28–29 січня 2025 р. в Національному медичному університеті (НМУ) імені О.О. Богомольця відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «PLANTA+. Наука, практика та освіта», присвячена пам’яті докторки хімічних наук, професорки Ніни Павлівни Максютіної (до 100-річчя від дня народження). Конференція організована кафедрою фармакогнозії та ботаніки фармацевтичного факультету, створення якої започатковане Н. Максютіною. На захід зареєструвалося близько 500 учасників зі сфери фармації, фармакогнозії, медицини, фізіології, освіти та суміжних наук з України, Польщі, Молдови, Словаччини, Литви, Німеччини, Норвегії та США. У рамках конференції, яка проходила в онлайн-форматі, представлено 40 усних і 47 постерних доповідей, окремим розділом виділено секцію молодих науковців, де виклали свої доповіді аспіранти та майбутні магістри фармації.
У вітальному слові учасникам конференції ректор НМУ, член-кореспондент Національної академії медичних наук (НАМН) України, професор Юрій Кучин підкреслив, що дослідження рослинної сировини та лікарських засобів рослинного походження є дуже важливим напрямком, адже колись саме з лікарських рослин починалася медицина, подібними методами у стародавні часи користувалися Гіппократ, Теофраст Парацельс та інші лікарі. Проте сучасній медицині необхідна синергія науки і практики, саме тому наукові конференції відіграють ключову роль для розвитку медицини та фармації.
Як зазначив начальник управління медичних кадрів, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, професор Сергій Убогов, необхідно тримати високу планку, задану Н. Максютіною, а її школа має розвиватися надалі її учнями та колегами.
Сергій Мосякін, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, професор, директор Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (далі — Інститут ботаніки), зауважив, що доказова медицина базується на науці, проте її корені тягнуться до народних знань. Він також відмітив, що ботаніка, фітофармація та медицина як науки йдуть пліч-о-пліч. Науково-практична конференція PLANTA+ започаткована у співпраці між різними установами, у тому числі НМУ та Інститутом ботаніки. Проведення цієї конференції з міжнародною участю вже вп’яте свідчить про те, що, незважаючи на всі виклики, захід отримує велику підтримку та увагу серед науковців і освітян не лише в Україні, а й за її межами.
Розвиток фармакогностичних ідей Н. Максютіної детально висвітлила професорка Валентина Мінарченко, завідувачка кафедри фармакогнозії та ботаніки НМУ імені О.О. Богомольця. Вона підкреслила, що Ніна Павлівна пішла з життя майже 10 років тому, проте залишила міцний фундамент для подальшого розвитку кафедри. Вона є авторкою близько 360 наукових праць, 29 патентів та авторських свідоцтв. Нею створено школу фітохіміків та фармакогностів. За 64 роки наукової та педагогічної діяльності нею розроблено 16 препаратів та понад 40 лікувально-профілактичних засобів на основі біологічно активних сполук з рослин. Вона підготувала 5 докторів та 19 кандидатів фармацевтичних наук, які розвивають вітчизняну фармацевтичну галузь. В. Мінарченко також висвітлила сучасні напрямки наукових досліджень кафедри фармакогнозії та ботаніки. Вона відмітила, що наукові доробки у сфері дослідження лікарських рослин викладачами кафедри у співпраці з науковцями Інституту ботаніки за останні 20 років увійшли до 9 монографій, 3 підручників національного рівня з фармакогнозії та ботаніки, численних статей та більше 20 навчальних посібників.
Досвідом втілення в життя наукових розробок, започаткованих Н. Максютіною, її учнями, колегами та послідовниками, поділилися член-кореспондент НАМН України, професор, керівник відділу реанімації і інтенсивної терапії Навчально-наукового центру (ННЦ) «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України Олександр Пархоменко, та Віктор Досенко, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології, професор Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Вони відмітили, що встановлення хімічної структури флавоноїдів, зокрема кверцетину, професоркою Н. Максютіною та її учнями у 1980–1990-ті роки увінчалися створенням і впровадженням у вітчизняне промислове виробництво кількох лікарських форм. Це в подальшому дало можливість розробити препарат на основі кверцетину, який зараз випускає українська фармацевтична промисловість.
Сучасні фітопрепарати
Сучасні тренди, виклики та перспективи в R&D фітопрепаратів окреслила Ганна Зайченко, професорка, завідувачка кафедри фармакології НМУ імені О.О. Богомольця. Сучасна фармакотерапія включає цілий арсенал лікарських засобів, вагоме місце серед яких займають фітопрепарати. Фітотерапія вважається одним із перспективних напрямів сучасного терапевтичного менеджменту, що привертає увагу як спеціалістів охорони здоров’я, так і пацієнтів. Доповідачка підкреслила, що вибір методу терапії має базуватися на врахуванні всіх «за» і «проти» різних критеріїв, включно з доказовими даними, профілем безпеки, умовами виробництва та ін.
Медичне застосування канабіноїдів
Актуальну тему застосування канабіноїдів у клінічній практиці з позицій доказової медицини висвітлив Микола Хайтович, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця, професор.
В організмі людини наявна ендоканабіноїдна система — рецептори, що знаходяться у всьому тілі, завдання яких підтримувати правильний гомеостаз організму, вони задіяні в численних фізіологічних процесах.
За допомогою застосування препаратів канабісу можливо впливати на ендоканабіноїдну систему, забезпечуючи відповідні ефекти (протибольову, протитривожну, протиепілептичну дію тощо). Клінічні показання до застосування канабіноїдів можуть бути широкими. Вони можуть бути рекомендовані при синдромі Туретта, епілепсії, хворобі Паркінсона, фіброміалгії тощо.
Незламні міста
З доповідями долучилися представники фармацевтичної спільноти з прифронтових міст Запоріжжя та Харкова. Запорізький державний медико-фармацевтичний університет представили професорка кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки Віра Одинцова, а також асистентка кафедри управління та економіки фармації Тамара Маганова.
Доцентка кафедри фармацевтичної технології, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету (Харків) Тетяна Опрошанська представила доповідь щодо аналізу складу зборів народної медицини для лікування захворювань опорно-рухової системи.
Наукова спільнота кафедр фармакогнозії та нутриціології (завідувачка кафедри, професорка Вікторія Кисличенко), фармацевтичної хімії (завідувачка кафедри, професорка Вікторія Георгіянц) та інші Національного фармацевтичного університету підтримали конференцію публікацією тез доповідей.
Залучення зарубіжних колег
Делегація Литовської Республіки завжди підтримувала конференцію PLANTA+ протягом усіх років проведення конференції. Цього року також опубліковано низку тез у різних секціях. З онлайн-доповіддю виступила Кароліна Станкевичюте, аспірантка Інституту фармацевтичних технологій, Литовський університет наук про здоров’я (м. Каунас, Литва).
З доповідями виступили представники різних установ Польщі: Вікторія Паєнтко, Хімічний факультет Університету Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща), аспірантка Інституту біології Поморського університету в Слупську (м. Слупськ, Польща) Малгожата Градзюк. Доцентка Надія Ковальська представляла Опольський університет та виступила з доповіддю про гістохімічні дослідження лікарських рослин. Доповідь містила історичну довідку щодо гістохімії рослин, розповідала про обмін досвідом між українськими та польськими вченими щодо гістохімічних досліджень та висвітлювала написання сумісної монографії як результату багаторічної співпраці Опольського університету та НМУ імені О.О. Богомольця.
Програма імені Фулбрайта
Грантові програми на навчання та проведення досліджень виступають важливою рушійною силою для науковців країни, особливо під час війни. Інна Бариш, заступниця директора Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта, представництво Інституту міжнародної освіти (IIE) / Програма «Стипендії імені Фулбрайта» в Україні, розповіла про результати роботи програми, можливості подання заявок та необхідні документи.
Її виступ доповнив один з учасників Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта, почесний професор Державного університету ім. Трумена, США, Девід Робінсон. Професор поділився досвідом участі у Програмі ім. Фулбрайта в Україні та підкреслив, що цей досвід дозволив встановити тісні контакти з науковою спільнотою, студентами протягом багатьох років після завершення програми. Цей досвід підтверджує важливість такої інституції. Протягом 20 років професор Д. Робінсон підтримує контакти з Україною, публікується з колегами, виступає коректором посібників, монографій, написаних англійською мовою.
