Що відомо про вітамін В7?
Біотин, також відомий як вітамін Н або вітамін В7, — це один із водорозчинних вітамінів В-комплексу1. Він був відкритий у 30-х роках минулого сторіччя в процесі вивчення «біосу» — складного комплексу органічних сполук тваринного походження, необхідних для нормального росту життєдіяльності дріжджових клітин2.
Біотин бере участь у низці фізіологічних процесів в організмі. Він є кофактором для 5 карбоксилаз, які каталізують етапи метаболізму жирних кислот, глюкози та амінокислот. Біотин також відіграє важливу роль у модифікації гістонів, клітинній сигналізації та регуляції генів (Almohanna H.M. еt al., 2018). Його споживання може сприяти зменшенню вираженості м’язового болю у пацієнтів з нирковою недостатністю, які проходять гемодіаліз (Oguma S. еt al., 2012), зниженню рівня холестерину в плазмі крові (Revilla-Monsalve C. еt al., 2006), підвищенню імунної функції (Mitra S. еt al., 2022), швидшому згортанню крові (Gale A.J., 2011), виробленню кератину (Patel D.P. еt al., 2017), нормалізації когнітивних функцій (Almasi S. еt al., 2024) тощо. Сьогодні особливо актуальною темою є здатність вітаміну В7 підтримувати здоров’я шкіри, нігтів та волосся (Patel D.P. еt al., 2017).
В яких продуктах міститься вітамін В7?
Сучасні рекомендації щодо біотину стверджують, що його добова достатня доза для дорослих становить 30 мкг/добу (Patel D.P. еt al., 2017). Згідно з українським законодавством3, щоденна добова потреба в біотині (вітаміні В7) встановлюється, враховуючи вік та фізіологічний стан людини, та становить від 5 до 50 мкг/добу3. Жінкам, що годують грудьми, додатково до норми відповідно до фізичної активності та віку рекомендовано приймати по 5 мкг вітаміну В73.
Більшість людей отримують необхідний біотин з їжі. Особливо багаті на нього дріжджі та нирки, а також горох та вівсянка. Міститься вітамін В7 також у молочних продуктах, м’ясі курки, хлібобулочних виробах, низці овочів та плодів1. Окрім того, значна його кількість виробляється в організмі кишковими бактеріями (Trüeb R.M., 2016).
Додатковим джерелом споживання можуть стати вітамінно-мінеральні комплекси та дієтичні добавки, які його містять1.
Коли може знадобитися додатковий прийом біотину?
Варто відмітити, що приймати вітамін В7 потрібно лише після консультації з лікарем та підтвердженої в цьому потреби1. Адже єдиним станом здоров’я людини, для якого є переконливі докази потенційної користі додаткового прийому вітаміну В7, є дефіцит біотину. Це патологічний стан може розвиватися через низку метаболічних розладів і станів, за яких поглинання біотину порушується. Зокрема, причиною можуть стати вроджені розлади, пов’язані з метаболізмом ферментів голокарбоксилази-синтетази або біотинідази, дисбактеріоз шлунково-кишкового тракту, вживання сирих яєць, зловживання алкоголем, куріння. Крім того, відносно низькі рівні біотину відмічаються у пацієнтів на парентеральному харчуванні, які перенесли часткову резекцію шлунка; хворі, які приймають протиепілептичні засоби або ізотретиноїн для лікування акне; осіб похилого віку, спортсменів, вагітних та жінок, що годують грудьми.
При дефіциті біотину може фіксуватися випадіння волосся (алопеція), кон’юнктивіт, дерматит у формі лускатого червоного висипу навколо очей, носа та рота («обличчя з дефіцитом біотину») та неврологічні симптоми, такі як депресія, млявість, галюцинації, оніміння та поколювання кінцівок. Неврологічні та психологічні симптоми можуть розвиватися лише при легкій формі недостатності, тоді як дерматит, кон’юнктивіт і випадання волосся зазвичай виникають лише тоді, коли недостатність стає більш серйозною. Особи зі спадковими розладами дефіциту біотину додатково мають ознаки порушення функції імунної системи, включно з підвищеною сприйнятливістю до бактеріальних та грибкових інфекцій (Trüeb R.M., 2016).
Отже, наразі немає переконливих доказів того, що біотин може стати тією «чарівною» пігулкою, що може повністю відновити красу та молодість шкіри, нігтів та волосся. Проте незаперечним залишається факт, що без цього важливого вітаміну в організмі може виникнути дисбаланс, який спричинятиме небажані розлади та зміни, з ними пов’язані.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
1За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (ods.od.nih.gov).
2За даними PubMed (pmc.ncbi.nlm.nih.gov).
3Адаптовано з наказу Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2017 р. № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» (норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим