у багатьох країнах ЄС фармацевти можуть проводити вакцинацію), а також професійно обслуговувати пацієнтів з електронними рецептами, адже в багатьох країнах ЄС активно впроваджується система електрон­них рецептів, яка дозволяє спростити процес отримання ліків пацієнтами. Крім того, діє транскордонна система елект­ронних рецептів, що дає змогу отримати ліки в будь-якій країні ЄС за рецептом, виписаним в іншій країні ЄС.

У деяких країнах аптеки також надають додаткові послуги, такі як моніторинг стану здоров’я (вимірювання артеріального тиску, аналізи), поради з дієтології та підтримка здорового способу життя.

ПЕРЕЛІК ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПОСЛУГ

Визначення переліку фармацевтичних послуг в ЄС здійснюється на рівні кожної держави — члена ЄС, оскільки охорона здоров’я є національною компетенцією. Проте існують загальні рамки та регуляції на рівні ЄС, які координують підходи до фармацевтичного обслуговування. Так, національні органи охорони здоров’я розроб­ляють та затверджують перелік фармацевтичних послуг, в якому враховуються:

• національні потреби охорони здоров’я;
• доступність ресурсів;
• економічні та соціальні особливості.

Зі свого боку, Європейська комісія та Європейський парламент та Рада ЄС створюють правові рамки, які впливають на фармацевтичну політику ЄС. Також Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — ЕМА) здійснює регуляторну функцію. Професійні асоціації встановлюють вимоги до діяльності аптечних закладів та його персоналу.

Отже, фармацевтична послуга в країнах ЄС формується на національному рівні, але базується на загальноєвропейських стандартах і директивах, регуляторних рамках та рекомендаціях. Вона є невід’ємною частиною медичних послуг єдиної системи охорони здоров’я країн ЄС.

ОПЛАЧУВАНІСТЬ ПОСЛУГИ

ЄС прагне створити баланс між інтересами пацієнтів, фармацевтів, виробників і державних структур, забезпечуючи доступність, безпеку та ефективність фармацевтичних послуг. Однак надання професійних фармацевтичних послуг неможливе без проведення їх оплати.

24 вересня 2024 р. в Копенгагені на території Організації Об’єднаних Націй (ООН) під егідою Міжнародної федерації фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) — Європейський регіон проходила Міжнародна конференція високого рівня за темою «Фармацевтична опіка та фармацевтична послуга». Під час заходу презентовано позицію цих 2 найвпливовіших професійних організацій у світі щодо підтримки необхідності перегляду позиції ВООЗ у частині передачі низки місій лікаря до фармацевта за допомогою розширення переліку фармацевтичних послуг, які мають надаватися пацієнтам дипломованими фармацевтами в аптеці, причому ці послуги мають обов’язково бути оплаченими.

ПІДХОДИ ДО РОЗРАХУНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПОСЛУГИ

Розрахунок вартості фармацевтичної послуги в країнах ЄС залежить від декількох факторів, включно з типом послуги, національним законодавством, системою охорони здоров’я, а також роллю аптек у наданні медичних послуг.

Так, у розрахунку її вартості враховуються такі елементи:

1) фармацевтична маржа, тобто фіксований відсоток чи сума;

2) витрати на надання послуги, зокрема сюди входить зарплата фармацевтів, адміністративні витрати, логістика (зберігання та доставка ліків);

3) податки, наприклад, податок на додану вартість (ПДВ) на препарати (у деяких країнах застосовується знижений ПДВ);

4) вартість додаткових послуг, до яких належать консультування, моніторинг терапії, вакцинація тощо.

Цифрові послуги в країнах ЄС, які надаються фармацевтами, є частиною фармацевтичних послуг. З поширенням електронних рецептів і телемедицини вартість фармацевтичних послуг у цифровій формі також зростає.

