ТОП-10 порад для тренування мозку

Центральна нервова система (ЦНС) є однією з найскладніших та водночас найцікавішою для вивчення системою у тілі людини. Належне кровопостачання головного «ядра» ЦНС — головного мoзку — зaлeжить вiд циpкуляцiї кpoвi. Koли пopушуєтьcя кpoвooбiг, швидкicть кpoвoпocтaчaння cпoвiльнюєтьcя, виникaє киcнeвe гoлoдувaння тa при тривалому порушенні — некроз ткaнин головного мозку, що може призводити до розвит­ку ряду хвороб. Щoб не допустити розвитку небажаних явищ, для підтримки роботи ЦНС, а саме покращення роботи головного мозку, важливо дотримуватися низки рекомендацій.

Вчитися завжди актуально

Можливо, ви здивуєтеся, проте дійсно, якщо підтримувати головний мозок у режимі постійної роботи — це лише допомагатиме його функціональності. Щодня в гіпокамп дорослої людини додаються тисячі нових нейронів. Однак більшість нових клітин не виживає. Фактично більше половини з них помирають протягом лише кількох тижнів після народження. Одним із найефективніших способів утримати ці клітини від загибелі є постійне ментальне навантаження, яке, окрім того, сприяє виживанню нових нейронів протягом тривалого часу. Ці нові клітини встановлюють анатомічні зв’язки з іншими нейронами, які не тільки впливають на активність нейронів у гіпокампі, але також, ймовірно, — на синаптичну та нейрональну активність у аферентних місцях у всьому головному мозку (Shors T.J. et al., 2012).

Спорт — запорука здоров’я

Раніше вважалося, що головний мозок кровопостачається на постійній основі. Але, як виявилося, такої стабільності немає. Проте посилити кровообіг цього важливого органа можливо за допомогою спортивних занять, під час яких кров, збагачена киснем, активніше надходить у голов­ний мозок (Delp M.D. et al., 2001; Querido J.S. et al., 2007).

У фокусі — збалансоване харчування

Вікова деменція є серйозною загрозою для громадського здоров’я. Проте, як продемонстровано у дослідженнях, ті, хто додає у свій раціон на постійній основі овочі, фрукти, горіхи й натуральні олії, рідше стикаються в старшому віці з деменцією та хворобою Альцгеймера. Як показало дослідження, відповідне дієтичне втручання особливо актуальне для жінок та осіб із стенокардією (Hughes T.F. et al., 2010).

Курити заборонено!

Добре відомо, що куріння негативно впливає на здоров’я серцево-судинної системи через різні взаємо­залежні патофізіологічні дії, включаючи гемодинамічні та вегетативні зміни, оксидативний стрес, запалення, ендо­теліальну дисфункцію, тромбоз і гіперліпідемію. Важливо, що порушення функції ендотелію судин визнано ранньою ключовою подією в ініціації та прогресуванні спричиненого курінням атеросклерозу (Hahad O. et al., 2023). Окрім цього, куріння впливає на когнітивні здібності та може спровокувати явні відхилення в нейрокогнітивній діяльності головного мозку (Riaz T. et al., 2021). Тож кращим способом підтримати ментальне здоров’я буде відмова від цієї пагубної звички.

Стоп алкоголь!

При вживанні алкоголю до головного мозку надходить збіднена на кисень кров, а різні процеси метаболізму цього напою створюють шкідливі сполуки, що викликають пошкодження клітин і тканин головного мозку, які вже не відновлюються (Koop D.R., 2006). А щоб не мати зайвих проблем, у тому числі запаморочення, нудоти, порушення координації рухів або погіршення мислення, які може спровокувати алкоголь, краще відмовитися від його вживання.

Мінімізація стресу

Попри те що уникати стресу в сучасному житті доволі складно, необхідно намагатися мінімізувати його вплив. Адже головний мозок людини хоч і сприяє адаптації до стресових умов, водночас може призводити й до пато­фізіології при надмірному негативному впливі на нього. Зокрема, стрес може спричинити дисбаланс нейронних ланцюгів, що підтримують пізнання, ухвалення рішень, тривогу та настрій. Цей дисбаланс, своєю чергою, впливає на системну фізіологію через нейроендокринні, вегетативні, імунні та метаболічні медіатори, призводячи до розвит­ку низки розладів, у тому числі спричиняючи тривалі наслідки з боку ЦНС (McEwen B.S. et al., 2017).

Активне спілкування

Активне соціальне життя, спілкування з великою кількістю людей тренують головний мозок, допомагають уникнути стресів і депресії, знижують ризик деяких нейродегенеративних порушень. Зокрема, визначено, що активний і соціально інтегрований спосіб життя в пізньому віці захищає від деменції та хвороби Альцгеймера (Fratiglioni L. et al., 2004).