Освітня частина
Галина Храпійчук, доцентка кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики НМУ імені О.О. Богомольця, поінформувала про вивчення основ електрокардіографії і векторелектрокардіографії в процесі створення студентами динамічних візуалізацій із біофізики. Візуалізація є ефективним та необхідним інструментом для викладання складних дисциплін.
Про метапізнання студентів фармацевтичного факультету під час воєнного стану в Україні зробила доповідь доцентка кафедри хімії ліків та лікарської токсикології НМУ імені О.О. Богомольця Олена Кузнецова. Навички метапізнання є критично важливими для студентів, адже рефлексія над своїми сильними та слабкими сторонами є основою для усвідомленого, цілеспрямованого й успішного навчання, що сприяє особистому та професійного розвитку майбутнього фармацевта.
Здобуття вищої медичної освіти неможливе без глибокого засвоєння студентами біофізичних принципів. Досвідом викладання вибіркового курсу «Медична апаратура: фізичні та біофізичні принципи» на кафедрі медичної і біологічної фізики та інформатики НМУ імені О.О. Богомольця поділилася доцентка Вікторія Руднєва.
Штучні нейронні мережі
Ми живемо в епоху технологій. До інновацій, які відкривають нові горизонти, належать нейронні мережі (один зі способів машинного навчання, підрозділ штучного інтелекту), що стали частиною сучасних досліджень у багатьох галузях, зокрема фармації. Цю тему у своїй презентації розкрила Ярослава Пушкарьова, доцентка кафедри аналітичної, фізичної та колоїдної хімії НМУ імені О.О. Богомольця.
Перевагами цієї технології є здатність ефективно аналізувати великі масиви даних, виявляти в них приховані закономірності та створювати точні прогнози. Для фармацевтичної галузі нейронні мережі відкривають нові можливості у вивченні біологічних процесів, розробці лікарських засобів та оптимізації терапевтичних стратегій. Вони також виступають потужним інструментом для прогнозування (наприклад біологічної активності сполук, побічних ефектів) та моделювання складних процесів (наприклад фармакокінетичних і фармакодинамічних профілів). Використання такої технології може сприяти індивідуалізації терапії, розробці персоналізованих препаратів, прогнозуванню ефективності лікування та попередженню побічних ефектів.
Визначення безпеки
Наталія Терещенко, доцентка кафедри медичної біохімії та молекулярної біології НМУ імені О.О. Богомольця, приділила увагу визначенню безпеки харчових продуктів з підвищеним вмістом ненасичених вищих жирних кислот для подальшого їх застосування в профілактиці атеросклерозу. У зв’язку із швидким окисненням ліпідів необхідно використовувати в раціоні пацієнтів тільки сертифіковані продукти, які пройшли перевірку у відповідних лабораторіях, акредитованих на гігієнічні дослідження досліджуваних показників безпеки.
Джерела органічних кислот
Важливими є скринінгові дослідження біологічно активних речовин для системного вивчення лікарської рослинної сировини. Професорка Світлана Марчишин, завідувачка кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, представила результат вивчення якісного складу та кількісного вмісту органічних кислот у різних маловивчених видах рослинної сировини. Органічні кислоти відіграють важливу роль в організмі людини, оскільки задіяні в обміні речовин, активізують роботу слинних залоз, стимулюють роботу шлунково-кишкового тракту, сприяють нормалізації мікрофлори кишечнику та проявляють бактерицидну, антимікробну, протизапальну, противиразкову, антиоксидантну, потогінну, імуномоделювальну активність.
Секція молодих вчених
Експериментальні роботи представили аспіранти із Запоріжжя, Ніжина, Харкова, Києва, Тернополя, а також здобувачі вищої освіти ступеня магістра НМУ імені О.О. Богомольця. Доповіді стосувалися вивчення застосування зеленої хімії у фармації, використання продуктів переробки лікарської рослинної сировини, спектральних та хроматографічних досліджень.
Численні заявки на усну доповідь спонукали оргкомітет запропонувати постерну секцію конференції. Зроблено 47 постерних доповідей в онлайн-форматі.
До науково-практичної конференції також опубліковано збірник матеріалів у 2 томах загальним обсягом більше 600 с., підготовлено сертифікати всім учасникам. Захід пройшов у надзвичайно позитивній атмосфері, зберігши безліч яскравих вражень та емоцій.
фото НМУ імені О.О. Богомольця
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим