Боротьба з антибіотикорезистентністю: що передбачає Державна стратегія до 2030 р.?

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 13.12.2024 р. № 1265-р затвердив Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 р. та операційний план з її реалізації у 2024–2026 рр. (далі — Стратегія).

Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками з урахуванням комплексного підходу «Єдине здоров’я».

Основні цілі та напрями Стратегії

1. Посилення інфекційного контролю:

• впровадження нових стандартів інфекційної безпеки у медичних закладах;
• створення відділів інфекційного контролю у регіональних медичних закладах;
• затвердження національних санітарних правил щодо поводження з медичними відходами та репроцесингу медичних виробів.

2. Розширення лабораторних можливостей:

• створення нових бактеріологічних лабораторій та вдосконалення наявних;
• впровадження системи управління якістю лабораторних досліджень;
• запровадження стандартів біологічної безпеки у мікробіологічних лабораторіях.

3. Система епіднагляду:

• розширення нагляду за резистентними збудниками та споживанням антимікробних препаратів;
• збір та аналіз даних із національної мережі епідеміологічного нагляду;
• впровадження електронних систем обліку результатів бактеріологічних досліджень.

4. Інформування та навчання:

• проведення щорічних національних кампаній з підвищення обізнаності населення про небезпеку антимікробної резистентності (АМР);
• організація навчання для медичних працівників щодо інфекційного контролю та раціонального застосування антибіотиків;
• випуск рекомендацій для громадськості щодо запобігання інфекційним хворобам.

5. Наукові дослідження:

• проведення наукових досліджень щодо нових методів лікування резистентних інфекцій;
• створення національного центру досліджень з питань АМР;
• запровадження грантових програм для підтримки дослідників у сфері АМР.

Завдяки впровадженим стандартам уже вдалося:

• встановити контроль призначень (обов’язкове погодження призначення антибіотиків з клінічними фармацевтами);
• запобігти необґрунтованому призначенню антибіотиків (заборонено профілактичне застосування антибіотиків групи резерву без відповідних підтверджень);
• визначити штами пріоритетних патогенів (у 2023 р. лабораторії — учасники національної мережі епіднагляду дослідили понад 43 000 зразків крові та 7700 зразків спинномозкової рідини. Було ізольовано понад 2400 штамів пріоритетних патогенів);
• знизити рівень застосування окремих антибіотиків.

Наступним кроком буде посилення інфекційного контролю. Усі медичні заклади, незалежно від форми власності, зобов’язані посилити інфекційний контроль та оптимізувати застосування антибіотиків відповідно до наказу МОЗ України від 03.08.2021 р. № 1614.

За матеріалами phc.org.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!