Надзвичайно важливим у формуванні кола залучених до вартості фармацевтичних послуг у країнах ЄС є приєднання до цієї моделі всіх без винятків учасників, а саме держави та пацієнта.

Роль держави полягає в запровадженні механізмів відшкодування вартості фармацевтичної послуги. У багатьох країнах ЄС вартість таких послуг (особливо консультацій та моніторингу) частково або повністю покривається через:

• національні системи охорони здоров’я;
• страхові компанії.

Зокрема, у Німеччині фармацевти отримують фіксовану оплату за кожен виданий рецепт. У Франції існує система відшкодування за консультації фармацевтів у межах програми догляду за пацієнтами із хронічними захворюваннями. У Данії фармацевти отримують оплату за надання певних видів послуг, вартість яких залежить від статусу лікарського засобу, з яким працює фармацевт.

Також у деяких країнах пацієнти самостійно сплачують за певні послуги, наприклад:

• тести на рівень глюкози чи холестерину;
• консультації щодо здорового способу життя.

Вартість таких послуг регулюється ринком і конкурентним середовищем.

При цьому, не дивлячись, за якою моделлю здійснюється оплата фармацевтичної послуги, — її оплата є обов’язковою!

Так, розрахунок вартості фармацевтичної послуги в ЄС залежить від економічних умов, політики у сфері охорони здоров’я та доступності ресурсів. Впровадження нових моделей фармацевтичного догляду сприяє розвитку індивідуалізованих і доступних послуг для пацієнтів.

ОПЛАТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПОСЛУГИ

Оплата фармацевтичних послуг у країнах ЄС здійснюється кількома способами залежно від типу послуги, законодавства конкретної країни та моделі фінансування системи охорони здоров’я. Головними платниками є держава, страхові компанії, пацієнти або має місце співоплата.

Так, держави запроваджують відповідні системи реімбурсації. У багатьох країнах ЄС держава фінансує фармацевтичні послуги через:

• національні системи охорони здоров’я (наприклад Велика Британія, Швеція, Італія);
• систему реімбурсації — часткове або повне відшкодування витрат на послуги аптеки або відпуск ліків.

Відшкодування витрат на ліки і фармацевтичні послуги в ЄС регулюється такими механізмами, як:

• фіксовані ставки для державних програм. Наприклад, в Угорщині фармацевти отримують встановлену оплату за відпуск рецептів;
• диференційовані тарифи, які запроваджені залежно від категорії препаратів (життєво важливі, дороговартісні лікарські засоби);
• співоплата пацієнтів. Наприклад, в Іспанії пацієнт сплачує 40–60% усієї вартості.

На превеликий жаль, не дивлячись на неодноразові звернення ГО «ВФП» до можновладців, від яких залежить затвердження моделі фармацевтичної послуги зі всіма її похідними, до цих пір ні українські фармацевти, ні аптечні заклади, що беруть участь у низці державних та регіонального рівня соціальних програмах, за надання цих послуг і свої професійні компетенції не отримують гідної компенсації.

ГО «ВФП» надано пропозиції щодо термінового запровадження механізму медичного страхування як прозорого та ефективного інструменту регулювання цін на лікарські засоби, але, як завжди в Украї­ні, винні у високих цінах виключно аптеки…

Стосовно ролі страхових компаній в оплаті фармацевтичних послуг, то в ЄС вони відіграють ключову роль у фінансуванні, адже часто страхові фонди оплачують послуги, пов’язані з лікуванням хронічних захворювань, або страхові програми покривають витрати на спеціалізовані послуги, такі як вакцинація, фармацевтичний догляд або моніторинг терапії. Наприклад, у Нідерландах обов’язкове медичне страхування покриває витрати на багато фармацевтичних послуг, а у Швейцарії (хоча вона не є членом ЄС, але діє за схожою системою) приватні страхові компанії оплачують як ліки, так і консультаційні послуги.

Окрім цього, пацієнти можуть здійснювати напряму оплату фармацевтичних послуг у випадку:

• якщо послуга не покривається державною програмою чи медичною страховкою;
• купівлі безрецептурних препаратів та додаткових послуг, таких як тестування на рівень глюкози чи консультації щодо дієти. Наприклад, у Польщі пацієнти часто платять за додаткові консультаційні послуги в аптеках.

Також існує й змішана модель оплати фармацевтичної послуги, у межах якої частину вартості послуг покриває держава або страхові компанії, а решту — пацієнт. Також можуть існувати програми соціальної допомоги, які забезпечують безкоштовний доступ до послуг для певних категорій населення. Наприклад, у Швеції пацієнти платять лише до певного ліміту витрат на ліки та послуги, після цього всі витрати покриває держава.

У деяких випадках роботодавці теж можуть включати фармацевтичні послуги в пакети корпоративного медичного страхування для своїх працівників. Це часто має місце в країнах із розвиненим приватним страхуванням, наприклад, у Нідерландах чи Бельгії.

Фінансування деяких фармацевтичних послуг, зокрема в рамках програм вакцинації чи боротьби з рідкісними захворюваннями, може частково покриватися за рахунок грантів ЄС або спільних програм з охорони здоров’я.

Отже, оплата фармацевтичної послуги в ЄС є багатокомпонентною та залежить від країни, системи охорони здоров’я та специфіки послуги. У більшості випадків основні витрати покриваються державними програмами чи страховими компаніями, але певну частину витрат пацієнти сплачують самостійно.

ЯКІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПОСЛУГИ

Надзвичайно важливим елементом у формуванні фармацевтичної послуги є процедура визначення якості фармацевтичної послуги в ЄС. У країнах ЄС критерії оцінки якості фармацевтичних послуг базуються на міжнародних стандартах, таких як GPP, а також на національних нормативних актах. Вони охоплюють широкий спектр аспектів, спрямованих на забезпечення безпеки, ефективності та доступності фармацевтичної допомоги. До ключових критеріїв оцінки якості фармацевтичних послуг належать:

1) безпека пацієнтів, яка полягає в коректності видачі лікарських засобів, перевірці взаємодій між ними, моніторингу побічних ефектів і можливих алергічних реакцій;

2) ефективність послуги, яка визначається рівнем досягнення терапевтичних цілей (наприклад контролем симптомів хронічних захворювань) чи наданням рекомендацій щодо оптимізації терапії;

3) доступність послуги, яка визначається часом, необхідним для отримання послуги, географічною доступністю аптек та фінансовою доступністю ліків і послуг;

4) компетентність фармацевтів, яка визначається освітою та професійною підготовкою фармацевтів, підвищенням їх кваліфікації (участю в програмах безперервного професійного розвитку) та дотриманням етичних норм і стандартів професійної поведінки;

5) індивідуалізація послуг, яка визначається рівнем персоналізованого підходу до пацієнта, наданням консультацій із врахуванням особливостей здоров’я, віку та інших чинників;

6) комунікація, а саме чіткість і зрозумілість пояснень щодо застосування ліків, ефективність комунікації між фармацевтом і лікарем;

7) використання цифрових інструментів, яке полягає у використанні інформаційних систем для відстеження історії терапії пацієнта чи наданні дистанційних консультацій;

8) дотримання нормативів, а саме відповідність націо­нальним та європейським регуляторним вимогам (наприклад Директиві 2001/83/ЄС щодо препаратів та вимог GPP);

9) економічна ефективність, яка визначається забезпеченням оптимального співвідношення вартості та якості послуг або наявністю програм відшкодування витрат для пацієнтів.

Отже, якість фармацевтичної послуги в ЄС базується на стандартизованих вимогах і контролі на національному та європейському рівнях. Основний акцент робиться на безпеці, ефективності, доступності та задоволеності пацієнтів. Це сприяє підвищенню довіри до фармацевтичної системи та покращенню стану здоров’я населення.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!