Акцент на безпеці та профілактиці тригерних захворювань

Важливо не допускати травм голови та своєчасно перевіряти стан свого здоров’я у лікаря, дотримуючись прописаного ним лікування хронічних супутніх хвороб за потреби.

Виявляється, навіть незначні черепно-мозкові травми, які залишаються проігнорованими чи непоміченими, можуть з часом стати причиною розвитку когнітивних порушень. Зокрема, одним із найтяжчих довгострокових наслідків травм голови у ранньому або середньому віці є підвищення ризику розвитку деменції у пізньому віці у 2–4 рази (Shively S. et al., 2012). До того ж критично позначаються на стані ЦНС, зокрема головному мозку, й такі хвороби, як цукровий діабет та ожиріння (Everson-Rose S.A. et al., 2015), а також хронічна артеріальна гіпертензія, що є добре визнаним фактором ризику розвитку старечої деменції (Iadecola C. et al., 2016).

Достатній сон

Сон є важливою складовою людського життя, що тісно взаємопов’язана з головним мозком. Доведено, що сон покращує пам’ять, регулює обмін речовин і зменшує розумову втому. Мінімум 7 год щоденного сну є досить важливими для підтримки належної когнітивної та поведінкової функції організму (Eugene A.R. et al., 2015).

Фармакологічна підтримка

У той чи інший час кожен мріяв стати розумнішим, вивчити більше речей за менший час, швидше думати та реагувати, мати кращу пам’ять. Нині на ринку доступні ліки, які обіцяють різні комбінації згаданих вище переваг.

Ця група речовин відома як ноотропи, або «розумні ліки», дія яких спрямована на покращення мислення, навчання та пам’яті людини, особливо у випадках, коли ці функції порушені. Попри те що ці препарати здебільшого показані у випадках, коли когнітивні функції явно порушені, вони можуть стати в нагоді й здоровим особам через свою здатність підвищувати інтелект та покращувати пам’ять. Зокрема, ноотропи застосовуються при гострих або підгострих станах для лікування розладів пам’яті, свідомості та навчання, при початковому ураженні головного мозку, яке проявляється зниженням пам’яті, розумовою відсталістю, якісними змінами свідомості (гострий психоорганічний синдром), при розладах уваги і пам’яті внаслідок втоми і виснаження, у дітей із синдромом мінімальної мозкової дисфункції та пацієнтів з енцефалопатією, хворобою Альцгеймера, шизофренією, гіперкінетичним розладом або старечою деменцією.

Ноотропи покращують постачання головного мозку глюкозою та киснем, чинять антигіпоксичну дію та захищають тканини головного мозку від нейротоксичності. Вони також позитивно впливають на синтез нейронних білків і нуклеїнових кислот і стимулюють метаболізм фосфоліпідів у нейрогормональних мембранах. Встановлено, що деякі ноотропи впливають на елімінацію вільних радикалів кисню, виявляють антиагрегаційний ефект, покращують пластичність еритроцитів. Це поліпшує реологічні властивості крові та приплив крові до головного мозку.

Умовно ноотропи поділяються на 4 підгрупи: класичні ноотропи (ніцерголін, пірацетам, піритинол)*, препарати, що підвищують метаболізм головного мозку (вінпоцетин)*, холінергічні засоби (фосфатидилхолін (лецитин))*, а також фітопрепарати, у складі яких містяться рослинні інгредієнти з ноотропною дією (гінкго білоба, женьшень, центела азіатська, ашваганда, ісоп водяний, гуарана, елеутерокок, родіола рожева, лимонник китайський).

Перевагою препаратів природного походження є можливість виявляти більшу різноманітність потенційно корисних фармакологічних ефектів з мінімальною токсичністю, що знижує можливість нанесення шкоди від передозування, а перевагою синтетичних сполук — фармацевтична чистота, специфічність дії, можливе посилення дії за рахунок модифікації хімічної структури та активності навіть при знижених дозуваннях (Malík M. et al., 2022).

Фармацевт для підтримки роботи ЦНС може рекомендувати безрецептурні ноотропи (здебільшого це препарати рослинного походження) або ж радити збагатити раціон дієтичними добавками, які містять у своєму складі біологічно активні речовини з ноотропними властивостями.

Дотримуючись вищезазначених рекомендацій, у тому числі застосовуючи належну фармакологічну підтримку, можна допомогти головному мозку працювати належним чином та сприяти підтримці ЦНС у довгостроковій перспективі.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!