«За підсумками 2024 р. обсяги роздрібної реалізації ліків збільшилися на 17,8% у гривневому вираженні порівняно із показниками 2023 р. У доларовому еквіваленті зростання становило 7,3%, а в упаковках фіксується зниження цього показника на 1%.
На початку 2025 р. ринок також активно зростає у гривневому вираженні. Так на 5-му тижні цей показник становить 16%. Аналіз обсягів продажу в поденній динаміці демонструє, що станом на 9 лютого зростання становить 28%. Наразі більш стрімке збільшення обсягів продажу ліків зумовлює підвищення рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ).
Найбільш актуальним питанням сьогодення є зниження цін на ліки. Вчора Президент України повідомив, що ціни на топ-100 лікарських засобів буде знижено на 30% з 1 березня. 12 лютого Верховною Радою України ухвалено законопроєкт № 11493 у другому читанні, яким, серед іншого, передбачається, що виробники та імпортери мають постачати 1 препарат кожному дистриб’ютору в обсягах не більше ніж 20% від річного доходу від його продажу, а також створення національного каталогу цін на основі цін у референтних країнах.
На думку експертів, обмеження у 20% відпуску виробником 1 дистриб’ютору несе певні ризики для споживача, зокрема дефіцит ліків та зростання цін.
Щодо створення національного каталогу цін та обмеження введення в обіг лікарських засобів, які не відповідають ціновому обмеженню, то це може призвести до зникнення з полиць аптек ефективних, доказових, високовартісних ліків. До того ж виникає безліч питань з цього приводу, зокрема, яким чином будуть реферуватися препарати безрецептурної групи.
Серед можливих шляхів зниження цін експерти пропонують розширення програми реімбурсації, а також звільнення ліків від податку на додану вартість, принаймні на час воєнного стану», — зазначив Сергій Іщенко, CPO Proxima Research International, в рамках свого виступу на Форумі «ФАРМАПОГЛЯД–2025».
Коментарі