У численних дослідженнях зафіксовано, що аномальні рівні холестерину пов’язані з підвищеним ризиком розвитку кардіоваскулярних захворювань. Зокрема, рівні загального холестерину в плазмі крові та холестерину ліпопротеїдів низької щільності пов’язані із підвищенням смертності від серцево-судинних хвороб (Jung E. et al., 2022). Вчені також помітили, що у деяких пацієнтів навіть при низьких показниках холестерину залишався підвищений ризик інфаркту міокарда та інсульту, що, ймовірно, могло бути пов’язане із запаленням кровоносних судин (Henein M.Y. et al., 2022). Але раніше достеменно ніхто не знав, що причиною цьому може бути ніацин (або вітамін В3, або РР, або нікотинова кислота), а якщо точніше — його метаболіти.
У чому міститься вітамін В3?
Вітамін В3 є водорозчинним вітаміном групи В, який природним чином міститься в деяких продуктах харчування (м’ясі, рибі, молочних та цільнозернових продуктах, бобових, горіхах та насінні, овочах)1, а також його можна виявити у складі лікарських засобів, а також дієтичних добавок, які містять ніацин окремо або в комбінації з іншими інгредієнтами. 2 найпоширеніші форми вітаміну В3 в їжі та харчових добавках — це нікотинова кислота та нікотинамід, які утворюють коферментні форми нікотинамідаденіндинуклеотид (НАД) і нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат (НАДФ). Організм також може перетворювати триптофан — амінокислоту — на нікотинамід. Ніацин є водорозчинним, тому його надмірна кількість, яку не потребує організм, виводиться із сечею1.
Про «хороші» та «погані» властивості вітаміну В3
Ніацин «працює» в організмі як кофермент з більш ніж 400 ферментами, залежними від нього для різних реакцій. Зокрема, вітамін В3 допомагає перетворювати поживні речовини в енергію, бере участь у синтезі ДНК, а також чинить антиоксидантний ефект, поліпшує роботу головного мозку і навіть може бути корисним для підтримки здоров’я шкіри1.
У свій час до появи в клінічній практиці статинів високі дози ніацину (1500–2000 мг/добу) навіть застосовували з метою зниження рівня холестерину1. Так, тривалий період прийому вітаміну В3 у формі нікотинової кислоти призначали пацієнтам для лікування дисліпідемії, яка є основним фактором ризику серцево-судинних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця, інфаркт та інсульт, а в тогочасних дослідженнях виявлено, що прийом вітаміну В3 — це можливість підвищити рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності та знизити рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності, а також тригліцеридів. При цьому, на жаль, прийом цього вітаміну міг корелювати з розвитком деяких негативних побічних ефектів, таких як почервоніння шкіри та шлунково-кишкові розлади, що в багатьох випадках знижувало прихильність пацієнтів до цієї терапії (Gille A. et al., 2008).
Проте наразі користь вітаміну В3 для серця та судин поставлено під сумнів. Зокрема, Управління з контролю за продуктами харчування й лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) США заявило, що «наукові дані більше не підтверджують висновок про те, що спричинене ліками зниження рівня тригліцеридів та/або підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності у пацієнтів, які приймають статини, знижують ризик серцево-судинних подій».
Виявляється, при розщепленні ніацин трансформується до метаболітів, які активують запальні шляхи, спричиняючи утворення бляшок в артеріях та, відповідно, підвищуючи ризик розвитку кардіоваскулярних розладів. Зокрема, у 2 дослідженнях, проведених у США та Європі, встановили, що продукти розпаду ніацину — N1-метил-2-піридон-5-карбоксаміду (2PY) та N1-метил-4-піридон-3-карбоксаміду (4PY) підвищують майбутній ризик інфаркту міокарда, інсульту та навіть смерті. Науковці також зазначають, що в основі клінічного зв’язку між 4PY і серцево-судинними розладами лежить залежний від запалення механізм, що продемонстровано експериментами на тваринах (Ferrell М. et al., 2024).
Добова норма вітаміну В3
Рекомендована добова норма ніацину залежить від віку та фізіологічних особливостей: у дітей — від 5 до 20 мг РР, у дорослих — 13–22 мг РР на добу2.
Для людини доволі небезпечним станом є дефіцит ніацину, який у тяжких випадках призводить до розвитку низки клінічних симптомів, зокрема діареї, дерматиту і деменції — провідних симптомів пелагри («хвороба 3 Д»). У групі ризику — особи, які споживають багато кукурудзи, ті, що страждають від недоїдання та люди, які зловживають алкоголем. Іншими факторами ризику, що призводять до дефіциту вітаміну B3, є нервова анорексія, синдром набутого імунодефіциту (СНІД), онкопатології, хімієтерапія, розлади мальабсорбції тощо1. Зокрема, у дослідженнях виявлено, що серйозний дефіцит нікотинової кислоти пов’язаний зі зниженням когнітивних функцій, таких як втрата пам’яті та деменція у осіб похилого віку (Shen X. et al., 2023). Прийом високих доз вітамінів групи В, особливо вітаміну В3, молоддю пов’язаний з вищими показниками когнітивних функцій у середньому віці (Qin B. et al., 2017). Проте зараз, коли з’явилися підстави вважати, що прийом занадто великої кількості нікотинової кислоти потенційно може призвести до підвищеного ризику розвитку серцево-судинних захворювань, звичайній людині слід бути обережною з його застосуванням, а науковці мають визначити чіткі межі допустимого діапазону прийому цього вітаміну (Ferrell М. et al., 2024).
Варто підсумувати, що збалансоване та різноманітне харчування — це здебільшого все, що потрібно, аби забезпечити потреби організму людини у вітамінах, зокрема у вітаміні В3. Додатковий прийом ніацину може здійснюватися лише в разі потреби за призначенням лікаря, який врахує потенційну користь та шкоду, особливо з огляду на останні дослідження.
1За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (ods.od.nih.gov).
2Адаптовано з наказу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» (норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим